Брюссель – Європейські лідери та керівники держав Африки протягом двох днів домовлялися у Валетті. Основне питання – як зменшити кількість мігрантів, які з цього континенту десятками тисяч щодня прибувають. Разом з тим європейці створили трастовий фонд для Африки та зробили кілька жестів для пожвавлення легальної міграції, однак лідери держав Африки залишились невдоволені, а міграція призводить до зведення нових мурів всередині ЄС.
Конфлікти, нестабільність, небезпека і бідність на африканському континенті призвели до небувалої мігрантської кризи в Євросоюзі. Тому 12 листопада на Мальті європейські лідери вкотре спробували домовитися, як їм бути. Запросили й керівників держав Африки.
Дональд ТускПісля завершення саміту голова Європейської ради Дональд Туск оприлюднив кілька пунктів нового плану дій: домовилися спільно боротися з причинами міграції, поглибити легальну міграцію, посилити захист переміщених осіб, виловлювати перемитників і контрабандистів, а також пожвавити повернення тих мігрантів, які біженцями не визнані. Втім слід поспішати, бо «шенгенські правила» та пересування без кордонів «не виживуть».
Слід рятувати «шенген»: потрібен ефективний контроль на його кордонах, бо правила «шенгену» не виживуть. Також потрібно більше співпраці з країнами походження й транзиту, і краще розміщення та інтеграція мігрантів – і все це одночасноДональд Туск
«У нас немає ілюзій, що ситуацію можна миттєво вирішити, але намагаємося дати людям альтернативу замість того, щоб ризикувати життям, – каже він. – Водночас слід рятувати «шенген»: потрібен ефективний контроль на його кордонах, бо правила «шенгену» не виживуть. Також потрібно більше співпраці з країнами походження й транзиту, і краще розміщення та інтеграція мігрантів – і все це одночасно. Слід поспішати, але без паніки».
Дональд Туск додає, що нині започаткований офіційний трастовий фонд на суму 1,8 мільярда євро для африканських держав, яким, до того ж, планують у них допомагати у створенні робочих місць та можливостей для освіти.
«Порятунок «шенгену» – це біг наввипередки з часом, але ми налаштовані рішуче, щоб виграти цю гонку», – вважає голова Європейської ради.
На кордонах між державами ЄС росте колючий дріт
Втім самі африканці залишилися невдоволені готовністю Євросоюзу їм допомагати, щоб у себе вдома боротися з потенційними мігрантами. Сумою допомогового фонду теж.
«Вважаю, той компроміс, якого ми досягли, слід покращити. І особливо, щоб ці рішення реалізували. Таким чином європейці та африканці зможуть владнати цю проблему та зробити її менш драматичною. Думаю, слід поліпшити систему руху людей, щоб разом подолати перемитництво людей та нелегальну міграцію», – заявив президент Сенегалу Макі Салл.
А тим часом десятки тисяч біженців, ризикуючи своїми життями, далі прибувають на європейську територію.
Деякі країни ЄС намагаються зупинити цей наплив, зводячи паркани на своїх кордонах. Зокрема, Швеція вирішила відновити прикордонний контроль: кажуть, ми приймаємо найбільше в ЄС біженців на душу населення, але далі так тривати не може, бо вже немає куди їх селити, та й громадський порядок через мігрантів постав перед загрозою. Так само минулого місяця вчинили Німеччина й Австрія, а щойно на кордоні з Хорватією, колючий дріт почала встановлювати й Словенія, куди щодня прибуває до 10 тисяч мігрантів.
Дивіться також («Голос Америки»): Відправка спецназу США до Сирії не сподобалась ані демократам, ані республіканцям
