Українська криза і переговорний процес: яка роль Вашингтона?

Адміністрація США позитивно відреагувала на ідею проведення 26 серпня в Мінську багатосторонньої зустрічі в справі України, повідомила на брифінгу для журналістів заступниця прес-секретаря Державного департаменту США Марі Гарф. У Москві поки що не дали однозначної відповіді, чи в рамках саміту намічена особиста зустріч президентів Путіна і Порошенка.

Американська влада переконана в тому, що для врегулювання кризової ситуації в Україні «потрібен діалог», заявила Гарф.

У Вашингтоні висловили задоволення тим, що вироблені плани обговорення цього питання на рівні президентів Росії і України в столиці Білорусі, наголосила вона. Але, на думку американської сторони, «слова мають бути підкріплені ділами» в тому, що стосується врегулювання українського конфлікту.

Відповідальність за відсутність тут прогресу роечниця зовнішньополітичного відомства США поклала, в першу чергу, на Росію. Вона звинуватила Москву в підтримці сепаратистів на сході України і постачання їм озброєння. «Росія повинна зробити кроки у напрямку деескалації», - сказала Гарф.

В адміністрації Порошенка охарактеризували майбутню зустріч в Білорусі, як зусилля, спрямоване «на стабілізацію ситуації в Україні». Тим часом російська сторона повідомила, що в рамках саміту відбудеться низка зустрічей, не уточнивши, проте, чи запланована особиста зустріч Путіна і Порошенка.

Проводилися до цього трьох-і чотиристоронні зустрічі лідерів Росії, України, Євросоюзу, а також Німеччини та Франції, проте до жодних помітних результатів вони не привели. З точки зору деяких російських експертів, подібне відбувається багато в чому через позицію США.

Заступник головного редактора Полит.ру Борис Долгін, навпаки, вважає, що Вашингтон підтримує зусилля учасників переговорного процесу.

«Твердження частини російських пропагандистів, нібито США заперечують проти деескалації конфлікту і хочуть його розпалювання, на мій погляд, нічим не обґрунтоване, - сказав він в інтерв'ю «Голосу Америки». - Ті фінансові вливання, які неминуче будуть потрібні Україні, щоб стабілізувати ситуацію в країні, значною мірою ляжуть на структури, пов'язані з Вашингтоном - на Всесвітній банк, МВФ і так далі. Тому США аж ніяк не зацікавлені в тому, щоб все в Україні руйнувалося, пішло нанівець».

На думку Долгіна, зараз гостро постало стратегічне питання, чи можливо взагалі повернути і, на яких умовах, фактор довіри.

«Довіра серйозно постраждала поряд з людьми, економікою, - продовжив Долгін. - Як зробити так, щоб сторони довіряли одна одній, щоб досягнуті угоди виконувалися, а не були при кожній нагоді проігноровані, - це проблема».

Як її вирішувати, потрібно визначати спільно і «явно за участю Вашингтона», вважає політолог.

«Він гравець, зацікавлений в цій ситуації, і без нього їй вирішуватися не буде можливо, - переконаний Долгін. - Але поки що Росії в силу різних умов досягати первинного компромісу комфортніше з країнами Євросоюзу, що досить логічно. Однак на якомусь етапі підключення США до переговорного процесу стане практично неминучим».

Член наукової ради Московського центру Карнеґі, професор факультету політології ВШЕ Микола Петров також думає, що Вашингтон зацікавлений в успіху переговорів в справі України.

«Але не на будь-яких умовах, - додав він у коментарі «Голосу Америки». - Мені здається, що ті умови, які висуваються зараз Кремлем, навряд чи прийнятні для Заходу в цілому і для Вашингтона зокрема, і для Вашингтона навіть більшою мірою, ніж для Євросоюзу».

На жаль, ситуація розвивається так, що позиції Кремля швидше посилюються, ніж слабшають, а позиції українського уряду і Заходу навпаки швидше слабшають, ніж посилюються, констатує Петров.

«У міру того як затягується військова операція, виникають в повний зріст проблеми економічної кризи в Україні, і ростуть енергетичні проблеми Європи, рано чи пізно ті умови, які висуває Кремль, швидше за все, Заходу доведеться приймати», - прогнозує він.

Завідуюча відділом Центру європейської інтеграції Інституту світової економіки і міжнародних відносин РАН Надія Арбатова утруднилася з оцінкою підходу США до вирішення української кризи.

«Все залежить від того, які цілі переслідує Вашингтон в цьому конфлікті, - зауважила вона в розмові з кореспондентом «Голосу Америки». - Мені до кінця не ясна стратегія США, чого вони хочуть і, яку мету ставлять. Якщо швидше припинити кровопролиття, то, зрозуміло, Вашингтон зобов'язаний підтримати цю ініціативу (з приводу переговорів) двома руками».

Якщо ж мета - покарати Росію і особисто Путіна, то в цьому випадку Вашингтон не повинен підтримувати ці зусилля, наполягає Арбатова. Однак вона схиляється до того, що США налаштовані всіляко сприяти встановленню багатосторонніх каналів з проведення подібних переговорів, оскільки конфлікт нікому не йде на користь.

«Подивіться, сьогодні на задній план пішли реальні загрози, про які недавно говорили всі без винятку: це і розповсюдження ЗМЗ, і міжнародний тероризм. Звичайно, в загальних інтересах якнайшвидше покінчити з кризою на сході України і повернутися до обговорення насущних проблем», - заявила Надія Арбатова.