Євросоюз вже вклав надто багато ресурсів у співробітництво з Україною, тому, якщо ЄС вирішить не підписувати угоди про асоціацію у листопаді, то потім не скоро зможе повернутися до цього питання вдруге, сказав посол ЄС в Україні Ян Томбінський на конференції «Україна – погляд із середини».
«Наше керівництво вклало серйозний політичний капітал, але двічі ризикувати цим політичним капіталом ЄС не стане, якщо не побачить конкретних результатів», – сказав Томбінський. «Коли у березні 2015 року в Україні будуть президентські вибори, в Євросоюзі також будуть серйозні зміни, тому мало шансів, що Україна залишиться у центрі уваги».
На початку минулого року Україна отримала попередження про те, що настав час розбиратися зі списком головних проблем, серед них ЄС виділив: вибіркове правосуддя, проблеми з правоохоронною системою та виборчим законодавством. Більше того, навіть передбачалися санкції, якщо Київ проігнорує взяті на себе зобов’язання. Тому з лютого 2012 року влада активно взялася впроваджувати зміни. Серед головних досягнень, представники громадських організацій виділяють прийняття Кримінально-процесуального кодексу, законів про благодійні організації та адвокатуру.
За словами представника Української Гельсінської спілки Максима Щербатюка, була одна особливість таких позитивних змін – влада намагалася виконати тільки ті зобов’язання, які не загрожували її владі чи економічним інтересам.
«Навіть економічні реформи, які проводила держава і які були направлені на те, щоб скоротити дефіцит, проводилися за рахунок коштів самих громадян. Податкова, пенсійна, медична, адміністративна реформи впроваджувалися за рахунок людей. Як результат – збідніння нації та збільшення соціальної нерівності», – сказав Щербатюк.
Те, як Україна виконала все, що обіцяла, визначить чи буде підписана угода. Рішення про це будуть приматися колективно представниками 27 європейських країн. Деякі з них відкрито заявляють про те, який для них найважливіший показник.
Голова МЗС Німеччини Міхаель Ґеорґ Лінк на минулому тижні заявив, що бачть верховенство права та дотримання прав людини головними показниками того, чи готова Україна до асоціації.
«Україні потрібно буде переконати всіх членів Європарламенту, що прийшов час підписати угоду. В ЄС хочуть бачити послідовність рішень. Хоча є позитивні зміни в законодавчих ініціативах, але потрібно дивитися, як вони застосовуються на практиці, та як далеко будуть сягати реформи», – сказав Голосу Америки представник політичного відділу делегації ЄС в Україні Хуан Мануель Вілаплана. «Дуже важлива ситуація з правами людини, якщо вона буде погіршуватися, то не думаю, що ЄС зробить крок назустріч».
На думку українських правозахисників, позитивний сам факт, що Україна, підписуючи порядок денний про асоціацію, взяла на себе певні зобов’язання з дотримання прав людини. Так з’являється шанс, що окрім того, що право буде задеклароване, ним-таки можна буде скористатися.
«Я думаю, що найбільша проблема – з верховенством права», – сказав Голосу Америки правозахисник Володимир Чемерис. «Люди хочуть могти захищати свої права. Подивіться, мітинги з політичним характером у нас уже не користуються популярністю, набагато частіші – соціально-еоконмічного характеру. Для людей мирний протест – єдиний спосіб захистити свої права».
Недержавні організації та громадянське суспільтво також відіграє важливу роль у тому, чи буде підписана угода. Вілаплана говорить, що коли оцінюють ситуацію в країні, багато у чому покладаються на дослідження представників громадянського суспільства.
«Наше керівництво вклало серйозний політичний капітал, але двічі ризикувати цим політичним капіталом ЄС не стане, якщо не побачить конкретних результатів», – сказав Томбінський. «Коли у березні 2015 року в Україні будуть президентські вибори, в Євросоюзі також будуть серйозні зміни, тому мало шансів, що Україна залишиться у центрі уваги».
На початку минулого року Україна отримала попередження про те, що настав час розбиратися зі списком головних проблем, серед них ЄС виділив: вибіркове правосуддя, проблеми з правоохоронною системою та виборчим законодавством. Більше того, навіть передбачалися санкції, якщо Київ проігнорує взяті на себе зобов’язання. Тому з лютого 2012 року влада активно взялася впроваджувати зміни. Серед головних досягнень, представники громадських організацій виділяють прийняття Кримінально-процесуального кодексу, законів про благодійні організації та адвокатуру.
За словами представника Української Гельсінської спілки Максима Щербатюка, була одна особливість таких позитивних змін – влада намагалася виконати тільки ті зобов’язання, які не загрожували її владі чи економічним інтересам.
«Навіть економічні реформи, які проводила держава і які були направлені на те, щоб скоротити дефіцит, проводилися за рахунок коштів самих громадян. Податкова, пенсійна, медична, адміністративна реформи впроваджувалися за рахунок людей. Як результат – збідніння нації та збільшення соціальної нерівності», – сказав Щербатюк.
Те, як Україна виконала все, що обіцяла, визначить чи буде підписана угода. Рішення про це будуть приматися колективно представниками 27 європейських країн. Деякі з них відкрито заявляють про те, який для них найважливіший показник.
Голова МЗС Німеччини Міхаель Ґеорґ Лінк на минулому тижні заявив, що бачть верховенство права та дотримання прав людини головними показниками того, чи готова Україна до асоціації.
Навіть економічні реформи, які проводила держава і які були направлені на те, щоб скоротити дефіцит, проводилися за рахунок коштів самих громадян. Податкова, пенсійна, медична, адміністративна реформи впроваджувалися за рахунок людей. Як результат – збідніння нації та збільшення соціальної нерівності.Максим Щербатюк
«Україні потрібно буде переконати всіх членів Європарламенту, що прийшов час підписати угоду. В ЄС хочуть бачити послідовність рішень. Хоча є позитивні зміни в законодавчих ініціативах, але потрібно дивитися, як вони застосовуються на практиці, та як далеко будуть сягати реформи», – сказав Голосу Америки представник політичного відділу делегації ЄС в Україні Хуан Мануель Вілаплана. «Дуже важлива ситуація з правами людини, якщо вона буде погіршуватися, то не думаю, що ЄС зробить крок назустріч».
На думку українських правозахисників, позитивний сам факт, що Україна, підписуючи порядок денний про асоціацію, взяла на себе певні зобов’язання з дотримання прав людини. Так з’являється шанс, що окрім того, що право буде задеклароване, ним-таки можна буде скористатися.
«Я думаю, що найбільша проблема – з верховенством права», – сказав Голосу Америки правозахисник Володимир Чемерис. «Люди хочуть могти захищати свої права. Подивіться, мітинги з політичним характером у нас уже не користуються популярністю, набагато частіші – соціально-еоконмічного характеру. Для людей мирний протест – єдиний спосіб захистити свої права».
Недержавні організації та громадянське суспільтво також відіграє важливу роль у тому, чи буде підписана угода. Вілаплана говорить, що коли оцінюють ситуацію в країні, багато у чому покладаються на дослідження представників громадянського суспільства.
