Відколи згідно з Мінськими угодами в Україні почало діяти припинення вогню, міжнародна спільнота перевела свій погляд з російської агресії на інші теми, такі як фінансова криза в Греції та приплив мігрантів у Європі. Відомо, що цикл уваги політиків і засобів масової інформації надто короткий, і про Україну забули. Однак це помилка, пише Дейвид Патрикаракос на сайті Politico.
«Коли на початку минулого року Москва незаконно захопила Крим, а тоді надіслала свої війська спеціального призначення на Донбас, щоб підтримати там сепаратистські настрої, це порушило повоєнний порядок у Європі, якого неухильно дотримувалися з майже релігійним трепетом понад 60 років. Жодна країна не вторгалася і захоплювала частину іншої країни в Європі після Адольфа Гітлера», – нагадує автор.
Це визнає Андерс Фоґ Расмуссен, генеральний секретар НАТО до минулого року, з яким Патрикаракос зустрівся під час проведення форуму YES у Києві.
«Якщо це створює прецедент, тоді держави в інших частинах світу можуть робити те саме. Якщо ми приймаємо, що держава може просто силою захопити територію, тоді ми руйнуємо міжнародний порядок, який ми збудували з 1945 року», – каже Расмуссен.
Найдієвішим способом протистояння агресії Росії, яка загрожує не тільки Україні, а й опосередковано Європі, він називає демонстрацію єдності та рішучості всією Європою. Кремль любить розділяти та владарювати, але якщо він зрозуміє, що ці спроби не матимуть успіху, то вирішить, що найкращий спосіб – це вступити в конструктивний діалог, каже Расмуссен.
НАТО повинно й надалі зміцнювати свою територіальну оборону. Захід має підтримувати Україну політично – зберігаючи санкції проти Росії, економічно – швидко реалізуючи Угоду про асоціацію з ЄС, і в сфері безпеки.
«Що стосується безпеки, я вважаю, що якщо перемир’я буде порушуватися, і буде очевидно, що в цьому винні Росія та підтримувані нею сепаратисти, то настане час західним державам розглянути надання Україні оборонної зброї. Я знаю, що Росія може цим скористатися як приводом посилити свою військову присутність, але якщо припинення вогню не діє, тоді що ще можна зробити, окрім як допомогти українцям краще оборонятися?», -- запитує Расмуссен.
Утім, на його думку, безпосередньої загрози відкритого нападу Росії на будь-якого з членів НАТО, в тому числі на балтійські держави немає. Москва знає, що згідно зі статтею 5 напад на одну з держав НАТО розцінюватиметься як напад на всіх його членів, і не наважиться на це.
Дивіться також: Оксана Сироїд: Путін зайшов далеко у своїй безкарності
