Мовне питання хвилює українців у 31-у чергу. Про це свідчать результати опитування, проведеного спільно Центром Разумкова та Фондом «Демократичні ініціативи».
Згідно з даними дослідження, статус російської мови в Україні цікавить 3,9% опитаних. Менш актуальні тільки тема конфлікту релігійних конфесій та вступу України до НАТО, які замикають список із 33 позицій.
Натомість перші місця у переліку пекучих проблем, вирішення яких очікує країна, посідають подолання безробіття (59,3%), вихід з економічної кризи (51,8%), підвищення зарплат, пенсій і стипендій (51,5%), зниження цін на продукти і товари першої необхідності (43,3%). До десятки найважливіших пріоритетів увійшли також покращення медичного обслуговування, соціальний захист малозабезпечених, боротьба з корупцією та злочинністю, земельна реформа, підтримка сільського господарства.
Крім того, 19% населення назвали серед своїх пріоритетів припинення політичних репресій в Україні.
Малий відсоток зацікавлених питанням мови соцопитування показують постійно, – кажуть соціологи. Аби переконатися, що проблема не належить до пріоритетних, досить поглянути на кількість людей, які виходять на «мовні» протести, – сказала Голосу Америки директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.
«На мітинги виходять найбільш активні – ті, для кого мова важливіша за хліб. Коло таких людей доволі вузьке. Чи багато людей вийшло під стіни Верховної ради українську мову захищати? А скількох довелося «прикупляти» з другого боку, щоб вийшли за російську мову? Тому на ґрунті мовного питання революції не буде. Політики використовують мову як маркер. Для того, щоб розрізнити і роз’єднати: свій – чужий. Адже проблеми спільні – і там, і там. А відповіді на них ні ті, ні ті не дають. Тому, ну як відрізнити, де свій, де чужий? По мові», – сказала Бекешкіна.
Проблеми статусу російської мови в Україні немає. Але проблему створили, – каже доктор фізико-математичних наук, письменник Максим Стріха. Він прогнозує, що скандальний «мовний» закон таки буде ухвалений у другому читанні, і порівнює документ з міною сповільненої дії.
«Цей закон сповільненої дії. Тобто, я не можу сказати, що наступного дня українська мова зовсім зникне чи держава розколеться. Але в законі є дуже багато положень, які справді виводять українську мову на марґінеси, особливо за теперішнього складу виконавчої влади. Тобто, якби міністром освіти був не Табачник, то, можливо, події розгорталися б інакше. Але за Табачника русифікація – вірніше, вигнання решток української мови з освітніх закладів Півдня і Сходу – відбудеться дуже швидко.
Відтак, з одного боку, буде величезна агресія проти решток української мови на Сході і Півдні. Бо там у місцевих «регіоналів» немає якихось інших здобутків, які вони могли б показати перед виборами. Зрозуміло, що так само буде велика агресія проти російської мови на Заході і почасти в Центрі, де багато хто сприйматиме російську як «мову донецьких окупантів». Безумовно, наслідки цього вдасться подолати не скоро, – якщо вдасться взагалі. Стратегічно усе залежить від того, скільки цей закон буде діяти і скільки існуватиме цей владний режим. Якщо досить довго, то можна прогнозувати скочування української мови до статусу, наближеного до того, в якому перебуває нині білоруська в Білорусі», – сказав Стріха Голосу Америки.
Нагадаємо: 5 червня Верховна рада прийняла у першому читанні мовний законопроект Ківалова-Колесниченка, який суттєво розширює права російської мови в Україні. У другому читанні документ планують розглянути 19 червня. Опозиція обіцяє цього не допустити, заявляючи, що українська під загрозою. Натомість у Партії регіонів висловили впевненість, що, попри спротив опозиції, ухвалять законопроект без проблем. А міністр освіти Дмитро Табачник днями виголосив скандальну заяву, назвавши українську мову «непотрібною».
Згідно з даними дослідження, статус російської мови в Україні цікавить 3,9% опитаних. Менш актуальні тільки тема конфлікту релігійних конфесій та вступу України до НАТО, які замикають список із 33 позицій.
Статус російської мови в Україні цікавить 3,9% опитаних українців
Крім того, 19% населення назвали серед своїх пріоритетів припинення політичних репресій в Україні.
Малий відсоток зацікавлених питанням мови соцопитування показують постійно, – кажуть соціологи. Аби переконатися, що проблема не належить до пріоритетних, досить поглянути на кількість людей, які виходять на «мовні» протести, – сказала Голосу Америки директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна.
«На мітинги виходять найбільш активні – ті, для кого мова важливіша за хліб. Коло таких людей доволі вузьке. Чи багато людей вийшло під стіни Верховної ради українську мову захищати? А скількох довелося «прикупляти» з другого боку, щоб вийшли за російську мову? Тому на ґрунті мовного питання революції не буде. Політики використовують мову як маркер. Для того, щоб розрізнити і роз’єднати: свій – чужий. Адже проблеми спільні – і там, і там. А відповіді на них ні ті, ні ті не дають. Тому, ну як відрізнити, де свій, де чужий? По мові», – сказала Бекешкіна.
Проблеми статусу російської мови в Україні немає. Але проблему створили, – каже доктор фізико-математичних наук, письменник Максим Стріха. Він прогнозує, що скандальний «мовний» закон таки буде ухвалений у другому читанні, і порівнює документ з міною сповільненої дії.
«Цей закон сповільненої дії. Тобто, я не можу сказати, що наступного дня українська мова зовсім зникне чи держава розколеться. Але в законі є дуже багато положень, які справді виводять українську мову на марґінеси, особливо за теперішнього складу виконавчої влади. Тобто, якби міністром освіти був не Табачник, то, можливо, події розгорталися б інакше. Але за Табачника русифікація – вірніше, вигнання решток української мови з освітніх закладів Півдня і Сходу – відбудеться дуже швидко.
Відтак, з одного боку, буде величезна агресія проти решток української мови на Сході і Півдні. Бо там у місцевих «регіоналів» немає якихось інших здобутків, які вони могли б показати перед виборами. Зрозуміло, що так само буде велика агресія проти російської мови на Заході і почасти в Центрі, де багато хто сприйматиме російську як «мову донецьких окупантів». Безумовно, наслідки цього вдасться подолати не скоро, – якщо вдасться взагалі. Стратегічно усе залежить від того, скільки цей закон буде діяти і скільки існуватиме цей владний режим. Якщо досить довго, то можна прогнозувати скочування української мови до статусу, наближеного до того, в якому перебуває нині білоруська в Білорусі», – сказав Стріха Голосу Америки.
Нагадаємо: 5 червня Верховна рада прийняла у першому читанні мовний законопроект Ківалова-Колесниченка, який суттєво розширює права російської мови в Україні. У другому читанні документ планують розглянути 19 червня. Опозиція обіцяє цього не допустити, заявляючи, що українська під загрозою. Натомість у Партії регіонів висловили впевненість, що, попри спротив опозиції, ухвалять законопроект без проблем. А міністр освіти Дмитро Табачник днями виголосив скандальну заяву, назвавши українську мову «непотрібною».
