Український уряд приховує реальну економічну ситуацію – економіст

Київ – У квітні цього року порівняно з квітнем минулого року падіння промислового виробництва в Україні сягнуло майже 22 відсотки. За весь минулий рік промислове виробництво скоротилося на 10 відсотків. Такими є дані Державної служби статистики України. Ці дані, зокрема, свідчать про те, що український уряд приховує реальну економічну ситуацію в Україні, прикриваючись при цьому розмовами про неіснуючі економічні реформи, заявив в ефірі Радіо Свобода голова Комітету економістів України Андрій Новак. За його словами, зараз єдине, що рятує українську економіку – це масштабна зовнішня фінансова допомога.

– Отже, падіння промислового виробництва в Україні не гальмує, а прискорюється. Водночас курс гривні на міжбанківському валютному ринку знижується… Про що це свідчить для української економіки загалом – це наближення того самого колапсу, який не один місяць прогнозують у Москві? Чи ситуація не є загрозливою?

– Такі нові дані Державного комітету статистики України говорять про декілька речей. Перше – ці дані говорять про те, що український уряд замовчує, приховує реальну економічну ситуацію в Україні, прикриваючись при цьому розмовами про неіснуючі економічні реформи.

Друге – наповнення державного бюджету України відбуваються зараз за рахунок двох головних джерел. В основному, це інфляційний ефект, по-перше, а по-друге – це друкарський верстат Національного банку України, який запустив емісію Криму.

Третє – ця емісія спрямовується не на підтримку соціального становища громадян України, оскільки в нас працює зараз, так звана, урядова стратегія затягування соціальних пасків, де емісія спрямовується на підтримку не громадян України, а українських банків. На відому процедуру рефінансування банків. Тобто фактично підтримуються лічені власників банків, причому окремих банків, які мають, очевидно, особливі відносини з сьогоднішнім урядом і керівництвом НБУ.

Наступний висновок: єдина сфера української економіки, завдяки якій нас щось тримається – це аграрний сектор. Але для аграрного сектору в сезонному факторі зараз уряд нічого не зробив в двох ключових напрямках, які важливі для аграрного сектору. Перше – це ціна на пальне, зокрема, на дизельне пальне, яке росте і не знижується.

– Тобто для фермерів мали б зробити спеціальні знижки?

– Треба хоча б якось працювати, зокрема Антимонопольному комітету, який мав би все-таки поцікавитись про рівні принципи становлення цін на паливному ринку. І другий, найважливіший напрямок для аграрного сектору – це власність кредитних ресурсів, яка на сьогодні є фактично недоступною для аграрних господарств малого, середнього і вище середнього розміру.

– Тож є ситуація загрозливою для української економіки чи ні?

– Я думаю, що зараз єдине, що нашу українську економіку рятує – це масштабна зовнішня фінансова допомога, яку Україна отримує з різних джерел, зокрема, Міжнародний валютний фонд, Світовий банк, Європейський банк, а також уряди дуже багатьох країн регулярно дають фінансову підтримку Україні. Але також вникає дуже велике запитання до уряду і НБУ: «Куди ці кошти, які до нас надходять ззовні, витрачаються? Джерела, напрямки?» Тому що, яку сферу в економіці не візьмеш – жодне, навіть найдрібніше економічне питання, якесь зовнішнє з досить великим коштом не було вирішено і не вирішується.

– Ви сказали, що не бачите здійснення економічних реформ в Україні. З чого Ви робите такі висновки? В чому це проявляється? Адже українські урядовці постійно декларують здійснення економічних реформ в Україні, особливо у цьому вони запевняють західних донорів.

– Наприклад, беремо тему, так звану, «зниження кількості податків з 22 до 9». На цю тему відбувся просто величезний економічний обман. Тому що ніякого зниження кількості податків немає. Просто перегрупували ту саму кількість податків, яка була, з 22 груп податків у 9 груп, але кількість податків залишилась та сама. Навпаки, з’явились нові податки, наприклад, податок на нерухомість. А також зросли ставки існуючих податків, зокрема, щодо мита і акцизу. Тобто, відбувся дуже великий податковий обман на темі «зниження кількості податків».

– Чи є ще якийсь приклад нездійснення економічних реформ?

– Другий приклад – тема децентралізації. В нас на темі децентралізації закинули нас зараз у що? Що ми повинні змінювати межі районів, областей, сільських, селищних рад. А також ми повинні змінювати вивіски на органах влади. Не «мерія», а «виконком». Насправді, децентралізація повинна зводитись до одного – децентралізація податків. Навпаки, бюджет 2015 року ще більш централізований з точки зору сплати податків, ніж навіть бюджети 2014, 2013 і навіть 2012 років. На словах одне, а на діях протилежне.

– А взагалі в умовах війни держава здатна проводити бодай якісь реформи? Є у світовій історії позитивні приклади таких перетворень?

– Не те що приклади, а, як правило, якщо подивитись на хронологію подій, то кожне «економічне диво» виникало в період дуже важкої кризи, або, як правило, військових чи навколо військових дій. Якраз країни, керівництво яких зуміло в цей момент дійсно швидко й глибоко реформувати, перш за все, економічну сферу, після війни – ці країни почали стрімко розвиватись.

Візьмемо навіть за приклад абсолютно розвалену після Другої світової війни Німеччину, Західну Німеччину. Кризова ситуація була набагато гірша, ніж те, що є у нас зараз. Візьмемо ту ж Японію, яка була також відома трагічними подіями ядерного бомбардування і не тільки ядерного, а знищена після Другої світової війни.