Високі податки, нечесна конкуренція, корупція та недостатня кваліфікація шукачів роботи – це головні перепони для економічної стабільності країни, а без цього не можна говорити про створення належних умов праці та збільшення кількості робочих місць у бізнесі. Такі результати звіту про світовий розвиток 2013 року, присвяченого питанням зайнятості.
«Забезпечувати ефективну політику трудових ресурсів, яка буде створювати стимули, і забезпечувати соціальний захист, окрім цього, завдання уряду – створити відповідні державні програми, які могли б генерувати гарну занятість, поліпшили стандарти життя і підвищили продуктивність робочої сили», - сказав директор представництва Світового банку у справах України, Білорусії і Молдови Чімяо Фан, представляючи звіт у Києві.
За підрахунками економістів, до 2035 року кількість економічно-активного населення України зменшиться на 15 відсотків. Для національного ринку праці характерна корупція при влаштуванні на роботу, дискримінація за віком та порушення прав співробітників, а кардинальних змін не спостерігається. У результаті, довіра громадян до держави – дуже низька. Опитані експертами пояснювали, що через умови праці, що склалися, надають перевагу працювати «в тіні» і самим заробляти на пенсію, аніж довірити державі своє забезпечення у старості.
«Серед тих, хто працює, є страх безробіття та невиплати заробітної платні. Для більшості, робота є засобом виживання, і набагато менше українців розглядають її, як засіб розвитку себе та суспільства», – сказала доцент факультету економіки Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ольга Купець. «Утім, зайнятість не означає вихід з бідності, вона не гарантує високий рівень життя».
Одна з причин цього – корупція при працевлаштуванні. Місця з вищою заробітною платнею часто розподіляються «за зв’язками», а не відповідно до підготовки шукачів роботи. Тому економісти говорять, що альтернативою могла б бути зайнятість у представництвах міжнародних компаній, які працюють в країні, які, у свою чергу, могли б встановлювати стандарт умов та оплати праці. Проте, у цьому випадку на перше місце виступає питання інвестиційного клімату та загального стану економіки країни, які й визначають, чи буде в Україну приходити більше іноземного бізнесу.
«Зайнятість стимулює розвиток, вона є основою для зростання продуктивності та запорукою функціонування суспільства», – сказав директор сектора людського розвитку, регіон Південної Азії, Світового банку, Йеско Гентшель. «Фундаментом для цього є макроекономічна стабільність, яка створює сприятливий інвестиційний клімат… Також верховенство права, право власності та дотримання основних прав людини».
Завдання створювати відповідні умови належить державі, підкреслив представник Світового банку. За словами Фан, саме уряд має займатися ліквідацією нерівних умов на ринку праці та інвестицій, особливо, щоб національні та іноземні компанії могли працювати в Україні, створюючи нові робочі місця.
Ще одним кроком повинна стати реформа освіти, яка б відповідала вимогам ринку та готувала висококваліфікованих фахівців, які володіють знаннями для роботи за сучасних умов, використовуючи нові технології. Окрім того, компанії все більше потребують людей, які інвестували б у свої «нетрадиційні навички», як то комунікабельність, уміння спілкуватися та працювати у команді, у той час, як українська вища освіта не передбачає такого роду підготовки.
Рівність оплати та умов праці, незалежно від статі, відіграє важливу роль для подальшого розвитку країни. Представники Світового банку вказують на те, що витрати чоловіків та жінок кардинально відрізняються. Так, більшу частину зароблених грошей жінки витрачають та освіту та належне харчування дітей, що фактично стає інвестицією у здоров’я та професійну підготовку підростаючого покоління.
Характерною рисою українського трудового ринку є немобільність потенційних співробітників, сказав старший економіст Світового банку, сектора економіки людського розвитку, регіону Європи та Центральної Азії Йоганнес Коеттл.
«В Україні низька трудова мобільність, люди не їдуть у ті регіони, де можливість знайти роботу краща», – сказав Коеттл. «Нова економіка цього вимагає, але те, що ми бачимо – люди їдуть з області, де складно знайти роботу та низькі зарплати, але вони їдуть в іншу область, де все так само, замість того, щоб їхати туди, де легше працевлаштуватися».
Економісти також звернули увагу, що умови праці прямо впливають на згуртованість громадян та готовність співпрацювати. Чим більше людей матимуть достойну роботу, на якій зможуть використовувати свої навички, тим більшою буде їх активність у соціальному житті країни та громади.
«Забезпечувати ефективну політику трудових ресурсів, яка буде створювати стимули, і забезпечувати соціальний захист, окрім цього, завдання уряду – створити відповідні державні програми, які могли б генерувати гарну занятість, поліпшили стандарти життя і підвищили продуктивність робочої сили», - сказав директор представництва Світового банку у справах України, Білорусії і Молдови Чімяо Фан, представляючи звіт у Києві.
За підрахунками економістів, до 2035 року кількість економічно-активного населення України зменшиться на 15 відсотків. Для національного ринку праці характерна корупція при влаштуванні на роботу, дискримінація за віком та порушення прав співробітників, а кардинальних змін не спостерігається. У результаті, довіра громадян до держави – дуже низька. Опитані експертами пояснювали, що через умови праці, що склалися, надають перевагу працювати «в тіні» і самим заробляти на пенсію, аніж довірити державі своє забезпечення у старості.
«Серед тих, хто працює, є страх безробіття та невиплати заробітної платні. Для більшості, робота є засобом виживання, і набагато менше українців розглядають її, як засіб розвитку себе та суспільства», – сказала доцент факультету економіки Національного університету «Києво-Могилянська академія» Ольга Купець. «Утім, зайнятість не означає вихід з бідності, вона не гарантує високий рівень життя».
Одна з причин цього – корупція при працевлаштуванні. Місця з вищою заробітною платнею часто розподіляються «за зв’язками», а не відповідно до підготовки шукачів роботи. Тому економісти говорять, що альтернативою могла б бути зайнятість у представництвах міжнародних компаній, які працюють в країні, які, у свою чергу, могли б встановлювати стандарт умов та оплати праці. Проте, у цьому випадку на перше місце виступає питання інвестиційного клімату та загального стану економіки країни, які й визначають, чи буде в Україну приходити більше іноземного бізнесу.
«Зайнятість стимулює розвиток, вона є основою для зростання продуктивності та запорукою функціонування суспільства», – сказав директор сектора людського розвитку, регіон Південної Азії, Світового банку, Йеско Гентшель. «Фундаментом для цього є макроекономічна стабільність, яка створює сприятливий інвестиційний клімат… Також верховенство права, право власності та дотримання основних прав людини».
Рівність оплати та умов праці, незалежно від статі, відіграє важливу роль для подальшого розвитку країни. Представники Світового банку вказують на те, що витрати чоловіків та жінок кардинально відрізняються. Так, більшу частину зароблених грошей жінки витрачають та освіту та належне харчування дітей, що фактично стає інвестицією у здоров’я та професійну підготовку підростаючого покоління.
Завдання створювати відповідні умови належить державі, підкреслив представник Світового банку. За словами Фан, саме уряд має займатися ліквідацією нерівних умов на ринку праці та інвестицій, особливо, щоб національні та іноземні компанії могли працювати в Україні, створюючи нові робочі місця.
Ще одним кроком повинна стати реформа освіти, яка б відповідала вимогам ринку та готувала висококваліфікованих фахівців, які володіють знаннями для роботи за сучасних умов, використовуючи нові технології. Окрім того, компанії все більше потребують людей, які інвестували б у свої «нетрадиційні навички», як то комунікабельність, уміння спілкуватися та працювати у команді, у той час, як українська вища освіта не передбачає такого роду підготовки.
Рівність оплати та умов праці, незалежно від статі, відіграє важливу роль для подальшого розвитку країни. Представники Світового банку вказують на те, що витрати чоловіків та жінок кардинально відрізняються. Так, більшу частину зароблених грошей жінки витрачають та освіту та належне харчування дітей, що фактично стає інвестицією у здоров’я та професійну підготовку підростаючого покоління.
Характерною рисою українського трудового ринку є немобільність потенційних співробітників, сказав старший економіст Світового банку, сектора економіки людського розвитку, регіону Європи та Центральної Азії Йоганнес Коеттл.
«В Україні низька трудова мобільність, люди не їдуть у ті регіони, де можливість знайти роботу краща», – сказав Коеттл. «Нова економіка цього вимагає, але те, що ми бачимо – люди їдуть з області, де складно знайти роботу та низькі зарплати, але вони їдуть в іншу область, де все так само, замість того, щоб їхати туди, де легше працевлаштуватися».
Економісти також звернули увагу, що умови праці прямо впливають на згуртованість громадян та готовність співпрацювати. Чим більше людей матимуть достойну роботу, на якій зможуть використовувати свої навички, тим більшою буде їх активність у соціальному житті країни та громади.
