Хоча природні катаклізми завдають суттєвої матеріальної шкоди, кількість людських жертв вдається мінімізувати завдяки новітнім технологіям, що значно розширили можливості синоптиків передбачувати погоду. Єдине, що експертам важко передбачити – так це торнадо. Унікальна географія Сполучених Штатів створює сприятливіші умови для виникнення цього природного явища.
Щороку, від торнадо гине в середньому сімдесят американців. Науковці у Центрі вивчення погоди в Колорадо вже багато років вивчають торнадо та урагани. Вони сподіваються, що їх дослідження не лише покращать прогноз погоди, а й допоможуть у розробці нових будівельних технологій.
Джошуа Вармен «полює» за торнадо не просто з цікавості. Він директор Центру екстремальних метеорологічних досліджень. Вивчення торнадо – його робота. Він каже:
«Ми не чекаємо допоки торнадо прийде до нас. Ми під’їжджаємо ближче до нього, щоби зібрати потрібні дані».
Сьогодні Джошуа керує автоколоною, устаткованою різноманітним науковим приладдям, включно з допплеровським метеорологічним радіолокатором, який фіксує погодні явища і об’єкти, що рухаються в повітрі.
Дані, які поступають, разом з зображенням, вчені можуть розглядати в реальному часі в одній з вантажівок. Джошуа пояснює:
«Я можу бачити через комп’ютер і через радарні монітори тривимірні фотографії вітру, сміття і граду, які супроводжують стихію».
Джошуа Вармен першим поставив допплерівський радар на колеса. Завдяки цьому його групі здалося відзняти близько 200 торнадо. Науковець каже, що отримані знімки є значно чіткішими від тих, які надходять зі стаціонарних радіолокаторів:
«Ми можемо відстежити еволюцію вітру біля поверхні землі, і як він змінюється на висоті; як опади, – дощ і град – впливають на те, чи повітря опускається чи піднімається, стає тепло чи холодно, і як це сприяє формуванню торнадо».
Команда науковців також розгортає спеціальні датчики на шляху шторму. Вони збирають дані, які не вловлює радар.
Але чи має ця інформація практичне застосування? Джошуа каже, що так. Наприклад, вона допоможе вдосконалити конструкцію будинків у сейсмічно активних районах. Джошуа пояснює:
«Будинки споруджуються на землі, і нам необхідно краще розуміти, як вітри завдають шкоди, як сміття з землі у сукупності з вітром завдає шкоди».
Науковці готують відео життєвого циклу торнадо, щоб з’ясувати, котрі з них перетворяться у руйнівні смерчі, а котрі ні.
У минулому науковці також застосували допплерівський радіолокатор для дослідження ураганів. У 2008 році його встановили в Луїзіані в очікуванні урагану Густав. Відзняті знімки вказали на спіральний рух вітру вгору.
Джошуа розповідає про природу ураганів:
«Цей спіральний рух робить дві речі: по-перше – приносить сильні вітри на землю. Саме ці вітри потенційно і мають найбільше сили завдати шкоду. У додаток, на зворотному шляху вгору ці вітри несуть тепло і вологу з океану, яким, власне, і живиться ураган».
За словами науковця, на основі отриманих моделей руху вітру, синоптики матимуть краще уявлення про інтенсивність шторму і зможуть точніше прогнозувати погоду. А це, можливо, врятує багато людських життів.
Щороку, від торнадо гине в середньому сімдесят американців. Науковці у Центрі вивчення погоди в Колорадо вже багато років вивчають торнадо та урагани. Вони сподіваються, що їх дослідження не лише покращать прогноз погоди, а й допоможуть у розробці нових будівельних технологій.
Джошуа Вармен «полює» за торнадо не просто з цікавості. Він директор Центру екстремальних метеорологічних досліджень. Вивчення торнадо – його робота. Він каже:
«Ми не чекаємо допоки торнадо прийде до нас. Ми під’їжджаємо ближче до нього, щоби зібрати потрібні дані».
Сьогодні Джошуа керує автоколоною, устаткованою різноманітним науковим приладдям, включно з допплеровським метеорологічним радіолокатором, який фіксує погодні явища і об’єкти, що рухаються в повітрі.
Дані, які поступають, разом з зображенням, вчені можуть розглядати в реальному часі в одній з вантажівок. Джошуа пояснює:
«Я можу бачити через комп’ютер і через радарні монітори тривимірні фотографії вітру, сміття і граду, які супроводжують стихію».
Джошуа Вармен першим поставив допплерівський радар на колеса. Завдяки цьому його групі здалося відзняти близько 200 торнадо. Науковець каже, що отримані знімки є значно чіткішими від тих, які надходять зі стаціонарних радіолокаторів:
«Ми можемо відстежити еволюцію вітру біля поверхні землі, і як він змінюється на висоті; як опади, – дощ і град – впливають на те, чи повітря опускається чи піднімається, стає тепло чи холодно, і як це сприяє формуванню торнадо».
На основі отриманих моделей руху вітру, синоптики матимуть краще уявлення про інтенсивність шторму і зможуть точніше прогнозувати погоду. А це, можливо, врятує багато людських життів.
Але чи має ця інформація практичне застосування? Джошуа каже, що так. Наприклад, вона допоможе вдосконалити конструкцію будинків у сейсмічно активних районах. Джошуа пояснює:
«Будинки споруджуються на землі, і нам необхідно краще розуміти, як вітри завдають шкоди, як сміття з землі у сукупності з вітром завдає шкоди».
Науковці готують відео життєвого циклу торнадо, щоб з’ясувати, котрі з них перетворяться у руйнівні смерчі, а котрі ні.
У минулому науковці також застосували допплерівський радіолокатор для дослідження ураганів. У 2008 році його встановили в Луїзіані в очікуванні урагану Густав. Відзняті знімки вказали на спіральний рух вітру вгору.
Джошуа розповідає про природу ураганів:
«Цей спіральний рух робить дві речі: по-перше – приносить сильні вітри на землю. Саме ці вітри потенційно і мають найбільше сили завдати шкоду. У додаток, на зворотному шляху вгору ці вітри несуть тепло і вологу з океану, яким, власне, і живиться ураган».
За словами науковця, на основі отриманих моделей руху вітру, синоптики матимуть краще уявлення про інтенсивність шторму і зможуть точніше прогнозувати погоду. А це, можливо, врятує багато людських життів.
