Минулого тижня в Сенаті США республіканець від штату Північна Кароліна Ричард Берр запитав звільненого з посади директора ФБР Джеймса Комі, чи є в нього будь-які сумніви щодо спроб Росії втрутитися у вибори в США у 2016 році. Комі відповів одним словом: «Жодних».
Безумовно, він хотів сказати американцям, що росіяни «зробили це цілеспрямовано, майстерно, вони зробили це за допомогою великих технічних зусиль. І він попередив: Вони повернуться, їх ціль - Америка».
Горілкою перемогу запивали в Кремлі, правда? Не зовсім...
Про це на сторінках видання The New York Times пише професор історії Прінстонського університету і науковий співробітних Інституту Гувера в Стенфордському університеті Стівен Коткін.
Без сумніву, Володимир Путін отримує задоволення від наступу на американську демократію і радий, що поразкою засоромив Гілларі Клінтон. Але у російського президента був один першочерговий пріоритет: домогтися скасування санкцій Заходу.
Санкції, запроваджені після анексії Росією Криму в 2014 році, ефективно заблокували для ключових російських бізнесменів і чиновників доступ до фінансування і важливих технологій. Тепер, навіть коли Клінтон спромоглася своїми власними силами програти вибори, в яких були всі шанси на її перемогу, Путін імовірно зазнає удару посиленими санкціями проти його оточення мафіозі, державних компаній і кіберзлочинців.
В той час, як деякі експерти з ентузіязмом говорять про відродження Росії, реальність свідчить про те, що президент Путін насправді не виграє, а навпаки. «Його безчесне вторгнення в Україну перетворило її в таку прозахідну країну, якою вона ніколи не була з 1991 року. Російська непохитна підтримка сирійського різника Башара аль-Асада принесла Москві мало конкретних здобутків. І ціна тільки зростає, - йдеться в статті Стівена Коткіна.
За приблизними підрахунками, в 2015 році чверть російського експорту зброї була направлена до країни-ізгоя Венесуели через трансакції, які здебільшого фінансувалися кредитами. Минулого тижня Москва скоротила на мільярд доларів прогноз щодо державних доходів.
Отож, це погана новина для Путіна, коли Сенат США не лише навряд чи зніме санкції з Росії, а й готується їх посилити. За словами республіканця від Південної Кароліни сенатора Ліндсі Ґрема, остаточний варіант законопроекту про санкції буде одноголосно ухвалений, і також буде затвердженний в Палаті представників, що дасть можливість подолати вето президента Трампа. Американські санкції проти Росії були запроваджені в 2014 році і посилені в 2016-му через президентські укази (Барака Обами – ГА). Але Ґрем і його колеги в Сенаті хочуть піти іншим шляхом - і закріпити санкції законом. (У понеділок у тому напрямку зроблено перший крок, коли сенатори домовилися про низку нових санкцій проти Росії - ГА).
Сенатори на чолі такої ініціативи – праві, пише автор професор Коткін. «Росія повинна заплатити високу ціну за кібервійну проти США, а інших суперників Америки треба стримувати. Ціль Путіна - виживання його режиму. Російська довгострокова стратегія, за ознаками, полягає в надії, що Захід ослабне чи розвалиться - з певною допомогою Росії. І тому ставки не можуть бути вищими.
У цей же час, коли американські законодавці розглядають можливість посилення фінансового тиску на Москву, спеціальний прокурор Роберт Мюллер і Комітети Сенату і Палати представників з питань розвідки розслідують ймовірне російське втручання у американські вибори і наявність зв'язків Трампа з Росією. Остаточно американці дізнаються правду.
Однак, на думку Коткіна, справа про можливу змову радників Трампа з Москвою це історія другорядного значення. Головна історія - це спроба Росії проникнути у «світ Трампа», аби вплинути на політку США.
За словами автора, дії Путіна часто стратегічно беззмістовні, дивлячись на його авантюри в Україні, Сирії та Венесуелі. Але він продемонстрував тактичну гнучкість, зокрема, коли йдеться про таємні операції. Трамп, який роками вів розмови з російськими олігархами, згідно з російськими чиновниками став справжнім людським пристроєм прослуховування для Кремля. Чи це правда? З часом побачимо, коли в центрі уваги, замість змови, розслідуватиметься питання - «чи відбулося саме проникнення росіян у американську систему».
Однак, автор нагадує про сильні американські демократичні інститути, які не так просто зламати, і, які - остаточно - визначать долю всіх «акторів», причетних до цієї історії, - констатує Стівен Коткін у статті для видання The New York Times.
Дивіться також: Американський бізнес в Україні: «Зараз у нас найкращі за 25 років стосунки із владою»
