Коли французький президент Еммануель Макрон з дружиною перебували у Вашингтоні з помпезним державним візитом, політичні оглядачі у багатьох країнах пильно вишукували ознаки дружби керівника Франції та президента США Дональда Трампа.
Побачене не розчарувало спостерігачів. Як і під час візиту Трампа до Парижа у липні минулого року, ми стали свідками затягнутих потискань рук і тісних обіймів, які цього тижня були повторені у Білому Домі.
В один з моментів президент США вирішив демонстративно прибрати смітинку з костюма Макрона перед тим, як вони усілися перед репортерами в Овальному кабінеті. Макрон відповів добродушною усмішкою.
“Наші взаємини дуже особливі. Я навіть заберу ось цей шматочок лупи. Ось є. Треба, щоб він виглядав ідеально. Він справді ідеальний”, - зауважив Трамп.
Американський фахівець з “мови тіла і жестів” Крістофер Ульріх каже, що такі ситуації дуже промовисті.
“Це взаємини, які також позначені балансуванням сил”, - каже Крістофер Ульріх. “Два чоловіки намагаються здобути домінантну позицію один над іншим. Це помітно також із 18-секундного потискання рук, яке ми побачили перед тим”.
Дослідник політичної історії з Університету Джорджа Вашингтона Матт Даллек вказує, що Трамп і Макрон, можливо й справді подобаються один одному, але кожен з керівників думає про власні інтереси.
“Для Трампа це зміцнення його позиції і додає відчуття, що він на світовій арені стоїть пліч-о-пліч з молодим, привабливим і порівняно новим лідером Франції”, - каже дослідник.
Даллек наголошує, що дружба Трампа з Макроном ще більш особлива тому, що виглядає, що Американський президент не має подібних близьких взаємин із жодним з інших керівників у світі.
“Я думаю, що це вибиває аргументи тих критиків, які стверджують що він відкинув усіх американських союзників, або що його зреклися; заперечує твердження, що він, мовляв, приязний лише з диктаторами”, - підкреслює Даллек.
Меркель
Тепер спостерігачі будуть пильно вдивлятися, чи проявляться ознаки приязні, коли у п'ятницю до Вашингтона на одноденну зустріч з Трампом приїде в канцлер Німеччини Ангела Меркель.
У багатьох викликала здивування прохолода між Трампом та Меркель під час її останнього візиту до США, коли канцлер і президент сиділи в Овальному кабінеті упродовж кількох неоковирних секунд, не подаючи один одному руки .
Крістофер Ульріх пригадує: “Пані Меркель повертається до нього і каже: Дональд, потиснемо руки? А він, здається, навіть не чує. У той момент він виглядав дуже зосереджено. Ми не знаємо, чи він хотів зробити це навмисно, але це назвали ігноруванням”.
Даллек каже, що прохолода між Меркель і Трампом очевидно пояснюється їхніми різкими ідеологічними розбіжностями:
“Вона уособлює такі ідеї як терпимість до біженців, ідеї більшої відкритості кордонів, вільної торгівлі, Європейського Союзу, важливості НАТО, транс-атлантичного альянсу. Усі ці речі Меркель захищає і вона стала їх уособленням”.
Дослідник вказує, що це йде у розріз з принципами політики Трампа “Америка насамперед”, які полягають в ужорсточенні кордонів США, в різкому зменшенні кількості біженців і в запровадження тарифів на товари з інших країн.
Фахівці нагадують, що Макрон і Трамп також мають значні ідеологічні розбіжності, як і у Трампа з Меркель, але Макрон зміг розбудувати тісні взаємини, запросивши Трампа у липні минулого року до Франції з державним візитом на військовий парад.
Але навіть попри особисту близькість аналітики вказують, що зараз не зрозуміло, чи зможе Макрон, або з іншим підходом - Меркель, переконати Трампа змінити його думку у важливих для відносин США та Європейського Союзу питаннях міжнародної торгівлі, змін клімату, чи ядерної ядерної угоди з Іраном.
