Українська армія - у занепаді, але оскільки найближчим часом на країну ніхто нападати не буде - є час для реформ, так експерти трактують заяви секретаря Ради національної безпеки та оборони Андрія Клюєва зроблені під час парламентських слухань на тему: «Про стан та перспективи розвитку воєнної організації та сектору безпеки України».
Хоча міжнародний тероризм та організована злочинність країні не загрожують, переконують експерти, більш руйнівними для національної безпеки є внутрішні проблеми - недовіра до судової та правоохоронної систем, корупція і слабка економіка.
«Якщо така політика буде тривати, ми не зможемо протистояти жодним загрозам. Заяви секретаря РНБО сприймаються, як виправдання того, чому ми скорочуємо військові сили та не виділяємо достатньо коштів на силові структури», - сказав Голосу Америки директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. «Якщо це політика продовження чергового сценарію про який говорив Азаров у Брюсселі, то за цим сценарієм ми ризикуємо залишити Україну без зброї».
В уряді також відкрито заявляють про слабкість та занепад збройних сил України. Виступаючи на парламентських слуханнях, начальник Генштабу Володимир Замана сказав, що сьогодні армія знаходиться «на шляху стагнації та занепаду».
«На сьогодні Збройні Сили України не готові до адекватного реагування на загрози. В армії залишилися фрагменти радянського війська для ведення локальних воїн. Армія не може зараз швидко реагувати на загрози», - сказав Замана.
Особливість загроз у сферах тероризму та військових конфліктів, які вимагають втручання військових сил та інших силових структур, у тому що вони можуть нарости швидше, ніж потрібно часу, щоб привести в готовність українські силові структури, тому експерти наголошують, якщо зруйнувати остаточно ці національні сили, то країна залишиться беззахисною.
Найбільш ефективним рішенням цієї проблеми експерти називають відміну позаблокового статусу України. Це не означатиме, що країну одразу приймуть до НАТО, ЄС чи іншого військового блоку, проте це могло б допомогти зменшити витрати та покращити стан оборонного комплексу країни. Адже інакше Україні доведеться витрачати набагато більше на розбудову власної функціональної системи оборони, а за умови слабкої економіки необхідних грошей у країни не знайдеться.
«Позаблоковість вирішить багато проблем, адже коли країна будує власну безпеку в системі колективної, тоді без сумніву можна розраховувати у власній безпеці й на союзників, а коли будуєш самостійно – доводиться розраховувати тільки на свої сили. Тому колективна безпека – це менше витрат», - сказав Голосу Америки директор Українського інститут публічної політики Віктор Чумак.
Тим паче, експерти додають, що проблемою українських спроб реформувати оборонну галузь є несистемність, адже оборонні сектори не мають спільного бачення як саме провадити зміни. В той час, як керівництво внутрішніх військ говорить про переваги для них французької моделі реформування галузі, міліція вказує на польську, а відповідальні за соціальний сектор говорять, що їм більше підходить шведська модель, говорить Сунгуровський.
«Але ж не можна в одній Україні побудувати кілька моделей, необхідно знайти та будувати якусь одну українську модель, яка була б ефективною», - сказав Сунгуровський.
Невійськові загрози
Окрім фінансування та реформ військ, експерти наголошують на інших внутрішніх загрозах безпеки країни, які потрібно швидко вирішувати. Серед всього – це реформування правової складової сектора безпеки, адже, за словами експертів, тут і досі панує радянська філософія: «правоохоронний сектор є інструментом держави і він захищає інтереси держави, а не громадян».
«За останні 20 років будь-яка влада використовувала правоохоронний сектор, як інструмент політичного тиску або недобросовісної бізнес-конкуренції, тому це потрібно змінювати», - сказав Чумак. «Потрібно змінювати правоохоронну та судову системи, що також належать до сектора безпеки».
Починати зміни потрібно з розбудови сильних демократичних державних інституцій, таку думку в коментарі Голосу Америки висловив заступник директора Національного інститут стратегічних досліджень Олександр Литвиненко.
«Найбільші загрози для нас – це корупція і все, що з цим пов’язане, а це в свою чергу є наслідком слабких державних структур», - сказав Литвиненко. «Хоча загроза великої війни є малоймовірною, але це не означає, що можна нехтувати проблемами оборони та воєнної безпеки».
Окрім всього, за свідченнями експертів, для України на перше місце виходять загрози економічного характеру, міграція, стан людського потенціалу та капіталу, що створюють багато ризиків подальшого успішного функціонування для держави з такою філософією.
«Найбільші загрози для нас – це корупція і все, що з цим пов’язане, а це в свою чергу є наслідком слабких державних структур».Олександр Литвиненко
«Якщо така політика буде тривати, ми не зможемо протистояти жодним загрозам. Заяви секретаря РНБО сприймаються, як виправдання того, чому ми скорочуємо військові сили та не виділяємо достатньо коштів на силові структури», - сказав Голосу Америки директор військових програм Центру Разумкова Микола Сунгуровський. «Якщо це політика продовження чергового сценарію про який говорив Азаров у Брюсселі, то за цим сценарієм ми ризикуємо залишити Україну без зброї».
В уряді також відкрито заявляють про слабкість та занепад збройних сил України. Виступаючи на парламентських слуханнях, начальник Генштабу Володимир Замана сказав, що сьогодні армія знаходиться «на шляху стагнації та занепаду».
«На сьогодні Збройні Сили України не готові до адекватного реагування на загрози. В армії залишилися фрагменти радянського війська для ведення локальних воїн. Армія не може зараз швидко реагувати на загрози», - сказав Замана.
Особливість загроз у сферах тероризму та військових конфліктів, які вимагають втручання військових сил та інших силових структур, у тому що вони можуть нарости швидше, ніж потрібно часу, щоб привести в готовність українські силові структури, тому експерти наголошують, якщо зруйнувати остаточно ці національні сили, то країна залишиться беззахисною.
Найбільш ефективним рішенням цієї проблеми експерти називають відміну позаблокового статусу України. Це не означатиме, що країну одразу приймуть до НАТО, ЄС чи іншого військового блоку, проте це могло б допомогти зменшити витрати та покращити стан оборонного комплексу країни. Адже інакше Україні доведеться витрачати набагато більше на розбудову власної функціональної системи оборони, а за умови слабкої економіки необхідних грошей у країни не знайдеться.
«Позаблоковість вирішить багато проблем, адже коли країна будує власну безпеку в системі колективної, тоді без сумніву можна розраховувати у власній безпеці й на союзників, а коли будуєш самостійно – доводиться розраховувати тільки на свої сили. Тому колективна безпека – це менше витрат», - сказав Голосу Америки директор Українського інститут публічної політики Віктор Чумак.
Тим паче, експерти додають, що проблемою українських спроб реформувати оборонну галузь є несистемність, адже оборонні сектори не мають спільного бачення як саме провадити зміни. В той час, як керівництво внутрішніх військ говорить про переваги для них французької моделі реформування галузі, міліція вказує на польську, а відповідальні за соціальний сектор говорять, що їм більше підходить шведська модель, говорить Сунгуровський.
«Але ж не можна в одній Україні побудувати кілька моделей, необхідно знайти та будувати якусь одну українську модель, яка була б ефективною», - сказав Сунгуровський.
Невійськові загрози
Окрім фінансування та реформ військ, експерти наголошують на інших внутрішніх загрозах безпеки країни, які потрібно швидко вирішувати. Серед всього – це реформування правової складової сектора безпеки, адже, за словами експертів, тут і досі панує радянська філософія: «правоохоронний сектор є інструментом держави і він захищає інтереси держави, а не громадян».
«За останні 20 років будь-яка влада використовувала правоохоронний сектор, як інструмент політичного тиску або недобросовісної бізнес-конкуренції, тому це потрібно змінювати», - сказав Чумак. «Потрібно змінювати правоохоронну та судову системи, що також належать до сектора безпеки».
Починати зміни потрібно з розбудови сильних демократичних державних інституцій, таку думку в коментарі Голосу Америки висловив заступник директора Національного інститут стратегічних досліджень Олександр Литвиненко.
«Найбільші загрози для нас – це корупція і все, що з цим пов’язане, а це в свою чергу є наслідком слабких державних структур», - сказав Литвиненко. «Хоча загроза великої війни є малоймовірною, але це не означає, що можна нехтувати проблемами оборони та воєнної безпеки».
Окрім всього, за свідченнями експертів, для України на перше місце виходять загрози економічного характеру, міграція, стан людського потенціалу та капіталу, що створюють багато ризиків подальшого успішного функціонування для держави з такою філософією.
