Україна після Євромайдану

Українська політична еліта не змогла скористатися нагодою, створеною Майданом, і не розірвала свого зв’язку з олігархічною системою, – заявив у Вашингтоні Мустафа Найєм, який поміняв журналістику на політику і законотворчість. Молодий депутат Верховної Ради розповідав про неймовірно важкі умови, які накладає війна в Україні на намагання впроваджувати зміни і боротися з корупцією, яка за його словами не менш страшна ніж зовнішній ворог.

Після привітань Мустафі Найєму з відзнакою за боротьбу за демократію, які зокрема виголошувала помічниця державного секретаря США Вікторія Нуланд, перше, що був змушений визнати новоспечений український політик – це труднощі у запровадженні ідей і вимог Майдану в життя. Мустафа Найєм сказав:

«На Майдані стояти було легше. Набагато важче відстоювати ті цінності у парламенті».

І хоча найбільшим тягарем для України зараз є кривава війна, за словами Мустафи Найєма проблема також у тому, що надто багато українських політиків не можуть чи не хочуть порвати з корупцією, яка нищить Україну зсередини.

Співрозмовники українського гостя закликали його бути готовим до багаторічної і часто невдячної роботи. Коріна Ребегеа з Центру аналізу європейської політики подавала приклад Болгарії та її рідної країни:

«В Румунії, наприклад, позитивні наслідки антикорупційних дій починають бути помітними лише зараз – через десять років після запровадження нових законів і нових антикорупційних органів».

Коріна Ребегеа підкреслювала, що одноcкладових способів вирішення проблем корупції немає. Антикорупційні закони та люстрації самі по собі не працюють. Вони обовязково повинні супроводжуватися викоріненням джерел корупції. Без зовнішньої допомоги багатьом країнам регіону це зробити було б дуже важко, додає співробітниця Центру аналізу європейської політики Коріна Ребегеа:

«НАТО і ЄС мали величезний вплив на зміни у Центральній і Східній Європі. Ми не можемо цього ігнорувати. Ми, звичайно, можемо говорити про обмеження й недоліки, але видно навіть на поверхні, що громадяни мають вищий рівень добробуту і користуються більшими свободами та мають мир завдяки інтеграції. Україна є страшним прикладом того, які можуть бути негативні наслідки в умовах, коли немає перспективи інтеграції. На жаль, Україні такої перспективи не запропонували».

Україні потрібне тісне залучення Європи у процеси реформ з фінансовою підтримкою і обміном досвіду. Прості надії на зміну поколінь також безпідставні, говорив зокрема російський активіст Олег Козловський, вказуючи, що в Росії багато молодих людей зараз плекають імперську ментальність радянського чи дорадянського зразка.
Політолог з Джорджтаунського університету Анджела Стент підкреслювала, що теперішнє керівництво Кремля не відійшло від бачення Росії як імперії:

«Упродовж останніх 22 років не було ні бажання, ні здатності членів російської політичної системи погодитися на те, що радянська імперія відійшла в минуле. Ми чуємо лише ностальгію за минулим, скарги на те, що у Росії щось забрали і що вона жертва».

Жертвою ж такого світогляду стала зараз Україна, підкреслили фактично всі учасники обговорення.

Українцям лише обіцяли підтримку і поради не забувати як про зовнішнього ворога так і про внутрішніх. Ніхто ж не взявся визначити, котрий із них страшніший.