Європейські партнери закликають Україну змінити деякі положення нового закону про освіту, щоб “збалансувати” використання в школах офіційної/державної мови та мов національних меншин.
Неприпустимою є ситуація, коли діти, які належать до національних меншин в Україні, не мають належних знань української мови, що потрібні їм для подальшого навчання в університетах, розбудови кар’єри, для самореалізації в УкраїніПрезидент Петро Порошенко
У постанові до дебатів 12 жовтня у Парламентській асамблеї Ради Європи у Страсбурзі наголошено, що знання офіційної мови є необхідним чинником соціальної згуртованості та інтеграції, тому держава має пропагувати її вивчення.
Але в пропозиціях наголошено, що поширення офіційної мови повинно відбуватися одночасно із захистом мов національних меншин і не допускати дискримінації.
Проект постанови на дебатах подав представник Естонії Андрес Геркель.
Україні пропонують розглянути “гнучкі моделі двомовної освіти” для усіх представників меншин, а також гнучкий “перехідний процес” пристосований для конкретних умов.
Напередодні у Страсбурзі президент України Петро Порошенко назвав невиправданими побоювання і заперечення щодо мовних положень українського закону про освіту, що особливо гостро пролунали від Угорщини, а також Румунії та Росії.
Президент проте сказав, що Київ відкритий до обговорень і вже надіслав закон на розгляд “Венеціанської комісії” - дорадчого органу ПАРЄ, який зокрема визначає, чи відповідають певні закони європейським і міжнародним стандартам демократії, прав людини та верховенства закону.
“Переконаний, що її висновки дозволять зняти всі контроверсійні трактування цього закону, який фактично має на меті забезпечити достойне місце для всіх національних менших в єдиному українському суспільстві”, – сказав Порошенко на засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи.
Президент звернув увагу, що деякі державні школи в Україні досі не виконували головної ролі – забезпечення дітей необхідними знаннями і можливостями для подальшого життя:
“Неприпустимою є ситуація, коли діти, які належать до національних меншин в Україні, не мають належних знань української мови, що потрібні їм для подальшого навчання в університетах, розбудови кар’єри, для самореалізації в Україні”.
На дебатах у Страсбурзі 12 жовтня представники низки країн стверджували, що Київ мав надіслати закон на розгляд Венеціанської комісії до його затвердження, а також узгодити мовні положення з представниками меншин.
Українські представники на дебатах заявили, що закон «Про освіту» є кроком уперед і гарантує вивчення мов національних меншин.
Депутат Володимир Арієв навів приклад, що 60% випускників шкіл з угорською мовою навчання, зосереджених у Закарпатській області, провалили тести з української мови, що закриває їм можливість подальшої освіти.
Колеги українських представників стверджували, що у низці країн Європи є багато прикладів, коли представники меншин навчаються своєю мовою і водночас вивчають офіційні мови країн, в яких вони живуть.
На вимогу Угорщини питання про освіту національних меншин в Україні внесли одним з питань порядку денного зустрічі міністрів закордонних справ ЄС 16 жовтня, але схвалення якихось рішень з цього питання на зустрічі не очікують.
Дивіться також: Експерти: українські жінки не знають своїх прав, чоловіки не визнають наявності гендерної дискримінації
