Після оголошення Трампа президентом США у ЗМІ загострилася дискусія навколо ролі, яку відіграв Фейсбук та інші медіа-гіганти у результатах виборів. Основними аргументами на користь причетності соціальної мережі Фейсбук є персоналізована новинна стрічка та засилля неправдивих новинних історій.
Засновник Фейсбука Марк Цукерберґ продовжує дотримуватися риторики, що Фейсбук є не медійною, але технічною компанією. Проте все більше американців, ніж будь-коли раніше, отримують свої новини через Facebook – близько 63%, за даними дослідницького центру П’ю (Pew Research Center).
Ефект «ехо-камери»
Новинна стрічка Фейсбука формується індивідуально для кожного користувача на основі алгоритму, який розробники не розкривають громадськості до кінця, проте його основні принципи є відомими. Найважливішим фактором є те, що Фейсбук показує людям контент, який має більшу ймовірність їх зацікавити.
Автоматизовані рішення ухвалюються на основі дій користувача в минулому. Важливими показниками є те, які джерела інформації використовує людина, які теми читає і на який контент реагує (натискає «уподобати», коментує чи ділиться з іншими).
Тобто алгоритм стрічки новин у Фейсбуці побудований так, щоб показувати людям історії на зразок тих, які користувач уподобав раніше і які (з цієї причини) більш схильний уподобати зараз. Це один із факторів, який турбує критиків, оскільки такий процес може мати значний вплив на політичне сприйняття.
Яскравим прикладом є проект під назвою «Червона стрічка, синя стрічка», проведений виданням The Wall Street Journal. Для того, щоб продемонструвати, як алгоритм Фейсбука може змінити або посилити політичні точки зору, WSJ створив дві новинні стрічки – ту, яка показувала статті джерел, класифікованих як «дуже консервативних», і іншу, яка поширювала матеріали «дуже ліберальних» джерел. Мета полягала в тому, щоб підкреслити, що, залежно від ваших політичних поглядів, контент, який вам подається Фейсбуком, може значно відрізнятися.
З огляду на те, що багатьох людей шокувала перемога Дональда Трампа на виборах, критики почали говорити про ефект «ехо-камери» в новинній стрічці Фейсбука – коли власні думки лише посилюються та підтверджуються іншими.
Фейкові новини
Попри заперечення Цукерберґа, ніби Фейсбук не є медіа-компанією, соціальна мережа зараз виступає найвпливовішим і найпотужнішим видавцем у світі. Тому їй не пасує роль такого собі «хлопчика глобальних ЗМІ», який стверджує: «Я не робив цього», пише видання Columbia Journalism Review.
Фейкові та напівправдиві новини на Фейсбуці можуть складати майже 40%, як показав контент-аналіз, проведений редактором BuzzFeed Крейґом Сілверманом.
Напередодні виборів було чимало фальшивих новин, і завдяки функціональності Фейсбука вони набули масового розповсюдження. Наприклад, історія про схвалення, яке дав Трампу Папа Франциск, була поширена 868 000 разів, як повідомляє Nieman Lab.
Компанію Ґуґл також звинувачували у причетності до результатів виборів через поширення фейкових новин. У понеділок Ґуґл оголосив про зміну своєї політики. Відтепер компанія не дозволятиме власну рекламу на сайтах, які «спотворюють, перекручують або приховують інформацію».
Марк Цукерберґ у суботу після виборів намагався пояснити роль Фейсбука в перемозі Трампа. Він написав на своїй сторінці, що 99% новин на Фейсбуці – достовірні.
Проте вже в понеділок Фейсбук послідував прикладу Ґуґла і поспішно заявив про те, що не дозволить більше «оманливим чи незаконним» новинним сайтам використовувати їхню власну мережеву аудиторію, інформує Nieman Lab.
Дивіться також: Інтерв'ю Дональда Трампа для CBS
