Американська компанія «Дюпон», яка займається продажем насіння деяких зернових, збирається зміцнювати присутність свого українського підрозділу «Піонер насіння Україна», збільшивши виробництво. Інший американський лідер виробництва насіння, компанія «Монсанто» розмірковує про аналогічний крок. Таку зацікавленість українським ринком експерти пояснюють тим, що в країні є невикористаний сільськогосподарський потенціал і – навіть за сьогоднішніх обсягів експорту зернових – Україна впливає на ціни на світовому ринку.
Україна знаходиться у десятці країн-експортерів зерна, поруч з Росією та Казахстаном, разом вони складають чверть світового продажу сировини для виготовлення хліба. У разі ж, якщо країні вдасться збільшити виробництво, а відповідно і експорт інших видів зернових, таких як кукурудза, соняшник, рапс, то Україна відіграватиме ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки у світі.
«Зараз ми очолюємо рейтинги, як провідний експортер зерна, наші експортні поставки впивають на стан світового ринку зерна. Ми будемо нарощувати обсяги виробництва і десь за 5-7 років, сподіваюся, наш виробничий потенціал зернових сягне 80 мільйонів тон», – сказав Голосу Америки генеральний директор Української аграрної конфедерації Сергій Стоянов.
Аграрії говорять, що краще насіння може допомогти їм збільшити врожайність, проте потрібно зважати й на інші фактори – політичні та економічні.
«У нас внутрішнє споживання більш-менш консервативне, тому для того, щоб збільшити експортні можливості важливо, щоб в країні була прогнозована економічна аграрна політика, зараз відбувається багато змін і не всі вони на користь. Сільське господарство – це галузь, у якій, не розуміючи, чого чекати за кілька років – складно щось планувати», – сказав Голосу Америки генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.
Учасники ринку говорять, що не чекають від держави субсидій чи фінансової підтримки, але хочуть, щоб не було частих змін правил роботи. За прогнозованих умов, аграрії самі будуть вкладати гроші у передові технології, краще насіння та методи збереження урожаю. Поки ж, іноземні аграрні компанії концентрують свою увагу на тих галузях, які в Україні потребують додаткових грошей, а національні гравці не можуть їх знайти.
Наприклад, голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков говорить, що використовується майже сто відсотків українського насіння пшениці та ячменю. Утім, американські компанії зацікавлені працювати на ринку, продаючи своє насіння кукурудзи та соняшника, тому що воно, хоча і дорожче, дає урожаю 120-140 центнерів з гектара, у той час, як національної селекції – 60-70 центнерів з гектара.
«Але тут уже кожен аграрій за своїми можливостями приймає рішення, чи має він досить фінансів купити те насіння та забезпечити йому необхідний рівень живлення, щоб отримати максимальний урожай, якщо ні – то краще купувати наше насіння», – сказав Новіков.
Не менш важливим питанням для аграріїв, які вирішують, скільки грошей вони готові вкласти у технології та насіння, є те, чи буде держава вводити обмеження на експорт. Оскільки перевищення експорту може призвести до підвищення цін на пшеницю, а відповідно і хліб, який є одним з головний продуктів для українців, до виборів цього всіляко намагалися уникнути. Учасники ринку говорять, що зараз важливо зрозуміти, якою надалі буде політика держави, зважаючи на те, що за два роки будуть президентські вибори.
У той же час, зменшення Україною експорту пшениці у жовтні призвело до невеликого підвищення цін на ринку у регіоні.
Україна знаходиться у десятці країн-експортерів зерна, поруч з Росією та Казахстаном, разом вони складають чверть світового продажу сировини для виготовлення хліба. У разі ж, якщо країні вдасться збільшити виробництво, а відповідно і експорт інших видів зернових, таких як кукурудза, соняшник, рапс, то Україна відіграватиме ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки у світі.
«Зараз ми очолюємо рейтинги, як провідний експортер зерна, наші експортні поставки впивають на стан світового ринку зерна. Ми будемо нарощувати обсяги виробництва і десь за 5-7 років, сподіваюся, наш виробничий потенціал зернових сягне 80 мільйонів тон», – сказав Голосу Америки генеральний директор Української аграрної конфедерації Сергій Стоянов.
Аграрії говорять, що краще насіння може допомогти їм збільшити врожайність, проте потрібно зважати й на інші фактори – політичні та економічні.
«У нас внутрішнє споживання більш-менш консервативне, тому для того, щоб збільшити експортні можливості важливо, щоб в країні була прогнозована економічна аграрна політика, зараз відбувається багато змін і не всі вони на користь. Сільське господарство – це галузь, у якій, не розуміючи, чого чекати за кілька років – складно щось планувати», – сказав Голосу Америки генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа.
Американські компанії зацікавлені працювати на ринку, продаючи своє насіння кукурудзи та соняшника, тому що воно, хоча і дорожче, дає урожаю 120-140 центнерів з гектара, у той час, як національної селекції – 60-70 центнерів з гектара.
Учасники ринку говорять, що не чекають від держави субсидій чи фінансової підтримки, але хочуть, щоб не було частих змін правил роботи. За прогнозованих умов, аграрії самі будуть вкладати гроші у передові технології, краще насіння та методи збереження урожаю. Поки ж, іноземні аграрні компанії концентрують свою увагу на тих галузях, які в Україні потребують додаткових грошей, а національні гравці не можуть їх знайти.
Наприклад, голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков говорить, що використовується майже сто відсотків українського насіння пшениці та ячменю. Утім, американські компанії зацікавлені працювати на ринку, продаючи своє насіння кукурудзи та соняшника, тому що воно, хоча і дорожче, дає урожаю 120-140 центнерів з гектара, у той час, як національної селекції – 60-70 центнерів з гектара.
«Але тут уже кожен аграрій за своїми можливостями приймає рішення, чи має він досить фінансів купити те насіння та забезпечити йому необхідний рівень живлення, щоб отримати максимальний урожай, якщо ні – то краще купувати наше насіння», – сказав Новіков.
Не менш важливим питанням для аграріїв, які вирішують, скільки грошей вони готові вкласти у технології та насіння, є те, чи буде держава вводити обмеження на експорт. Оскільки перевищення експорту може призвести до підвищення цін на пшеницю, а відповідно і хліб, який є одним з головний продуктів для українців, до виборів цього всіляко намагалися уникнути. Учасники ринку говорять, що зараз важливо зрозуміти, якою надалі буде політика держави, зважаючи на те, що за два роки будуть президентські вибори.
У той же час, зменшення Україною експорту пшениці у жовтні призвело до невеликого підвищення цін на ринку у регіоні.
