Український медіаринок переживає складні часи. Через війну, скорочення рекламних надходжень та зруйновану дистрибуцію, телеканали та друковані ЗМІ припиняють свою діяльність.
Ольга Герасим’юк, голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення каже – війна змінила медіаринок України. Нацрада як регулятор, систематично отримує звернення від телерадіокомпаній про зміни в їхній діяльності. За її словами, багато з медіа мусить тимчасово припиняти мовлення. "І через те, що в нас зараз повністю відсутня реклама, відповідно немає людям за що працювати. Тому у нас таких звернень дуже багато. Проте ми стараємося всіма своїми силами допомогти колегам піднятися", - додає Герасим’юк.
Голова нацради каже, що інституція співпрацює з урядом та прем'єр-міністром України для розробки програм допомоги. Окрім того, нацрада провела власне опитування, в якому взяли участь більше 700 учасників ринку. "Наша мета була встановити: кому та яка допомога потрібна. А головне - як ми будемо бачити інформаційний простір після перемоги, бо треба буде підніматися. Зараз у визволені регіони заходять європейські країни. Вони пропонують відбудову. І ми пропонуємо таку само відбудову, але для медіа", - розповідає Герасим’юк.
Наталія Лигачова, українська медіаекспертка та голова громадської організації "Детектор-медіа" додає: криза на медіа-ринку відбувається по всій Україні. За її словами, багато регіональних ЗМІ закриваються або через фінансову кризу або через окупацію територій. Вона також зазначає, що деякі медіа почали співпрацювати з окупантами.
Непрості часи і у великих медіахолдингах. "Наскільки нам відомо, складна ситуація, наприклад, у Пінчука та "Інтер". Я думаю, що після війни або після закінчення її гарячої фази на нас очікує значне переформатування медійного ринку. Прогнозують, що найближчим часом до 50% ринку може впасти. Прогнози невтішні", - зазначає Лигачова.
Сильно вдарило по ринку і закриття групи телеканалів "Україна 24". Герасим’юк називає це унікальною подією в історії українського медіабізнесу, адже роботу втратили тисячі людей. Проте вона категорично відкидає закиди про те, що на закриття медіахолдингу вплинув закон про олігархів. За її словами, на українському ринку медіавласників, які би реально займалися медіа як бізнесом, не існувало. "Це завжди був так би мовити вторинний бізнес, який насправді підтримував основний. Відповідно, у пана Ахметова крім того, що був ухвалений цей закон, відпала особлива потреба тримати свою медіаімперію, оскільки його основний бізнес, на жаль, практично знищений. Також його політичні інтереси стали менш нагальними. Тому закиди про те, що антиолігархічний закон – це могильник медіа, мені така трактовка не підходить. Бо насправді це зовсім не так", - пояснює свою позицію Герасим’юк.
Лигачова також вважає, що закриття холдингу Рината Ахметова спричинив комплекс факторів. Проте, на її думку, на рішення акціонера так званий закон про олігархів все ж таки вплинув.
Ще одна значна зміна на медіаринку, яка була викликана повномасштабною російською агресією – це об’єднання низки каналів для створення марафону "Єдині новини". Незважаючи на закиди щодо того, що марафон – обмежує свободу слова, монополізує джерела поширення інформації, а також не допускає частину телеканалів, - Герасим’юк переконана, що він відіграє важливу роль.
За її словами, те що Україну вже запросили до Європейського Союзу, відзначивши у висновках Єврокомісії, що Україна змогла навіть під час війни знайти всі можливості для того, щоб дотримуватися свободи слова, - це вже про щось говорить.
Щодо закидів окремих телеканалів, що їх не допускають до марафону, Герасим’юк радить вести перемовини безпосередньо з колегами, які займаються ефіром і не переходити у політичну площину: "Зараз Україні як ніколи потрібна підтримка, а не вибухи всередині. І тим паче це не має впливати на голосування фракцій за будь-які закони у парламенті". Окрім того, Герасим’юк переконана, що під час війни свобода слова обмежується, якщо йдеться про національні інтереси.
Лигачова, у свою чергу, каже, що ідея організації єдиного марафону новин на початку війни була хорошою та на часі, але зараз він вже себе вичерпав. "Окрім того, є питання щодо подачі інформації. Там поки немає представників політсил, окрім влади та інколи з'являється Юля Тимошенко у блоках певних каналів. Марафон також не дає телеканалам заробляти гроші на рекламі. Так, це важливо під час війни мати єдиний голос держави, але має бути військова цензура, а не політична. А ми, все ж таки бачимо, що політична цензура так чи інакше присутня. І це звуження свободи слова", - пояснює вона.
Прийняття законопроекту про медіа зменшить вплив приватного інтересу на медіа. Також це посилить незалежність та роль Національної ради з питань телебачення та радіомовленняОльга Герасим'юк, голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення
Найближчим часом на український медіаринок очікує значна зміна правил гри. Експерти, представники галузі та нардепи працюють над законопроектом про медіа. Проект документа значно розширює повноваження нацради, зокрема, надає їй повноваження регулювати не лише радіо та телебачення, а й цифрові та друковані медіа. Окрім того, проект закон уточнює визначення онлайн-медіа — "медіа, що регулярно поширює інформацію в текстовій, аудіо, аудіовізуальній чи іншій формі в електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі інтернет на власному вебсайті, крім медіа, що віднесені цим законом до аудіовізуальних медіа". Також низка норм стосується роботи медіа та регулювання їхньої діяльності під час війни.
Ухвалення законодавства про медіа, яке враховує вимоги Директиви № 1808/2018/ЄС, упорядковує українське законодавство відповідно до рекомендацій експертів Ради Європи та наближає його до правової бази Євросоюзу, є одним із зобов’язань України в межах угоди про асоціацію з ЄС.
За словами Герасим’юк, прийняття законопроекту зменшить вплив приватного інтересу у медіа. Також він посилить незалежність та роль Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Проте, голова нацради відкидає звинувачення, що нацрада буде впроваджувати цензуру та блокувати блогерів. Та називає їх нісенітницею.
Лигачова, у свою чергу, зазначає: останнім часом над документом працювала робоча група, якій вдалося врахувати більшість зауважень, які висловлювало експертне середовище. За її словами, законопроект ще потребує кількох правок, наприклад, щодо процедури призначення президентом членів нацради. "Зараз президент може висувати та призначати у нацраду власноруч кого він захоче. У минулій редакції законопроекту була все ж таки конкурсна комісія, яка надає кілька кандидатур. Нам здається, що все ж таки треба її повернути. Є ще кілька зауважень, але ми будемо виступати за те, щоб приймати цей законопроект", - додає експертка.
Зміни, які запровадить закон, врегулюють питання, які залишалися в сірій зоні медіаринку десятиліттями, а також вплине на боротьбу з російською пропагандою та мовою ворожнечі. Проте, нові правила не зможуть економічно стимулювати ринок, тому, за словами Лигачової, в перспективі галузь зіштовхнеться з ще більшими труднощами виживання.
