Фармакологічні препарати з елементів морських організмів, натуральні засоби, які підвищують врожайність пшениці, ключі для захисту особистих електронних даних – найбільші досягнення української науки представлені на Всеукраїнському фестивалі науки в Києві.
«В Україні і в світі стає все більш популярною практика електронного банківництва, люди тримають в мережі багато важливих особистих даних, наприклад, номери та паролі банківських рахунків. Ми придумали, як захистити таку інформацію», – розповів Голосу Америки молодший науковий співробітник Інституту кібернетики Максим Огурцов.
Він показує невеликий ключик, що легко входить в отвір спеціальної комп’ютерної мишки, яка зовні мало чим відрізняється від традиційних, і каже:
«З новими комп’ютерними технологіями зламати паролі доступу не становить великої проблеми, люди або придумають надто прості паролі, або ж настільки складні, що їх просто складно запам’ятати. Ми придумали такий ключ, вставивши його в мишу, він зчитує та зберігає складний пароль і обмежує доступ до ваших комп’ютерних ресурсів».
Це суто український винахід, який не має аналогів у світі, втім головною проблемою залишається низька увага до продукту. Зараз науковці всіляко намагаються розповісти світу про свою ідею. У порівнянні з долею інших винаходів, які представлені на фестивалі науки, персоналізованій комп’ютерній миші з ключем захисту пощастило. Гроші на розробку винаходу було виділено ще в 2007 році, а сьогодні продукт уже в серійному виробництві. Тепер потрібно тільки знайти та зацікавити міжнародних інвесторів.
Більшість з того, що представлено на виставці – це вже апробовані розробки у сфері інформатики, фізики, хімії та біології. Утім українські винахідники головним викликом називають вихід на ринок, адже про більшість розробок ніхто не чув навіть в Україні, не говорячи вже про конкуренцію на світовому рівні.
«Ми розробили натуральний регулятор росту рослин. Він пройшов випробування, його результати високо оцінили під час досліджень в США та Чехії і Словаччині, але поки ми не бачимо зацікавлення зі сторони держави», – сказала Голосу Америки розробник Олена Юхименко. «Ми довели, якщо цим препаратом обробити зерно перед посадкою, то на виході отримуємо на 10-20% більше урожаю».
Попри здатність винаходів вирішити багато проблем у різних сферах життя, наукові розробки не мають належної уваги в країні через брак коштів. Наприклад, апарат зварювання живої м’якої тканини, з допомогою якого операції проходять з мінімальними втратами крові, як результат, заживлення відбувається швидше. Утім, оскільки держава не має стабільного замовлення апаратів для лікарень, винахідникам доводиться шукати зацікавлених на стороні.
З іншого боку, вихід на міжнародний ринок може собі дозволити не кожний, адже тут науковці говорять про відсталість багатьох національних розробок. У зв’язку з низькою зацікавленістю у розвитку науки, а також дуже слабким фінансування цього сектора, більшість національних технічних розробок просто намагаються наздогнати міжнародні винаходи, або ж відтворити їх, пристосувавши до українських умов роботи.
«Ми розробили такий локатор, який допомагає досліджувати дно океану, але ми скоріше женемося за міжнародними розробками, у нас ця галузь дуже слабко розвинута. Скажімо, в США створені такі гідролокатори для багатопроменевих сканувань і використовуються вони в оборонних цілях», – сказав Голосу Америки співробітник Науково-технічного центру панорамних акустичних систем Григорій Мартинюк.
Неофіційно, учасники виставки називали й інші проблеми національної науки, як, наприклад, фармакологічна мафія, яка не дозволяє виходити на ринок з новими препаратами національного виробництва.
Науковці зізнаються, що для зацікавлення інвесторів потрібна стабільність в країні та податкова підтримка приватних інвестицій в науку, адже це ніколи не була сфера, де швидко можна отримати прибутки.
Українським винаходам потрібна підтримка інвесторів та більша уваги від держави
Розсилка
Голос Америки: головне за тиждень
Вибір читачів
1