У Києві відбувся перший випуск Української Академії лідерства. Формат цього навчального закладу, фінансованого американським бізнесом, унікальний для України. До академії вступають за конкурсом випускники середніх шкіл. Навчання триває рік. За цей час молода людина може опанувати бойові мистецтва і грецьку філософію, поспілкуватися із видатними особистостями, здійснити багато захоплюючих мандрівок, пізнати себе і обрати свій шлях у житті. На випуску в «українському Гарварді» побували наші київські кореспонденти.
У цій академії не видають дипломів. Але її випускники отримують те, що важливіше за диплом. Сімнадцяти- і вісімнадцятирічні виходять звідси сформованими людьми – з чітким уявленням про те, чим хочуть далі займатися у житті і якою хочуть бачити в майбутньому Україну.
За рік навчання тут вони встигли стільки, скільки інакше не встигли б і за п’ять. Згадують, як агітували за асоціацію України з ЄС на вулицях столиці Нідерландів. Як в Ізраїлі зустрічалися з такими, як самі, молодими лідерами. Як тут у Пущі-Водиці під Києвом робили «забіг пам’яті» на честь загиблого «кіборга», місцевого уродженця.
Вони працювали по 15 годин на добу, по 6 днів на тиждень. Слухали лекції найвідоміших професорів, спілкувалися із лідерами думок. Пробували на смак різні професії, щоб утвердитися у власному виборі. Підтягнули англійську. І навіть кримчани заговорили тут українською.
Говорить випускник Української Академії лідерства Едем Галімов із Сімферополя:
«Зараз я розумію, що те рішення, яке я прийняв у вересні 2015, це було одне з найправильніших рішень у моєму житті. Тому що ті цілі, які були в мене перед академією, і ті, які є зараз, сильно відрізняються. Тепер я прагну чогось більшого, чогось кращого. І дійсно хочу щось створювати. В мене формування світогляду відбулося».
Іванка Гребеняк, випускниця Української Академії лідерства з Тернополя, каже:
«Ти розумієш, що ти щось можеш. І ти є та зміна, яку ти хочеш бачити в світі. І тут в академії це відчутно. І тут в академії відчутно, що ми є єдина країна. І тут відчуття тієї єдності. І що ми можемо рухати цю велику країну вперед».
Цей прообраз «українського Гарварду» профінансований меценатами – американським фондом Western NIS.
Говорить Ярослава З. Джонсон, президент фонду Western NIS Enterprise Fund:
«Ми дуже задоволені. Ми фактично не знали до останнього, як це все пройде. Це все був експеримент. Ми дітям не казали, що це експеримент, але ми знали, що то є революційний проект. Ми не знали, що станеться, і воно надзвичайно гарно вдалося нам».
Подібної думки керівник Української Академії лідерства Роман Тичківський:
«Ми отримали кращий результат, ніж сподівалися, і маємо мотивацію рухатись далі... Наша молодь готова брати відповідальність за країну».
Благодійники планують відкрити ще 5 академій лідерства у різних містах України. Вони запрацюють у вересні цього року. Організатори кажуть – невідомо, чи всі випускники неодмінно посядуть керівні посади. Але без сумніву – всі вони мотивовані працювати на благо країни.
Говорить мама випускника академії Оксана Гончар:
«Академія лідерства це був трамплін для мого сина, для його майбутнього, і я б хотіла, щоб мій менший син теж колись попав сюди».
А що буде зі старими «лідерами»? Мама випускниці академії Оксана Заєць такої думки:
«Якщо говорити серйозно, то я сподіваюся, що ті старі люди, які керували нашою державою або від яких дуже багато залежало в нашій державі, будуть відпочивати. Підуть садити світи, садити городи. І дадуть дорогу молодим, в яких є дуже багато енергії, запалу».
Дивіться також: Всупереч недузі: Дивовижна історія боротьби скрипаля Перлмана з поліомієлітом
