Україна має повернутися на перші шпальти американських газет. Так вважає Том Своззі, конгресмен-демократ. Днями він разом із делегацією Конгресу США побував в Україні.
В інтерв'ю Радіо Свобода Своззі розповів про те, коли і за яких умов Конгрес може проголосувати за допомогу Україні, чи чують у США заяви президента про складну ситуацію на фронті без американської допомоги і чи може Україна завдавати ударів в тилу Росії.
Інтерв'ю відредаговане для ясності й плинності
Радіо Свобода: Конгресмене Своззі, пакет допомоги Україні ніяк не може пройти голосування у Палаті представників. Яка ваша позиція щодо цього документа? І коли, на вашу думку, його можуть винести на голосування?
Том Своззі, конгресмен-демократ: Він має пройти голосування, і це має відбутися найближчим часом.
Побувавши в Україні, я переконався, як ніколи, наскільки гострою є ситуація. І ми повинні проголосувати за пакет допомоги у квітні. Сподіваюся, це станеться в найближчі два тижні.
Р.С.: А у чому проблема із ухваленням пакета? І які умови для голосування за нього можуть бути прийнятними як для демократів, так і для республіканців?
Т.С.: Ви знаєте, Україна має дуже сильну підтримку як в уряді Сполучених Штатів, так і серед людей.
Якщо винести пакет допомоги на голосування, то завтра він буде ухвалений. Але у спікера Палати представників виникли політичні проблеми з деякими членами його власної партії, і перш ніж прийняти додатковий бюджет, він мав спершу ухвалити бюджет США.
Я дуже чітко сказав, що навіть якщо вони спробують скинути його з посади спікера, попри те, що я – демократ, а він – республіканець, я підтримаю його, щоб він залишився.
Тож треба рухатися вперед. Я думаю, що він готовий рухатися вперед протягом кількох наступних тижнів. І якщо він поставить законопроєкт на голосування, то він пройде.
Р.С.: Спікер Палати представників Майк Джонсон заявляв, що пакет допомоги буде містити "деякі важливі нововведення". Зокрема, згадував закон, який може дозволити президенту США відправити заморожені російські активи на користь України. Що про це думаєте? Це можливо?
Т.С.: Я це підтримуватиму. Не тільки тому, що це допоможе заручитися додатковою підтримкою конгресменів законопроєкту про допомогу, але це також ще більше покарає Росію, що нам і потрібно робити.
Р.С.: Гаразд, а допомога в кредит – що про це думаєте?
Т.С.: Як на мене, цим нововведенням спікер прагне отримати більше підтримки деяких членів своєї партії.
І знаєте, я не буду проти цього заперечувати, якщо це буде кредит, який може бути анульований, щоб президент, незалежно від того, демократ він чи республіканець, міг анулювати цю позику.
Р.С.: В одному з останніх інтерв'ю президент України Володимир Зеленський відкрито заявляє, що без допомоги США Україні доведеться відступати крок за кроком. І ми вже бачимо, яка складна ситуація на фронті, в України брак зброї та боєприпасів, а Росія тисне на усіх напрямках. Чи чують заяви Зеленського в Америці і що робити в цій ситуації?
Т.С.: Що ж, я, безумовно, чув ці заяви і наша делегація чула, і нам потрібно продовжувати просувати це повідомлення в Америці. Україна в Америці не на перших шпальтах.
Там зараз Ізраїль й Газа. А нам потрібно повернути Україну на перші шпальти в Сполучених Штатах і дати людям знати про жахливу поведінку Владіміра Путіна, що він не зупиниться, що він продовжуватиме і що допомога Україні – це важлива інвестиція США не лише, щоб захистити нашого союзника та демократичного друга – Україну, але це також у власних інтересах Америки.
Оскільки ефективніше буде зупинити Путіна зараз.
Річ у тому, що він не зупиниться в Україні, він йтиме і йтиме далі. Знаєте, є старий американський вислів, і я впевнений, що й в українців такий є: "Хто не знає історії, приречений на її повторення". І це дуже схоже на Другу світову війну. Ми не можемо втихомирити Путіна. Ми повинні його зупинити.
Р.С.: США публічно заявили, що не підтримують ударів по території Росії, зокрема по російських нафтопереробних заводах. А як ви вважаєте, чи може Україна завдавати ударів в тилу противника?
Т.С.: Ви знаєте, я не хочу ставити під сумнів політику уряду Сполучених Штатів чи українського уряду, але особисто вважаю, що ми повинні змусити Росію заплатити ціну за свою поведінку.
Вони повинні нести відповідальність, тому що єдине, що розуміє Володимир Путін, — це сила, і йому потрібно добряче утерти носа.
Р.С.: У липні відбудеться черговий саміт НАТО. Як ви думаєте, чи можуть Україну запросити до альянсу вже цього літа?
Т.С.: Що ж, я сподіваюся, Україну запросять приїхати і висловити свою думку. Я вважаю, що Україна повинна мати можливість приїхати і поговорити з партнерами по НАТО, висунути переконливі аргументи.
Нам потрібно, щоб НАТО зробило більше. Нам потрібно, щоб Сполучені Штати зробили більше.
І Україна вже і так багато робить. І ми дуже натхненні українським народом, українським урядом, зусиллями в розпал війни не лише сприяти журналістиці, вільній журналістиці, сприяти боротьбі з корупцією, сприяти економічному розвитку після війни, переслідувати за воєнні злочини.
Український народ, його уряд, його громадянське суспільство є єдиними, і ми повинні підтримати їх у цьому прагненні перемогти Путіна.
Р.С.: Ви припускаєте, що Україна може стати членом НАТО цього літа?
Т.С.: Я не знаю, чи може це статися цього літа, але такі рішення поза межами моїх повноважень.
Р.С.: Як, на вашу думку, результати виборів у США можуть вплинути на двосторонні відносини з Україною?
Т.С.: Я думаю, що, незалежно від того, хто переможе, і я як демократ, звичайно, збираюся підтримувати кандидата в президенти від Демократичної партії. Але хто б не переміг, ми повинні продовжувати підтримувати Україну.
Р.С.: І ще одне питання про ваш візит до Києва. З якою метою приїхали до України цими днями?
Т.С.: Наша мета – отримати якомога більше інформації про те, що відбувається в Україні і що ми можемо зробити, щоб допомогти їй бути ефективною.
Ми зустрілися з президентом Зеленським, з міністром оборони, з міністром енергетики, ми зустрічалися з людьми з Американської торговельної палати, з послом США.
Перш ніж приїхати сюди, ми були в Польщі. Також ми відвідали деякі жахливі місця, де сталося багато звірств.
Тепер нам потрібно повернутися до Сполучених Штатів, розповісти ці історії та повернути українську історію на перші шпальти американських медіа, щоб американська громадськість знала, що тут відбувається.
