Лідерство в ОБСЄ є символічним для України, адже засновники української незалежності, борці з радянським режимом, беруть свої початки саме з Гельсінського процесу. Василь Стус, Олекса Тихий, Валерій Марченко – це лише три відомі активісти Українського Гельсінського комітету, які жили і померли у боротьбі за права людини і свободу для України.
Сьогодні ОБСЄ, яка була сформована на основі Гельсінської угоди у 1975 році, переживає великі виклики. Чого очікують в ОБСЄ від України і яка перспектива успішності її головування?
Засідання ОБСЄ у столиці Ірландії Дубліні продемонструвало деякі виклики, що нині стоять перед ОБСЄ. Західні країни, зокрема США, наголошують на важливості місії організації захищати права людини, верховенство права, людські свободи – базові принципи, на яких була основана ОБСЄ.
Державний секретар США Гілларі Клінтон сказала:
«Ми вітаємо всі зусилля з покращення діяльності організації. І це означає підсилення тих інституцій, які ми вже маємо, щоб вони функціонували вільно і без тиску ззовні. Це означає дотримання зобов’язань, які ми дали один одному і громадянам наших країн. Тому на шляху до 40 річчя Гельсінської угоди настав час для ОБСЄ стати лідером у боротьбі за права людини і захист людської гідності».
Але Росія, яка завойовує все більше впливу в середині ОБСЄ, намагається переключити увагу організації на питання безпеки і перенести питання захисту людських прав на другий план. Не виключено, що саме тому президент Росії Володимир Путін під час засідання СНД в Ашхабаді піддав критиці ОБСЄ. За його словами, ОБСЄ захищає лише інтереси окремих країн:
«ОБСЄ давно пора припинити обслуговування інтересів окремих країн і зосередити свою увагу на порядку денному, який об’єднує. Ми розраховуємо, що Україна, як головуюча країна в ОБСЄ в 2013 році, займе саме таку позицію».
Україна у цьому негласному протистоянні між двома потугами намагається знайти третій шлях. Міністерство закордонних справ України вже задекларувало, що фокусом уваги головування України буде боротьба з торгівлею людьми.
Старший радник Гельсінської комісії при Конгресі США Орест Дейчаківський каже, що ОБСЄ вітає бажання України при головуванні в ОБСЄ зосередитись саме на цій проблемі. Водночас представник ОБСЄ вважає, що існує багато інших ключових проблем, у вирішенні яких Україна повинна показати приклад іншим країнам – членам організації:
«Україна не може сказати, ми будемо боротись з торгівлею людьми, але ігнорувати проблему дотримання прав людини чи порушення принципів демократії і верховенства права. Я мушу відмітити, що в цьому аспекті існують деякі застереження. Останні декілька років деякі країни ОБСЄ, зокрема Росія та Білорусь, намагаються послабити увагу організації до проблем, пов’язаних з правами людини. Ми сподіваємось і очікуємо, що Україна буде захищати людські аспекти порядку денного ОБСЄ і навіть зробить їх пріоритетними».
Ще одним важливим аспектом при головуванні України багаторічний радник Гельсінської комісії називає необхідність дотримання визначених принципів і зобов’язань ОБСЄ.Орест Дейчаківський продовжує:
«Країна – член ОБСЄ – повинна відповідати певним стандартам і зобов’язанням, під якими підписались усі учасники цієї організації. На жаль, Україна не відповідає усім стандартам. Два найяскравіші приклади цього – невмотивовані політичні переслідування і ув’язнення двох колишніх урядовців, Юлії Тимошенко та Юрія Луценко, як також якість останніх парламентських виборів, які були визнані найгіршими за останні чотири раунди загальнонаціональних виборів».
На засіданні ж у Дубліні не оминула цієї теми і Гілларі Клінтон, згадавши також сусіда України.
«У Білорусі уряд продовжує систематично порушувати права людини, затримувати політичних в’язнів та здійснювати тиск на журналістів. В Україні вибори у жовтні були відходом від демократії, і ми далі глибоко занепокоєні вибірковим переслідуванням опозиційних лідерів».
Отже, Україна вступає у головування в ОБСЄ з великими викликами та з дещо затьмареною репутацією. Влада України має цілий рік, щоб продемонструвати, на що вона здатна як лідер великої міждержавної інституції.
Сьогодні ОБСЄ, яка була сформована на основі Гельсінської угоди у 1975 році, переживає великі виклики. Чого очікують в ОБСЄ від України і яка перспектива успішності її головування?
Засідання ОБСЄ у столиці Ірландії Дубліні продемонструвало деякі виклики, що нині стоять перед ОБСЄ. Західні країни, зокрема США, наголошують на важливості місії організації захищати права людини, верховенство права, людські свободи – базові принципи, на яких була основана ОБСЄ.
Державний секретар США Гілларі Клінтон сказала:
«Ми вітаємо всі зусилля з покращення діяльності організації. І це означає підсилення тих інституцій, які ми вже маємо, щоб вони функціонували вільно і без тиску ззовні. Це означає дотримання зобов’язань, які ми дали один одному і громадянам наших країн. Тому на шляху до 40 річчя Гельсінської угоди настав час для ОБСЄ стати лідером у боротьбі за права людини і захист людської гідності».
Але Росія, яка завойовує все більше впливу в середині ОБСЄ, намагається переключити увагу організації на питання безпеки і перенести питання захисту людських прав на другий план. Не виключено, що саме тому президент Росії Володимир Путін під час засідання СНД в Ашхабаді піддав критиці ОБСЄ. За його словами, ОБСЄ захищає лише інтереси окремих країн:
«ОБСЄ давно пора припинити обслуговування інтересів окремих країн і зосередити свою увагу на порядку денному, який об’єднує. Ми розраховуємо, що Україна, як головуюча країна в ОБСЄ в 2013 році, займе саме таку позицію».
Україна у цьому негласному протистоянні між двома потугами намагається знайти третій шлях. Міністерство закордонних справ України вже задекларувало, що фокусом уваги головування України буде боротьба з торгівлею людьми.
Старший радник Гельсінської комісії при Конгресі США Орест Дейчаківський каже, що ОБСЄ вітає бажання України при головуванні в ОБСЄ зосередитись саме на цій проблемі. Водночас представник ОБСЄ вважає, що існує багато інших ключових проблем, у вирішенні яких Україна повинна показати приклад іншим країнам – членам організації:
«Україна не може сказати, ми будемо боротись з торгівлею людьми, але ігнорувати проблему дотримання прав людини чи порушення принципів демократії і верховенства права. Я мушу відмітити, що в цьому аспекті існують деякі застереження. Останні декілька років деякі країни ОБСЄ, зокрема Росія та Білорусь, намагаються послабити увагу організації до проблем, пов’язаних з правами людини. Ми сподіваємось і очікуємо, що Україна буде захищати людські аспекти порядку денного ОБСЄ і навіть зробить їх пріоритетними».
Україна у цьому негласному протистоянні між двома потугами [США і Росією] намагається знайти третій шлях. Міністерство закордонних справ України вже задекларувало, що фокусом уваги головування України буде боротьба з торгівлею людьми.
Ще одним важливим аспектом при головуванні України багаторічний радник Гельсінської комісії називає необхідність дотримання визначених принципів і зобов’язань ОБСЄ.Орест Дейчаківський продовжує:
«Країна – член ОБСЄ – повинна відповідати певним стандартам і зобов’язанням, під якими підписались усі учасники цієї організації. На жаль, Україна не відповідає усім стандартам. Два найяскравіші приклади цього – невмотивовані політичні переслідування і ув’язнення двох колишніх урядовців, Юлії Тимошенко та Юрія Луценко, як також якість останніх парламентських виборів, які були визнані найгіршими за останні чотири раунди загальнонаціональних виборів».
На засіданні ж у Дубліні не оминула цієї теми і Гілларі Клінтон, згадавши також сусіда України.
«У Білорусі уряд продовжує систематично порушувати права людини, затримувати політичних в’язнів та здійснювати тиск на журналістів. В Україні вибори у жовтні були відходом від демократії, і ми далі глибоко занепокоєні вибірковим переслідуванням опозиційних лідерів».
Отже, Україна вступає у головування в ОБСЄ з великими викликами та з дещо затьмареною репутацією. Влада України має цілий рік, щоб продемонструвати, на що вона здатна як лідер великої міждержавної інституції.
