У штаті Орегон у місцевому університеті вчені працюють над перспективною нанотехнологією діагностики та лікування раку. Очолюють дослідження українські науковці. Сімейне подружжя Олена та Олег Таратула винайшли метод, який дозволяє виявляти злоякісні пухлини на ранній стадії і видаляти з організму усі ракові клітини.
Наномедицина - серед пріоритетних галузей розвитку медицини майбутнього. Технології наночастинок допомагають діагностувати, попередити чи вилікувати хворобу. У Сполучених Штатах на цю галузь покладають неабиякі сподівання і фінанси. Зокрема, в Університеті Орегона розвитком нанотехнологій займається Лабораторія Таратул. Її заснували українські науковці Олена та Олег Таратули. Серед їхніх найперспективніших розробок – нанотехнологія діагнозу та лікування ракових пухлин. Винахід, що допомагає виявити пухлину на ранній стадії і видалити з організізму всі ракові клітини, має високі шанси потрапити в американські лікарні.
Речовина, що знаходить в організмі ракові клітини, допомагає їх візуалізувати і навіть знешкодити – результат кількарічних досліджень у галузі наномедицини дослідників Орегонського університету.
«Наночастинки використовуються для доставки барвника до ракової пухлини, щоб діагностувати рак, спостерігати за його ростом, і також, коли рак видаляється, щоб зробити так, аби нічого з ракової пухлини не лишилось в тілі» каже дослідник Орегонського університету Кенон Шуман.
Винайшли цю речовину двоє професорів – подружжя емігрантів з України - Олена та Олег Таратули. Чотири роки вони випробовували різні варіанти синтезу речовин, - розповіла Олена, і те, що шукали, як виявилось, має надзвичайно простий склад.
«Барвник – в органічному розчиннику, а полімер – у воді. Коли ми їх змішуємо разом і випаровуємо органічну частину, вона дає нам ці наночастинки», - розповідає професор фармацевтики Олена Таратула-Богун. «Під дією світла вони можуть знайти і візуалізувати ракову пухлину, а також продукувати тепло, яке і вбиває ракові клітини».
Свій винахід дослідники з успіхом випробували у лабораторії, названій на їх честь при Орегонському університеті.
«Ось в цю білу мишу лікарі ввели речовину, яку виробили в лабораторії Таратул. Минуло 24 години. Онкохвора миша має пухлину на задньому стегні. І ця пухлина в останні години вбирала в себе цю речовину. Тепер через камеру з інфрачервоним світлом можна бачити, де найбільше накопичена ця речовина. Відтак лікарі будуть знати, яку ділянку тканини потрібно видаляти», - пояснює журналіст "Голосу Америки" Ярина Матвійчук, яка побувала в лабораторії Таратул.
Тепер дослідники працюють над тим, щоб почати клінічні випробування. Олена доводить, речовина абсолютно безпечна для людини.
«Насправді це барвник, який поглинає світло в інфрачервоному спектрі, оточений нетоксичним полімером, затверджений інспекціями охорони здоров’я, що його можна використовувати в людському організмі», - розповідає Олена Таратула-Богун.
При цьому дослідники наголошують, видалити злоякісні пухлини цілком є дуже важливо.
«Той рак, що лишився невидаленим, його клітини продовжують рости, і це спричиняє повернення цієї хвороби. І якщо рак повертається, є великий ризик, що з’явиться стійкість до хіміотерапії», - каже Кенон Шуман, дослідник лабораторії Таратул, Орегонський університет.
Для тривалих досліджень науковцям потрібно чимало ракових клітин. Їх вирощують в спеціальній кімнаті. Тут стерильне середовище. Кілька комп’ютерів, холодильник, шафки для зберігання клітин.
«Ми вирощуємо тут ракові клітини, взяті з пухлин або з інших поверхонь, ось у цих пляшках. Коли клітини виростають, ми їх розділяємо, кладемо в іншу пляшку, де вони знову ростуть», - розповідає Анна Лоренц, аспірантка Орегонського університету.
Чи це безпечно працювати з раковими клітинами? «Так, я маю захисний одяг, він трохи захищає мене від цих клітин. Але значною мірою він захищає ці клітини від забруднюючих частинок. Ось вони зараз в цій пробірці. Ми намагаємось не мати прямого контакту з ними», - каже аспірантка.
В інкубаторах створене ідеальне середовище для розмноження ракових клітин.
«Клітини раку яєчників дуже швидко ростуть, а клітини раку простати повільно ростуть. Ми як науковці зацікавлені якомога швидше зробити аналіз, тому ми любимо працювати з клітинами раку яєчників, бо вони швидко виросли, ми зробили свої тести і знаємо, чи наночастинки працюють чи ні», - каже Олена Таратула-Богун, професор фармацевтики.
Ось на екрані комп’ютера дослідниця показує нам дорослі онкоклітини. Інколи, можна їх побачити і в житті – у вигляді маленьких сірих частинок.
У лабораторії Таратул працює 10 науковців. Крім діагностики та лікування раку, вони також досліджують можливість вирощувати м’язи та проводити генну, термо, фото терапію.
Кенон Шуман каже, в жодній науковій лабораторії не почувався настільки по-сімейному, як у Таратул. «Ні, ми не друзі, ми не колеги. Ми – сім’я. У нас дуже дружній колектив, сміємось, плачемо, кричимо один на одного, це чудово. Я в багатьох лабораторіях працював раніше, і жодна з них не була настільки привітною, як ця», - ділиться Кенон Шуман, дослідник в Орегонському Університеті, Лабораторія Таратул.
Науковці називають винахід Таратул «надзвичайно перспективним», який може змінити медицину майбутнього. «Ми насправді не маємо жодного ефективного способу сфотографувати ракову пухлину так, щоб допомогти хірургу видалити абсолютно усі уражені раком клітини. І цей винахід може вирішити цю проблему. Він має великий потенціал стати успішним у використанні в лікарнях»,- каже професор Орегонського університету Адам Алані.
При цьому, каже професор, у дослідників попереду найважливіший крок – перенести випробування з тварин на людину. Якщо тести спрацюють, винахід української пари з Орегону допоможе рятувати життя мільйонів людей.
Дивіться також: Українець створив книжкову крамницю, що стала однією з найбільших у світі
