Тема української мови стала ще більш актуальнішою після прийняття закону, який, на думку експертів, прискорює русифікацію в країні.
«У 2012 році, вперше за роки незалежності, українська мова втрачає позиції в освіті, книговиданні, але вона тримається у кінопрокаті. Хоча є позитивні тенденції, але в телерадіопросторі та сфері послуг домінує російська», – говорить співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шанайда. Саме телерадіопростір та сфера послуг, на його думку, залишаються основними факторами русифікації в Україні.
Рух «Простір свободи» та Інтернет-видання «Texty.org.ua» провели дослідження напередодні 9 листопада, щоб відобразити у цифрах справжнє становище мови в Україні. До аналізу включили і дані останніх соціологічних досліджень (за 2011 рік), які показують, що українською мовою спілкуються 53% громадян України, а дві третини населення вказують українську мову своєю рідною.
Аналітики дослідили телерадіопростір, книговидавництво, кінопростір, сферу обслуговування, а також сферу освіти. У «Просторі свободи» наголосили, що сфера освіти постраждала найбільше за останні два роки. Так, за 2011 - 2012 роки українською мовою стало навчатися на 0,3% школярів менше, ніж за минулий навчальний рік.
«Це є заслуга міністра освіти Табачника, якому за кілька років русифікаторської політики вдалося зламати природню тенденцію українізації освіти», – каже шеф-редактор Інтернет-видання «Texty.org.ua» Роман Кульчинський.
З іншого боку, за даними дослідження, українську мову для складання тестів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) у 2012 році обрали майже 80% випускників школи. Хоча, у Криму цей відсоток складає лише 8%.
Невтішною, на думку дослідників, залишається ситуація на книжковому ринку, де 87% книжок продаються російською мовою, а також телерадіопростір, де також домінує російська.
«Цей закон про засади державної мовної політики – міна уповільненої дії. Він тільки починає накручувати процеси русифікації, тому що українською мовою у величезній країні, де живе 46 мільйонів людей, стало за інерцією розмовляти все більше людей. Але цей закон запускає зворотню тенденцію. Держава буде чинити тиск та стимулювати русифікацію», – каже Тарас Шанайда.
Понад 10%, які отримала «Свобода» на парламентських виборах, політологи пов’язують із потребами в суспільстві протидіяти політиці сьогоднішньої влади, необхідністю національної політики в тому числі.Позитивна сфера, де українська мова впевнено залишається, – кінопрокат. Кіно продовжують дублювати українською (68% фільмів у легальному кінопрокаті дубльовані або озвучені українською, решта 32% мають українські субтитри), не звертаючи увагу на мовний закон, який дав «повну свободу, якою мовою показувати фільми».
Понад 10%, які отримала «Свобода» на парламентських виборах, політологи пов’язують із потребами в суспільстві протидіяти політиці сьогоднішньої влади, необхідністю національної політики в тому числі.«Така ситуація тримається, бо є потужний гравець, який принципово перекладає фільми українською мовою. От йому так хочеться, він просто вважає, що це корисно для його рідної країни. Це Богдан Батрух (власник мережі кінотеатрів та студії дублювання кінострічок)», – говорить Роман Кульчинський.
Понад 10%, які отримала «Свобода» на парламентських виборах, політологи пов’язують із потребами в суспільстві протидіяти політиці сьогоднішньої влади, необхідністю національної політики в тому числі. «Теперішні мовні проблеми вкотре підтвердили її першорядність у бутті нації і пробудили свідомість не одного поневоленого українця», – заявила представниця цієї політичної сили, яка стане депутаткою нового парламенту, Ірина Фаріон.
Втім, у русі «Простір свободи» не впевнені, що новий парламент буде здатний скасувати мовний закон Колесніченка, де опозиційні сили не формують більшості у новій Верховній раді. Коли, за словами Тараса Шанайди, скасування цього закону може стати «єдиним порятунком української мови».
«У 2012 році, вперше за роки незалежності, українська мова втрачає позиції в освіті, книговиданні, але вона тримається у кінопрокаті. Хоча є позитивні тенденції, але в телерадіопросторі та сфері послуг домінує російська», – говорить співкоординатор руху «Простір свободи» Тарас Шанайда. Саме телерадіопростір та сфера послуг, на його думку, залишаються основними факторами русифікації в Україні.
Рух «Простір свободи» та Інтернет-видання «Texty.org.ua» провели дослідження напередодні 9 листопада, щоб відобразити у цифрах справжнє становище мови в Україні. До аналізу включили і дані останніх соціологічних досліджень (за 2011 рік), які показують, що українською мовою спілкуються 53% громадян України, а дві третини населення вказують українську мову своєю рідною.
Аналітики дослідили телерадіопростір, книговидавництво, кінопростір, сферу обслуговування, а також сферу освіти. У «Просторі свободи» наголосили, що сфера освіти постраждала найбільше за останні два роки. Так, за 2011 - 2012 роки українською мовою стало навчатися на 0,3% школярів менше, ніж за минулий навчальний рік.
«Це є заслуга міністра освіти Табачника, якому за кілька років русифікаторської політики вдалося зламати природню тенденцію українізації освіти», – каже шеф-редактор Інтернет-видання «Texty.org.ua» Роман Кульчинський.
З іншого боку, за даними дослідження, українську мову для складання тестів зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) у 2012 році обрали майже 80% випускників школи. Хоча, у Криму цей відсоток складає лише 8%.
Невтішною, на думку дослідників, залишається ситуація на книжковому ринку, де 87% книжок продаються російською мовою, а також телерадіопростір, де також домінує російська.
«Цей закон про засади державної мовної політики – міна уповільненої дії. Він тільки починає накручувати процеси русифікації, тому що українською мовою у величезній країні, де живе 46 мільйонів людей, стало за інерцією розмовляти все більше людей. Але цей закон запускає зворотню тенденцію. Держава буде чинити тиск та стимулювати русифікацію», – каже Тарас Шанайда.
Понад 10%, які отримала «Свобода» на парламентських виборах, політологи пов’язують із потребами в суспільстві протидіяти політиці сьогоднішньої влади, необхідністю національної політики в тому числі.Позитивна сфера, де українська мова впевнено залишається, – кінопрокат. Кіно продовжують дублювати українською (68% фільмів у легальному кінопрокаті дубльовані або озвучені українською, решта 32% мають українські субтитри), не звертаючи увагу на мовний закон, який дав «повну свободу, якою мовою показувати фільми».
Понад 10%, які отримала «Свобода» на парламентських виборах, політологи пов’язують із потребами в суспільстві протидіяти політиці сьогоднішньої влади, необхідністю національної політики в тому числі.«Така ситуація тримається, бо є потужний гравець, який принципово перекладає фільми українською мовою. От йому так хочеться, він просто вважає, що це корисно для його рідної країни. Це Богдан Батрух (власник мережі кінотеатрів та студії дублювання кінострічок)», – говорить Роман Кульчинський.
Понад 10%, які отримала «Свобода» на парламентських виборах, політологи пов’язують із потребами в суспільстві протидіяти політиці сьогоднішньої влади, необхідністю національної політики в тому числі. «Теперішні мовні проблеми вкотре підтвердили її першорядність у бутті нації і пробудили свідомість не одного поневоленого українця», – заявила представниця цієї політичної сили, яка стане депутаткою нового парламенту, Ірина Фаріон.
Втім, у русі «Простір свободи» не впевнені, що новий парламент буде здатний скасувати мовний закон Колесніченка, де опозиційні сили не формують більшості у новій Верховній раді. Коли, за словами Тараса Шанайди, скасування цього закону може стати «єдиним порятунком української мови».
