Міжнародний експерт з енергетики, співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень у Вашингтоні Едвард Чоу неодноразово консультував український уряд з питань енергоефективності. За його словами, штучні бар’єри та відсутність політичної волі на Банковій руйнують будь-які перспективи країни. На зустрічі із експертом побував Голос Америки.
Газова угода 2009 року
«Якщо ви хочете мати стабільні економічні відносини, то вам потрібна міцна економіка та відсутність постійних політичних змін», – розказує Едвард Чоу. Проблема газової угоди з Росією у 2009 році полягала в тому, що її умови ґрунтувалися на «конкретних потребах уряду на даний момент». Також завадив тиск з боку Європи, яка замерзала без газу зимою 2009-го. За словами енергетика, колишня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко обов’язково провела б повторні переговори та змінила умови. Тим не менше, Едварда Чоу обурило те, що екс-прем’єрку відправили за це в тюрму.
«Можна купити не ту машину, не той будинок, але моя дружина не посадить за це мене у тюрму. В мене є певне право приймати певні бізнес-рішення, іноді вони бувають неправильні», – говорить Чоу.
Більше експерта здивувало те, що влада Януковича активно використовувала цю угоду в президентських виборах, а потім фактично ратифікувала її умови у Харкові. «В результаті, Україна втратила паритетність і баланс. Ще 5 років тому країна мала певні засоби тиску, бо Росії не було альтернативи українському транзиту. Тепер Україна майже нічого немає. Тепер Україна має найвищі імпортні ціни на газ у результаті Харківських угод», – каже Едвард Чоу.
Українські бар’єри
Попри все, потенціал України в енергетиці великий, стверджує консультант. Один видобуток газу можна збільшити за 3 роки на 50%, можна вкладати у енергоефективні технології. Але в країні відсутня підтримка внутрішнього виробника, що є закономірним закордоном.
«Нині внутрішні виробники продають газ десь 60-70$ за тисячу кубів, а Україна імпортує з Росії за 450$ за тисячу кубів. Таким чином, дотації переходять на імпорт з Росії», – зазначає Едвард Чоу.
Знову ж таки брак реформ в енергетичному секторі, на думку експерта, відлякує закордонних інвесторів. Нещодавно дві великі міжнародні компанії «Шелл» та «Шеврон» здобули державні тендери на розробку сланцевого газу в Україні. Втім, корупція, нестабільність та відсутність адекватної ринкової ціни може їх відлякати.
«Компанія, яка інвестуватиме, хоче знати, чи зможе вона продавати кому завгодно свій газ за ринковою ціною. Чи матиме вона право доступу до місцевих газопроводів? Чи матиме вона право експортувати, щоб бути певною, що вона поставить дійсно ринкову ціну? І ці всі аспекти треба обговорювати з урядом», – зауважив Едвард Чоу.
«Південний потік» – надія для України?
Будування «Південного потоку» надасть Україні поштовх до реформ, впевнений експерт. «Південний потік», можливо, найкраща річ, яка коли-небудь відбулася з українським енергетичним сектором. Тому, що Україна нарешті може потрапити в таке безвихідне становище, що вона просто змушена буде проводити реформи. Це не дуже радісна картина, але Україна навряд чи стане збільшувати виробництво свого газу. Тут не варто говорити про сланцевий газ, видобуток якого може початися не раніше, ніж через 5 років. Тут мова не йде про термінал зрідженого газу, який швидше за все ніколи і не запрацює. Тому «Південний потік» поки – єдина причина, яка може змусити їх діяти. Адже якщо «Південний потік» буде побудований – українська частка в транзиті взагалі зійде нанівець», – сказав Едвард Чоу.
Для самої Росії цей проект, на думку Едварда, є нерозсудливим та економічно необґрунтованим. Але «росіяни досить успішно впроваджують нерозсудливі проекти. Вони побудували «Голубий потік», який теж був економічно необґрунтованим. Вони побудували «Північний», тільки щоб обійти Білорусь і дістатися напряму до Німеччини».
Газова угода 2009 року
«Якщо ви хочете мати стабільні економічні відносини, то вам потрібна міцна економіка та відсутність постійних політичних змін», – розказує Едвард Чоу. Проблема газової угоди з Росією у 2009 році полягала в тому, що її умови ґрунтувалися на «конкретних потребах уряду на даний момент». Також завадив тиск з боку Європи, яка замерзала без газу зимою 2009-го. За словами енергетика, колишня прем’єр-міністр Юлія Тимошенко обов’язково провела б повторні переговори та змінила умови. Тим не менше, Едварда Чоу обурило те, що екс-прем’єрку відправили за це в тюрму.
«Можна купити не ту машину, не той будинок, але моя дружина не посадить за це мене у тюрму. В мене є певне право приймати певні бізнес-рішення, іноді вони бувають неправильні», – говорить Чоу.
Більше експерта здивувало те, що влада Януковича активно використовувала цю угоду в президентських виборах, а потім фактично ратифікувала її умови у Харкові. «В результаті, Україна втратила паритетність і баланс. Ще 5 років тому країна мала певні засоби тиску, бо Росії не було альтернативи українському транзиту. Тепер Україна майже нічого немає. Тепер Україна має найвищі імпортні ціни на газ у результаті Харківських угод», – каже Едвард Чоу.
Українські бар’єри
Попри все, потенціал України в енергетиці великий, стверджує консультант. Один видобуток газу можна збільшити за 3 роки на 50%, можна вкладати у енергоефективні технології. Але в країні відсутня підтримка внутрішнього виробника, що є закономірним закордоном.
«Нині внутрішні виробники продають газ десь 60-70$ за тисячу кубів, а Україна імпортує з Росії за 450$ за тисячу кубів. Таким чином, дотації переходять на імпорт з Росії», – зазначає Едвард Чоу.
Знову ж таки брак реформ в енергетичному секторі, на думку експерта, відлякує закордонних інвесторів. Нещодавно дві великі міжнародні компанії «Шелл» та «Шеврон» здобули державні тендери на розробку сланцевого газу в Україні. Втім, корупція, нестабільність та відсутність адекватної ринкової ціни може їх відлякати.
«Компанія, яка інвестуватиме, хоче знати, чи зможе вона продавати кому завгодно свій газ за ринковою ціною. Чи матиме вона право доступу до місцевих газопроводів? Чи матиме вона право експортувати, щоб бути певною, що вона поставить дійсно ринкову ціну? І ці всі аспекти треба обговорювати з урядом», – зауважив Едвард Чоу.
«Південний потік» – надія для України?
Будування «Південного потоку» надасть Україні поштовх до реформ, впевнений експерт. «Південний потік», можливо, найкраща річ, яка коли-небудь відбулася з українським енергетичним сектором. Тому, що Україна нарешті може потрапити в таке безвихідне становище, що вона просто змушена буде проводити реформи. Це не дуже радісна картина, але Україна навряд чи стане збільшувати виробництво свого газу. Тут не варто говорити про сланцевий газ, видобуток якого може початися не раніше, ніж через 5 років. Тут мова не йде про термінал зрідженого газу, який швидше за все ніколи і не запрацює. Тому «Південний потік» поки – єдина причина, яка може змусити їх діяти. Адже якщо «Південний потік» буде побудований – українська частка в транзиті взагалі зійде нанівець», – сказав Едвард Чоу.
Для самої Росії цей проект, на думку Едварда, є нерозсудливим та економічно необґрунтованим. Але «росіяни досить успішно впроваджують нерозсудливі проекти. Вони побудували «Голубий потік», який теж був економічно необґрунтованим. Вони побудували «Північний», тільки щоб обійти Білорусь і дістатися напряму до Німеччини».
