Чи покращиться становище сирійських курдів після повалення режиму Ассада?

Десяту частину населення Сирії становлять курди. До цих пір вони не приєдналися відкрито та у великій масі до опозиційного руху проти Башара аль Асcада. Утім, з’являються сигнали, що деякі з них починають це робити. Курдське питання не лише ускладнює ситуацію в самій Сирії. Це ставить у складну позицію уряд Туреччині, який приймає в себе тисячі сирійських біженців та виступає посередником у розв’язанні ситуації в сусідній країні.

Чіван та його трирічна донька – єдині курди у таборі біженців Яладаг у Туреччині. Він каже, що його народ десятиліттями потерпає від сирійської влади:

«Вони роблять жахливі речі. Вони поміняли назви наших сіл на арабські. Вони заселили наші землі арабами. Вони навіть забороняють давати нашім дітям курдські імена».

Незважаючи на це, курдська меншина не приєдналася до антиурядових протестів у великій масі.:

«Зараз курди намагаються зрозуміти, як ці можливі зміни позначаться на їхніх правах. Усе, що ми хочемо – мати наші права», – каже Чіван.

Протягом останніх тижнів в Інтернеті почало з’являтися відео з антиурядовими протестами, в яких беруть участь курди. Кореспондент Голосу Америки зустрівся з курдами, які приєдналися до боротьби проти Ассада, у підпіллі в турецькому місті Антакія.

«Становище курдів не відрізняється від становища арабів. Ассад вбиває арабів, він вбиває курдів – йому все одно», – каже курдський опозиціонер Навемін Фахрадін Амір.

Роберт Лав – експерт з питань сирійських курдів у Лондонській школі економіки. Він каже, що курди в Сирії не переконані, що уряд, який прийде на зміну Ассаду, ставитиметься до них краще:

«Їм не вдалося навіть домогтися обіцянки, що назва країни буде змінена. Зараз це – Сирійська Арабська Республіка. Курди хотіли б, щоб слова «арабська» в назві не було. Це – символічно, але демонструє курдам, що новий уряд може бути таким же арабсько націоналістичним, як і уряд Ассада».

Лав каже, що навряд чи участь чи не участь курдів у повстанні вирішить його долю:

«Зараз немає ознак, що вони готові взятися за зброю. Але от вплив РПК може стати вирішальним».

РПК чи Робітнича партія Курдистану вже десятиліттями веде повстанську війну з турецьким урядом за створення власної держави.

«Турецький уряд, з одного боку, зацікавлений у поваленні режиму Ассада, а і з іншого – не зацікавлений в тому, щоб завдяки цьому покращилася позиція курдів. Це може стати значним прецедентом і вони не зможуть контролювати власне курдське населення», – зазначає Роберт Лав.

Офіційна Анкара каже, що вони розглядають можливість створення буферної зони на прикордонній території Сирії для надання допомоги сирійцям, у тому числі курдам, що втікають від насилля. Але турецькі дипломатичні джерела повідомляють, що для участі в цьому плані Туреччина потребує широкої міжнародної підтримки.