Дві найбільші сусідні з Україною держави НАТО - Польща та Румунія - заявили, що беруть участь в ініціативах міжнародної групи для гарантій безпеки і підтримки сподіваного миру в Україні, але не будуть надсилати на українську територію військових, як це зобов’язалися зробити за певних умов інші країни.
Приблизно два десятки країн, які можуть увійти в проголошену британським прем’єр-міністром Кіром Стармером “коаліцію охочих”, збиралися у Лондоні 2 березня на рівні глав держав та урядів, а зараз готують зустріч військових представників 11 березня у Парижі.
Згідно з попередніми повідомленнями міністри оборони і командувачі штабів армій будуть обговорювати механізми втілення гарантій безпеки, які можуть надавати країни, а також мандат міжнародних сил, які пропонують розташувати в Україні для підтримки миру, коли він буде досягнутий.
Польща активно бере участь у консультаціях “коаліції охочих”, але прем’єр-міністр Дональд Туск ще раніше однозначно сказав, що польських солдатів в Україну відряджати не планує.
“Будемо далі підтримувати Україну, будемо допомагати, надалі будемо забезпечувати постачання, це робить вузол в Ясьонці, те, що робиться на території Польщі, навчаємо військових, на території Польщі вже пройшли навчання 28 тисяч солдатів”, - підкреслив польський міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш.
Румунський виконувач обов’язків президента Іліє Болоян також сказав, що бачить роль Румунії як вузла постачання союзницьких сил, а також країни, яка сприяє українському експорту.
“Отже, з огляду на постачання румунська участь буде потрібна, щоб знати, про що розмірковують і які будуть елементи стосовно використання нашої інфраструктури, військових баз на території Румунії, наприклад, або іншої інфраструктури: морських портів, летовищ…” - сказав посадовець румунським журналістам після саміту ЄС у Брюсселі 6 березня.
Ще дві країни ЄС і НАТО, які мають спільний кордон з Україною - Словаччина та Угорщина, не беруть участі в “коаліції охочих” і в нарадах потенційних учасників.
Угорський уряд прем’єр-міністра Віктора Орбана від самого початку російської війни відмовився надавати військову допомогу Україні, а словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо згорнув допомогу його країни, коли прийшов до влади у жовтні 2023 р.
Хто готовий надати війська?
Найчіткіше про готовість відрядити свої військових в Україну заявив британський прем’єр-міністр Кір Стармер, який говорив про “чоботи на землі і літаки в небі”.
Він при цьому наголошував, що це може статися після досягнення угоди про припинення бойових дій в Україні і не раз повторював необхідність підтримки тих кроків з боку США.
Французький президент у телезверненні до країни 5 березня підкреслив, що готовий відрядити війська “не для участі в бойових діях на фронтовій смузі, а навпаки, щоб вони були там, коли підпишуть мир, аби гарантувати його повне дотримання”.
Канадський міністр оборони Білл Блер сказав, що “Канада готова і може зробити внесок в ті сили”, а прем’єр-міністр Джастін Трюдо наголошував готовність розглядати “усі варіанти”.
Прем’єр-міністр Португалії Луїш Монтенегро сказав після саміту 6 березня в Брюсселі, що його країна готова до "дій ЄС і також братиме участь, якщо буде домовлене припинення вогню і досягнутий шлях до мирного процесу”.
Інші керівники натякали на можливе долучення як, наприклад Швеція, але підкреслювали потребу визначення обставин і мандату, або казали, що про відрядження військ говорити “ще рано”, як представники Данії та Німеччини.
В Туреччині дали зрозуміти, що надали б своїх військових у разі схвалення відповідного рішення Радою Безпеки ООН, де право вето має Росія.
