«Цей правовий акт відкрив українському народові шлях до незалежності. Ми можемо з упевненістю сказати, що основні принципи, закладені в ухваленому 16 липня 1990 року документі, реалізовані. Україна розвивається як незалежна, демократична та правова держава", - ідеться у привітанні Президента України Віктора Януковича з нагоди 22-ї річниці проголошення Декларації про державний суверенітет.
Експерти переконані, що в сьогоднішньому світі краще мати країну з більш слабкою економікою чи більшою політичною залежністю, проте з більш суверенним суспільством, а саме воно на сьогодні відсутнє в країні. На підтвердження цього експерти навоять дані досліджень, що більше половини молодого населення країни прагне виїхати закордон.
«Ми маємо незалежну державу, але в нас немає суверенного суспільства», - сказав Голосу Америки політехнолог Олексій Голобуцький.
«В сучасному світі краще мати суверене суспільство, яке може відстояти свої права, яке відчуває, що держава є його слугою, яке відчуває патріотизм».
Один з авторів Декларації Левко Лук’яненко розповів Голосу Америки, що працюючи над документом він з колегами намагалися поширити ідею свободи та демократії усюди, де це було можливою. Проте головним викликом стало зробити документ більш ніж простою формальністю.
“Частина комуністів проголосували за цей документ, бо думали, що його доля стане такою самою, як багатьох попередніх – він нічого не означатиме і буде засунутий в шухляду і буде забутий», - сказав Лук’яненко. «Доля правди в цьому є, адже це може бути програмний документ будівництва незалежної держави, а може й нічого не означати, саме від нас та суспільно-політичної атмосфери в країні залежить, чи його положення будуть реалізовуватися чи ні».
В коментарях Голосу Америки експерти назвали відсутність суверенного суспільства головною проблемою української держави, адже окрім економічних протиріч, в країні штучно або ж природно створене розділення суспільства. Виходом з такої ситуації Голобуцький називає нове самостійне покоління, яке відчуває себе громадянами однієї країни.
Політичний та економічний суверенітет
Якщо розглядати складову політичної незалежності країни, то експерти вважають, що вона присутня на стільки на скільки це можливо зважаючи та історичне минуле та сильних сусідів, які мають свої інтереси в країні.
Парламентські вибори, які відбудуться у жовтні цього року стануть доказом того, що попри критику українського уряду в питанні дотримання демократичних стандартів, представники українського політикуму будуть намагатися зберегти «обличчя» країни з європейськими цінностями, вважають політичні аналітики.
«Формально ми політично незалежні, але ми відчуваємо тиск з різних сторін, інколи він навіть позитивний. На приклад, тиск Європи та Сполучених Штатів щодо демократичності виборів змушує владу зберігати статус цивілізованої країни, якби нам було все одно, щодо всіх інших, а їм щодо нас, то вибори були б які-небудь», - сказав Голобуцький.
Щодо економічної складової питання, то світова економічна криза продемонструвала на скільки більшою чи меншою мірою всі країни пов’язані. Географічне розташування України на перетині інтересів великих світових гравців робить її ще більш залежною від них.
Стереотипи про країну у світі змінюються
За роки незалежності відкритість України потрохи змінює стереотипне переконання багатьох жителів західної Європи та Америки про те, те що країна і досі є частиною Росії.
«Цей стереотип ще остаточно не знівельований, проте люди, які слідкують за новинами розуміють, що попри те, що Україна знаходиться під впливом Росії, це незалежна держава. Навіть ми самі не можемо заперечувати залежність від Росії, ЄС чи політики Сполучених Штатів, але це нормально, адже сьогодні абсолютно незалежних держав немає», - сказав Голосу Америки партнер компанії CFC Consulting, яка розробляла стратегію позиціонування України на міжнародній арені, Костянтин Грідін.
За його словами, формуючи імідж України закордоном найскладніше достукатися до жителів невеликих міст, які не дуже цікавляться світовою політикою, натомість інвестори та люди, які мають більш широкі інтереси вже чітко виділяють Україну, як незалежну країну.
Декларація передбачає створення правової держави для захисту прав та свобод людини, свободу економічної діяльності, створення громадянського суспільства та заборону цензури.
«Ми маємо незалежну державу, але в нас немає суверенного суспільства», - сказав Голосу Америки політехнолог Олексій Голобуцький.
«В сучасному світі краще мати суверене суспільство, яке може відстояти свої права, яке відчуває, що держава є його слугою, яке відчуває патріотизм».
Один з авторів Декларації Левко Лук’яненко розповів Голосу Америки, що працюючи над документом він з колегами намагалися поширити ідею свободи та демократії усюди, де це було можливою. Проте головним викликом стало зробити документ більш ніж простою формальністю.
“Частина комуністів проголосували за цей документ, бо думали, що його доля стане такою самою, як багатьох попередніх – він нічого не означатиме і буде засунутий в шухляду і буде забутий», - сказав Лук’яненко. «Доля правди в цьому є, адже це може бути програмний документ будівництва незалежної держави, а може й нічого не означати, саме від нас та суспільно-політичної атмосфери в країні залежить, чи його положення будуть реалізовуватися чи ні».
В коментарях Голосу Америки експерти назвали відсутність суверенного суспільства головною проблемою української держави, адже окрім економічних протиріч, в країні штучно або ж природно створене розділення суспільства. Виходом з такої ситуації Голобуцький називає нове самостійне покоління, яке відчуває себе громадянами однієї країни.
Політичний та економічний суверенітет
Якщо розглядати складову політичної незалежності країни, то експерти вважають, що вона присутня на стільки на скільки це можливо зважаючи та історичне минуле та сильних сусідів, які мають свої інтереси в країні.
Попри тиск та намагання впливати на ситуацію в країні, місцева політична еліта міцно тримається за державу та не готова її пусти по шляху Білорусії.
Парламентські вибори, які відбудуться у жовтні цього року стануть доказом того, що попри критику українського уряду в питанні дотримання демократичних стандартів, представники українського політикуму будуть намагатися зберегти «обличчя» країни з європейськими цінностями, вважають політичні аналітики.
«Формально ми політично незалежні, але ми відчуваємо тиск з різних сторін, інколи він навіть позитивний. На приклад, тиск Європи та Сполучених Штатів щодо демократичності виборів змушує владу зберігати статус цивілізованої країни, якби нам було все одно, щодо всіх інших, а їм щодо нас, то вибори були б які-небудь», - сказав Голобуцький.
Щодо економічної складової питання, то світова економічна криза продемонструвала на скільки більшою чи меншою мірою всі країни пов’язані. Географічне розташування України на перетині інтересів великих світових гравців робить її ще більш залежною від них.
Стереотипи про країну у світі змінюються
За роки незалежності відкритість України потрохи змінює стереотипне переконання багатьох жителів західної Європи та Америки про те, те що країна і досі є частиною Росії.
«Цей стереотип ще остаточно не знівельований, проте люди, які слідкують за новинами розуміють, що попри те, що Україна знаходиться під впливом Росії, це незалежна держава. Навіть ми самі не можемо заперечувати залежність від Росії, ЄС чи політики Сполучених Штатів, але це нормально, адже сьогодні абсолютно незалежних держав немає», - сказав Голосу Америки партнер компанії CFC Consulting, яка розробляла стратегію позиціонування України на міжнародній арені, Костянтин Грідін.
За його словами, формуючи імідж України закордоном найскладніше достукатися до жителів невеликих міст, які не дуже цікавляться світовою політикою, натомість інвестори та люди, які мають більш широкі інтереси вже чітко виділяють Україну, як незалежну країну.
