Як розпізнати методи тоталітарного культу, або методи зомбування

Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».

Антитеза свободи це не в'язниця, не тоталітарна держава і навіть не рабство. Це - культ, коли в полон потрапляє не лише тіло, а й свідомість людини.

Згідно з даними психолога Майкла Лангона, головного редактора журналу та кількох книг, присвячених практикам культів, у США існує понад тисячі культів, більшість з них невеличкі, інші ж – мають десятки тисяч членів. У своїй статті він наводить дослідження, згідно з якими від 5 до 10 мільйонів американців були залучені до діяльності культів, хоча б побічно.

Діяльність культових організацій, як релігійних, так і будь-яких інших, проходить поза увагою звичайних американців. Дізнаються вони про них лише, коли самі потраплять у їхні тенета, коли це станеться із родичами, чи близькими, або ж від ЗМІ - коли стається якась трагічна подія, як от масове самогубства 912 членів культу Джіма Джонса в джунглях Гаяни у 1968-му році.

Втім, жертвою культу може стати кожен, переконують американські психологи, які займаються цією проблемою. Здебільшого люди потрапляють в культи, самі того не помічаючи. Інколи культи виглядають як радикальні політичні партії, гуртки вивчення Біблії, групи медитації, тренінги особистісного росту, заняття йогою чи диханням, і багато іншого. У США були випадки, коли до культу, який позиціонував себе як курс професійного зростання, працівників відправляло керівництво.

Самі ж методи впливу, поширені в культах, використовуються і в інших соціальних групах – від родини до держави.

Дослідниця Маргарет Сінгер, нині покійна, у своїй книзі «Культи серед нас» наводить величезну кількість прийомів підпорядкування однієї особи іншій. Базуючись, в основному, на її дослідженні, я приведу ознаки, які допоможуть вам розпізнати на початковому етапі, куди ви потрапили, - чи дійсно на тренінг особистісного росту чи все ж у культ.

Важливе зауваження: більшість з цих ознак ще не означає, що перед вами культ, але наявність навіть однієї з них має вас насторожити та змусити критичніше придивлятися до того, що відбувається навколо вас.

«Бомбування любов'ю» (love bombing), як його називають дослідники культів. Щойно ви з'явилися в новій групі, а вас безмежно раді бачити: заглядають вам в очі, тримають за руки, прислухаються до кожного слова, засипають компліментами. Ну нарешті-то мене гідно оцінили, вирішує новоприбулий. Однак це «бомбування любов'ю» має кілька цілей. Людині властиво підкоряться тим, хто їй подобається. До того ж це діє, як наркотик: далі члени культу будуть до новоприбулого ставиться менш ніжно, а той буде зі шкіри геть лізти, щоб повернути колишню прихильність і знову пережити ейфорію любові.

Відсіювання «чорних вівець». Культам не потрібні будь-які послідовники - їм потрібні ті, хто здатний підкорятися. Спробуйте під час лекції - і, як правило, все починається як звичайна лекція або дискусія – поставити питання. Якщо це звичайний курс, то лектор буде тільки радий: це свідчить, що ви уважно слухаєте і сприймаєте інформацію. А ось культам допитливі люди не потрібні. Лектор почне таку людину висміювати і принижувати. Іноді спеціально встановлюються дивні правила, щоб якомога швидше позбутися від невідповідного «людського матеріалу», як от, наприклад, заборона виходити під час лекції в туалет.

До речі, подібна логіка діє в «листах щастя» від нігерійських принців. Безграмотно написані і абсолютно фантастичні за змістом, вони в принципі не можуть ввести в оману раціональну людину. А шахраям раціональне люди і не потрібні. Вони таким чином самі відсіюються, економлячи час і гроші злодіям, пояснюють економісти Стівен Левітт і Стівен Дабнер.

Якщо ви в цей момент зітхнули з полегшенням – ну я людина критично мисляча і в цю пастку не потраплю - не спокушайтеся. У всіх бувають періоди в житті, коли вони надзвичайно вразливі: після розлучення, великої поразки, втрати роботи, близької людини, в ситуації, коли країна переживає трагічні події.

Культ лідера. Авторитет цієї людини незаперечний. Частково тому і питання задавати не можна. Він чи вона час від часу різко змінює своє ставлення до послідовників: з жорсткого та холодного на тепле та ніжне. Послідовникам щосили хочеться зберігати прихильність лідера, заради чого вони готові на те, про що раніше й помислити не могли: відмовитися від сім'ї, збережень, обманювати інших рекрутів, заманюючи в мережі організації.

Таємничість вчення. Якщо ви прийшли на звичайний тренінг, то з його програмою вас ознайомлять на самому початку або, принаймні, не будуть її приховувати, якщо ви запитаєте. У культах вам скажуть: «ви ще не готові», «якщо дізнаєтесь занадто рано, то ви собі зашкодите», тощо. Сінгер це пояснює тим, що в результаті впливу культу у його членів зміщуються межі нормального, регресує критичне мислення. Якщо неофітові відразу повідомити, що після того, як він витратить купу часу та 3 тисячі доларів, його привчать покірно виконувати команди лідерів, він розвернеться та піде.

Зневага до всіх, хто не поділяє вчення культу. Якщо ви прийшли вивчати програму відео монтажу Adobe Premier, то інструктор може бути переконаний, що ця програма набагато краще, ніж Final Cut Pro. Але він не буде доводити, що всі, хто ним користується, - людські істоти нижчого порядку, а гріх Final Cut Pro може бути омитий лише кров'ю або фінансовими пожертвами інструктору.

Якщо до всіх, хто поза групою, в яку ви потрапили, ставляться зі зневагою та називають якимось ними вигаданим прізвиськом, то це вже є ознакою культового впливу.

Руйнування сімейних зв'язків. На проповіді традиційної релігії вам нагадають про необхідність «шанувати батька свого і матір свою», а також піклуватися про власних дітей. А ось в культах з першого ж дня починається атака на зв'язок неофіта із сім'єю, бо культ повинен стати його родиною, а лідер - батьком і матір'ю.

І якщо дорослі в культі стають інфантильними, то діти, навпаки, сприймаються як маленькі дорослі. Сінгер в розділі про дітей в культі наводить безліч прикладів знущань, у тому числі сексуальних, над дітьми та ігнорування їх базових потреб - діти можуть цілодобово не спати і не їсти.

А ті діти, які народилися і виросли в культах, часто просто не здатні жити в суспільстві - у них немає освіти, а часто і навичок самостійно приймати рішення. Психолог Брюс Перрі вивчав дітей, яких лідер культу "Гілка Давидова" Давід Кореш передав владі.

Ці діти виділили зі своєї групи двох лідерів, які приймали усі, навіть найпростіші рішення за всіх, вони не знали, що таке сім'я, а концепція самих себе як особистостей була на найпримітивнішому рівні.

У культах використовуються численні методи фізіологічного та психологічного впливу. Певні дії, як, наприклад, виспівування гімнів або спеціальні дихальні вправи, мають очікувані фізіологічні наслідки. Гіпервентиляція легень створює відчуття легкості, паріння, або навпаки – важкості. У культі це можуть трактувати як їм треба - контакт з інопланетним життям чи вихід первородного гріха.

Погане харчування, важка праця, брак сну призводить до того, що у жінок припиняються місячні, а у чоловіків - рости вуса і борода. І це те ж відкрите до інтерпретації, наприклад, вони повернулися до дитячої невинності, абощо.

Дуже часто членів культу тримають в абсолютно виснаженому фізичному стані роками, так що сил на саморефлексію, оцінку їхнього стану у них просто не залишається. Важка праця та невлаштований побут – це те, що допомагає тримати в узді і мешканців тоталітарних країн, що дуже добре описане в книзі «Нема чому заздрити: Життя звичайних людей в Північній Кореї».

До психологічних методів відносяться гіпноз, транс, нав'язування почуття сорому, меншовартості, переписування своєї особистої історії, помилкові спогади і психологічний регрес, коли людям повертається дитяче світовідчуття з високим рівнем залежності.

Життя - складна річ і навіть найпростіші проблеми вимагають складних рішень. А той, хто пропонує панацею від усіх бід, майже напевно виявиться шарлатаном і шахраєм, який полює на гроші, а то і душі інших людей.