Міністерство культури на запит «Голосу Америки» щодо листа до УГКЦ пояснило, що надіслало листа-попередження, аби звернути увагу очільника УГКЦ на необхідність дотримання вимог чинного законодавства.
«Зокрема, згідно зі статтею 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» проведення публічних богослужінь в публічних місцях повинно проводитись щоразу з дозволу відповідної місцевої державної адміністрації».
У Мінкульті завірили, що їхнє звернення не спрямоване проти діяльності Української Греко-Католицької церкви, з керівництвом якої вони готові зустрітися для пошуку шляхів порозуміння.
А міністр культури Леонід Новохатько, повідомляють Українські новини, заявив, що взагалі ніякої мови про тиск на УГКЦ не йде, а «закриття будь-якої церкви в Україні в сучасних умовах... ну це повний абсурд». За його словами, церква повинна була просто поінформувати про свої плани Київську міську державну адміністрацію.
Раніше предстоятель УГКЦ Святослав оприлюднив лист від Міністерства культури з поясненням, що проводити публічні богослужіння можна лише в культових спорудах, або отримувати окремі дозволи від міської влади. Тоді ж, у понеділок, президент України Віктор Янукович нібито загасив ситуацію.
На офіційному веб-сайт Президентської адміністрації з’явився прес-реліз, в якому йдеться про необхідність вдосконалити законодавство в релігійній сфері. "Люди повинні мати право молитися там, де вони хочуть", - вважає Янукович.
З проханням пояснити позицію Української Греко-Католицької Церкви «Голос Америки» звернувся до владики Бориса Ґудзяка, єпископа в Парижі для українців у Франції, Бенелюксі та Швейцарії та президента Українського католицького університету у Львові.
Г.А. Владико, чи реальне виконання статті 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», про яку йдеться у листі Міністерства культури?
Б.Ґ. Богослужіння відбуваються там, де є люди. Якщо появляється 800-1000 людей, там хтось може вмерти, там хтось може народитися, багато людей хоче помолитися, і священики там і будуть проводити молитви, правити богослужіння, слухати сповіді. Люди будуть хотіти духовної підтримки. Треба дивитися на глибинні причини. Люди не хочуть стояти на Майдані та молитися на Майдані заради самого стояння. Треба розв’язати проблеми, які стоять за цією поставою.
Г.А. Чому, як Ви вважаєте, Міністерство культури вважало за необхідне звернутися з цим листом до УГКЦ?
Б.Ґ. Ще є чимало відрухів у нашому суспільстві недавнього, драматичного минулого. Є ще таке бажання все контролювати. Якщо тотальний контроль не можливий, якщо авторитаризм є ще не до кінця доступний, є рефлекс шукати цей контроль. Інструмент для того, щоб панувати над людьми є страх. Погрози звучать для того, щоб людей залякати.
Г.А. Чому влада України попередила про неможливість проводити богослужіння на Майдані саме Українську Греко-Католицьку Церкву?
Б.Ґ. Від 45-го по 89-ий рік Українська Греко-Католицька Церква була найбільшою репресованою церквою у світі. В тої самий час у Радянському союзі це була найбільша спільнота, найбільший соціальний організм спротиву радянській системі.
Це була асоціація свободи, яка не визнавала тотального контролю. І хоча вона є міноритарною Церквою, менше 10 % до неї належать, УГКЦ, її голос буквально зі всіх соціальних питань звучить чітко, рівно, послідовно протягом 23 років нашої незалежності.
Можливо, хтось це вважатиме перебільшенням, але, на мою думку, сьогодні УГКЦ є найбільшою складовою громадянського суспільства в Україні. Такого організму зі структурою, яка обіймає всі прошарки населення, яка має членів у всіх областях, яка є багатомільйонна, яка має цю спадщину, цей досвід і ці навики свободи навіть в тоталітарній системі, більше немає.
Тому мені здається, що, коли існує зацікавленість в Україні та поза ї межами якось маніпулювати українським громадянським суспільством, обмежувати його простір, його динаміку, то матимуть в першу міру на увазі УГКЦ. Можливо, будуть певні спроби дискредитувати певних чільних представників Церкви у майбутньому.
Г.А. А ця ситуація викликала увагу у Ватикані?
Б.Ґ. Я сам був залучений до підготовки відповіді УГКЦ, але на периферії, то мені достеменно не відомо, чи було спілкування з Ватиканом з цього питання. Але я не сумніваюся, що Ватикан як ціла структура і навіть особисто сам Папа Римський Франциск є достеменно поінформовані про цю ситуацію. Я думаю, що вони за це питання переживають і будуть дуже докладно моніторити його в наступних тижнях і місяцях.
Г.А. Чи Ви вважаєте, що ця ситуація після заяви Президента Януковича вичерпана?
Б.Ґ. Це час покаже. Були різні твердження про насилля, про діалог, вони не до кінця ще сповнилися. Навпаки є деякі приклади брутального насилля. Хочеться вірити, що не буде продовження тиску на церкви такими заявами чи такою поставою і за це ми молимося, просимо і будемо вимагати.
Блаженніший підкреслював, що Українська Греко-Католицька Церква має великий досвід підпільного життя. Це означає, що вона підпілля не боїться. Що вона не боїться різних труднощів, різних проблем, які можуть бути в обмеженні її діяльності. Наша церква є Церквою мучеників і її вірні є діти мучеників.
«Зокрема, згідно зі статтею 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» проведення публічних богослужінь в публічних місцях повинно проводитись щоразу з дозволу відповідної місцевої державної адміністрації».
У Мінкульті завірили, що їхнє звернення не спрямоване проти діяльності Української Греко-Католицької церкви, з керівництвом якої вони готові зустрітися для пошуку шляхів порозуміння.
А міністр культури Леонід Новохатько, повідомляють Українські новини, заявив, що взагалі ніякої мови про тиск на УГКЦ не йде, а «закриття будь-якої церкви в Україні в сучасних умовах... ну це повний абсурд». За його словами, церква повинна була просто поінформувати про свої плани Київську міську державну адміністрацію.
Раніше предстоятель УГКЦ Святослав оприлюднив лист від Міністерства культури з поясненням, що проводити публічні богослужіння можна лише в культових спорудах, або отримувати окремі дозволи від міської влади. Тоді ж, у понеділок, президент України Віктор Янукович нібито загасив ситуацію.
На офіційному веб-сайт Президентської адміністрації з’явився прес-реліз, в якому йдеться про необхідність вдосконалити законодавство в релігійній сфері. "Люди повинні мати право молитися там, де вони хочуть", - вважає Янукович.
З проханням пояснити позицію Української Греко-Католицької Церкви «Голос Америки» звернувся до владики Бориса Ґудзяка, єпископа в Парижі для українців у Франції, Бенелюксі та Швейцарії та президента Українського католицького університету у Львові.
Г.А. Владико, чи реальне виконання статті 21 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», про яку йдеться у листі Міністерства культури?
Б.Ґ. Богослужіння відбуваються там, де є люди. Якщо появляється 800-1000 людей, там хтось може вмерти, там хтось може народитися, багато людей хоче помолитися, і священики там і будуть проводити молитви, правити богослужіння, слухати сповіді. Люди будуть хотіти духовної підтримки. Треба дивитися на глибинні причини. Люди не хочуть стояти на Майдані та молитися на Майдані заради самого стояння. Треба розв’язати проблеми, які стоять за цією поставою.
Г.А. Чому, як Ви вважаєте, Міністерство культури вважало за необхідне звернутися з цим листом до УГКЦ?
Б.Ґ. Ще є чимало відрухів у нашому суспільстві недавнього, драматичного минулого. Є ще таке бажання все контролювати. Якщо тотальний контроль не можливий, якщо авторитаризм є ще не до кінця доступний, є рефлекс шукати цей контроль. Інструмент для того, щоб панувати над людьми є страх. Погрози звучать для того, щоб людей залякати.
УГКЦ є найбільшою складовою громадянського суспільства в УкраїніВладика Борис Ґудзяк
Г.А. Чому влада України попередила про неможливість проводити богослужіння на Майдані саме Українську Греко-Католицьку Церкву?
Б.Ґ. Від 45-го по 89-ий рік Українська Греко-Католицька Церква була найбільшою репресованою церквою у світі. В тої самий час у Радянському союзі це була найбільша спільнота, найбільший соціальний організм спротиву радянській системі.
Це була асоціація свободи, яка не визнавала тотального контролю. І хоча вона є міноритарною Церквою, менше 10 % до неї належать, УГКЦ, її голос буквально зі всіх соціальних питань звучить чітко, рівно, послідовно протягом 23 років нашої незалежності.
Можливо, хтось це вважатиме перебільшенням, але, на мою думку, сьогодні УГКЦ є найбільшою складовою громадянського суспільства в Україні. Такого організму зі структурою, яка обіймає всі прошарки населення, яка має членів у всіх областях, яка є багатомільйонна, яка має цю спадщину, цей досвід і ці навики свободи навіть в тоталітарній системі, більше немає.
Тому мені здається, що, коли існує зацікавленість в Україні та поза ї межами якось маніпулювати українським громадянським суспільством, обмежувати його простір, його динаміку, то матимуть в першу міру на увазі УГКЦ. Можливо, будуть певні спроби дискредитувати певних чільних представників Церкви у майбутньому.
Г.А. А ця ситуація викликала увагу у Ватикані?
Б.Ґ. Я сам був залучений до підготовки відповіді УГКЦ, але на периферії, то мені достеменно не відомо, чи було спілкування з Ватиканом з цього питання. Але я не сумніваюся, що Ватикан як ціла структура і навіть особисто сам Папа Римський Франциск є достеменно поінформовані про цю ситуацію. Я думаю, що вони за це питання переживають і будуть дуже докладно моніторити його в наступних тижнях і місяцях.
Г.А. Чи Ви вважаєте, що ця ситуація після заяви Президента Януковича вичерпана?
Б.Ґ. Це час покаже. Були різні твердження про насилля, про діалог, вони не до кінця ще сповнилися. Навпаки є деякі приклади брутального насилля. Хочеться вірити, що не буде продовження тиску на церкви такими заявами чи такою поставою і за це ми молимося, просимо і будемо вимагати.
Блаженніший підкреслював, що Українська Греко-Католицька Церква має великий досвід підпільного життя. Це означає, що вона підпілля не боїться. Що вона не боїться різних труднощів, різних проблем, які можуть бути в обмеженні її діяльності. Наша церква є Церквою мучеників і її вірні є діти мучеників.
