Західні ЗМІ пишуть про удари, які Україна завдає “по серцю Росії” своїми безпілотниками, український експерт пояснює, чому обстріл російських нафтопереробних заводів в Україні та європейських країнах вважають легітимними цілями, а також медіа розповідають про наслідки війни для Росії, де прикордонні міста перетворюються н безлюдні "примари".
Росія втратила радар ядерного стримування після атаки безпілотників з боку України, а також зазнала втрат російська енергетична інфраструктура, інформує часопис Newsweek. Останніми місяцями, констатує видання, Україна посилила удари по російських енергетичних об’єктах, що “заважає військовій машині Москви та постачанню її основного експорту”.
Reuters, посилаючись на джерело в українській розвідці, повідомляє: Україна атакувала вісім російських регіонів десятками безпілотників дальнього радіуса дії, поціливши склад палива та вразивши три електропідстанції. Атака тривала на тлі попередніх масових російських авіаударів по енергетичній системі та цивільній інфраструктурі України.
Міноборони Росії заявило, що збито 50 українських безпілотників, у тому числі 26 у Бєлгородській області, 10 у Брянській області, 8 у Курській області, два у Тульській області, а також по одному в Смоленській, Рязанській, Калузькій і Московській областях.
На тлі триваючих дискусій про те, чи Україна має право і повинна обстрілювати російські нафтопереробні заводи своїми безпілотниками, очільник дослідницького центру “Стратегія ХХІ” Михайло Гончар нагадує у мережі Facebook, що НПЗ випускають не лише бензин для цивільних цілей, а і продукцію військового призначення, зокрема, реактивне пальне для літаків надзвукової авіації, зокрема, для Ту-22М3, який нещодавно знищили українські військові.
Нещодавно газета The Washington Post написала, що Сполучені Штати місяцями - публічно й непублічно - закликають Україну утриматись від атак на нафтову промисловість Росії.
Офіційно на різному рівні американські високопосадовці заявляють, що не заохочують і не допомагають Україні з ударами по міжнародно визнаній території Росії.
А помічниця міністра оборони США Селест Волландер заявила на слуханнях у Конгресі, що російська нафтова і газова інфраструктура є цивільними цілями, а отже Київ не має їх атакувати.
Водночас в Європі мають інший підхід, там вважають, що нафтопереробні заводи – легітимна ціль.
Гончар також наводить позицію ПАРЄ, яка у Резолюції 2540 (2024) підтверджує, що згідно з міжнародним гуманітарним правом російські нафтопереробні заводи є законними цілями військових атак.
Відповідаючи на закиди зі США щодо небажаності українських атак проти російських нафтопереробних заводів, Гончар наводить слова Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга.
"Це частина законного права на самооборону - удари по легітимних військових цілях за межами країни", – сказав нещодавно Столтенберг на спільній пресконференції з президентом Фінляндії Александром Стуббом.
Також Гончар наводить приклад з історії самих США.
Під час операції “Буря в пустелі” американська авіація завдала ударів по 11 нафтопереробних заводах Іраку, по 5 нафтопроводах і виробничих підприємствах, по численних нафтових танкерах, великих нафтосховищах, газонафтових сепараторах та по експортному нафтопроводу.
“За законами ведення війни воюючим сторонам дозволено завдавати ударів по НПЗ та нафтосховищам, якщо вони суттєво допомагають противнику вести бойові дії”, – каже Гончар.
Говорячи про удари по Росії, CNN розповідає про те, чим обернулася розв'язана Росією війна для її власних прикордонних територій. У репортажі кореспондент американського телеканалу розповідає про район Бєлгорода після авіаударів, який став схожий на "примару".
“Безлюдні вулиці, закриті магазини та ресторани. Пошкоджені будинки та вирви від ракетних ударів по асфальту… Колись спокійне місто Бєлгород … перетворилося на своєрідне місто-привид, його моторошну тишу перериває регулярне виття сирен попередження про ракети – нагадування про те, що війна, яка вирує у сусідній Україні, стає все ближчою”.
За інформацією CNN, процес підготовки репортажів з Росії ускладнений страхом людей говорити відкрито через побоювання переслідувань.
Саме з Бєлгорода упродовж 2023 року тривали численні масові атаки по українських містах, натомість зараз вже Бєлгородська область відчуває вплив війни та піддається атакам безпілотників, пише видання. Губернатор області В'ячеслав Гладков 23 березня заявив, що за менш ніж два тижні загинули 24 людини, 152 отримали поранення.
