Російська агресія в Україні - анексія Криму та війна на Донбасі - створила небувало важкі умови для роботи журналістів. Всесвітній день свободи преси 3-го травня - ще одна нагода нагадати про тиск владних органів і тиск власників комерційних ЗМІ, які виливаються у проблеми з упередженістю та самоцензурою.
Микола Семена – журналіст в окупованому Росією Криму, якому загрожує кількарічне ув’язнення через звинувачення у зазіханні на територіальну цілісність Росії. Наразі виглядає, що проблема саме у репортажах про стан справ у Криму. Ще більш небезпечною є робота ЗМІ в охоплених війною регіонах на сході України. На цьому наголошує спеціальний звіт організації IREX.
«Україна залишається одним з найбільш небезпечних місць для працівників у галузі ЗМІ у світі. Вона не займає найгіршу сходинку, але вона в самому низу. І це дуже непокоїть», - каже віце-президент IREX Александер Дарделі.
Помічник державного секретаря США з питань демократії, прав людини і праці Том Маліновський нагадує, що за минулий рік у світі за ґрати потрапили майже 200 журналістів і понад 70 – загинули.
«Там, де немає свободи преси, набагато частіше ми бачимо конфлікти і війну. Там більше можлива корупція. Більш ймовірні провали в урядуванні».
З нагоди Всесвітнього дня свободи преси представниця ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович каже, що журналісти у Східній Європі та в світі загалом працюють у щораз важчих умовах. Деякі уряди розглядають пресу лише як інструмент для своєї пропаганди.
За словами єгипетського журналіста Халеда Давуда, реалії промовляють самі за себе. Їх не творять журналісти. Саме хибні дії й рішення уряду спричиняють протести, а не ЗМІ.
«Навіть якщо через ЗМІ подавати лише пропаганду, то це не вирішить у Єгипті економічні чи соціальні проблеми», - зазначив Халед Давуд.
Росію називають одним з прикладів масштабного маніпулювання пресою з боку влади і намагання впливати на міжнародну громадську думку.
Там, де немає свободи преси, набагато частіше ми бачимо конфлікти і війнуТом Маліновський
Дослідниця свободи преси у світі Елен Агекян каже, що у правозахисній організації «Дім Свободи» спостерігають законодавче та політичне зміцнення контролю над медіа у Росії, яке будує уряд країни.
«Ми також бачимо руку, яка простягається за межі російського кордону. Зусилля російської пропаганди були проблематичними у багатьох регіонах світу. Найбільшою проблемою це стало у країнах Балтії, у Молдові та в Україні», - зазначила дослідниця.
Деякі уряди розглядають пресу лише як інструмент для своєї пропагандиДуня Міятович
Але Україна має свої власні проблеми, коли йдеться про ЗМІ. Контроль уряду не такий великий, але навіть різноманіття джерел не завжди гарантує повноту і якість інформації.
Александер Дарделі каже, що те, що існувало раніше – жорстка державна цензура – замінено ідеєю самоцензури.
«Журналісти, ЗМІ дуже прислуховуються до бізнес-інтересів своїх власників. Вони не наважуються критикувати чи якимось чином дратувати великих рекламодавців, за рахунок яких існують ЗМІ. І такий тип цензури – самоцензура – посилюється», - заявив віце-президент IREX Александер Дарделі.
Дивіться також: Найгірше в українській економіці вже позаду - керівник Сітібанку в Україні
