Про це йдеться у представленій у Києві 15 березня доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини
Гостра ескалація бойових дій у період з 29 січня по 3 лютого 2017 року мала руйнівний вплив на всі аспекти життя цивільного населення, яке проживає вздовж лінії зіткнення на сході України.
Про це у доповіді Моніторингової місії ООН з прав людини, яку представила у середу в Києві голова Місії в Україні Фіона Фрейзер.
Внаслідок бойових дій 7 цивільних осіб загинули та 46 були поранені протягом лише 6 днів (що дорівнює середньомісячному показникові у 2016 р.). Крім того, було завдано значної шкоди цивільній інфраструктурі, і десятки тисяч людей залишились без доступу до життєво-важливих послуг та предметів першої необхідності - зазначається у доповіді.
Присутність військових сил та озброєних груп у житлових районах та у безпосередній близькості до систем водопостачання ще більше загострила ситуацію, піддаючи загрозі життя та власність цивільних осіб, а також мінімальну інфраструктуру.
Доповідь охоплює період з 16 листопада 2016 р. до 15 лютого 2017 р., впродовж якого Моніторингова місія ООН з прав людини задокументувала 130 жертв серед цивільного населення внаслідок конфлікту: 23 загиблих та 107 поранених. Загалом, за період з середини квітня 2014 р. до 12 березня 2017 р., загинуло щонайменше 9 940 осіб та ще 23 455 було поранено. Понад 2 000 - це цивільні особи, що загинули в ході бойових дій. Кількість цивільних осіб, яких було поранено внаслідок конфлікту, оцінюється на рівні від 7 000 до 9 000 осіб.
Управління верховного комісара з прав людини (УВКПЛ) вітає дії українського уряду, спрямовані на посилення захисту цивільного населення, яке зазнало поранень та каліцтв у ході бойових дій.
У доповіді підкреслюється критична необхідність прийняття законодавчих змін для забезпечення рівним захистом для всіх. «Незалежно від того, яка сторона конфлікту несе відповідальність за завдану шкоду, держава повинна забезпечити усім жертвам ефективний доступ до права на охорону здоров’я, достатній рівень життя і соціальний захист», – зазначається у доповіді.
Аби врятувати життя та зменшити страждання, УВКПЛ наголошує на гострій необхідності повної імплементації Мінських домовленостей, включаючи термінове і повне дотримання режиму припинення вогню.
Доповідь містить спостереження, які ґрунтуються на поглиблених інтерв’ю з 205 свідками та жертвами, які проводились по обох боках лінії зіткнення. Багато інтерв’ю було проведено у пенітенціарних установах на території, яка контролюється урядом, до яких УВКПЛ мало безперешкодний доступ.
По іншому боці лінії зіткнення, де озброєні групи продовжують тримати людей під вартою, було здійснено два візити до місць позбавлення волі, але УВКПЛ не мало можливості поговорити із в’язнями у конфіденційній обстановці, що викликає глибоке занепокоєння з огляду на серйозні підозри утисків у таких місцях.
«Це посилює занепокоєння, що умови, в яких утримуються особи позбавлені волі озброєними групами, можуть розцінюватись як жорстоке поводження, а затримані можуть піддаватися катуванню, у тому числі сексуальному та гендерно-обумовленому насильству», – підкреслюється у доповіді.
Автори також піднімають питання, пов’язані з порушенням прав осіб, які утримуються під вартою, та іншими порушеннями прав людини в Криму. Там описуються випадки, коли органи влади в Криму застосовували катування та жорстоке поводження для отримання зізнань, примусово поміщали окремих осіб до психіатричного закладу, і перешкоджали професійній діяльності адвокатів.
Утім, у доповіді відмічається прогрес в ході реформ та висуваються рекомендації щодо законодавчих змін, пов’язаних із захистом прав людини. Зокрема доповідь закликає до ефективної імплементації Плану дій, який визначає державну політику щодо громадян, які проживають на територіях, контрольованих озброєними групами. УВКПЛ вважає, що це може стати інструментом для зміцнення миротворчих зусиль та примирення.
Дивіться також: Ось які виклики стоять перед держсекретарем США в Азії
