Технологія тривимірного зображення з фантастики перетворилась на реальність і тепер поступово поширюється світом. Торік американці придбали п’ять з половиною мільйона телевізорів 3-Де. За прогнозами експертів, до 2016 року понад шістдесят мільйонів американських родин матимуть таку апаратуру у себе вдома. Поки цю технологію застосовують переважно в індустрії кіно, відеоігор та розваг. Однак у Лос-Анджелесі група програмістів працює над поширенням тривимірного зображення у світ бізнесу та освіти.
Само собою зрозуміло, що кіногерой Супермен насправді не літає. Це спецефекти. Утім у кінофільмі «Супермен: повернення» пішли навіть далі, не лише політ не справжній, Супермена грає навіть не людина, а віртуальний актор. Створення цифрового дублера починається з того, що справжнього актора поміщають на так звану світлову сцену. Комп’ютер фіксує контури його обличчя і записує, як вони відбивають світло.
Пояснює дизайнер Пол Дебевек з Інституту креативних технологій:
«Ми освітлюємо їх спеціальним світлом, яким оперує комп’ютер, і робимо фотографії зі семи різних точок за допомогою тривимірної технології».
Пол Дебевек працює в Інституті креативних технологій при Південно-Каліфорнійському університеті. Він входить у команду, яка працює над створенням комп’ютеризованого зображення людей, об’єктів та середовищ, що оптимально наближені до реального життя. Пол каже, що світлова сцена дозволяє створювати цифрову версію людини, як це було зроблено у фільмі «Аватар». В інституті, де була розроблена ця технологія, вважають, що їх винахід незабаром можна буде застосувати і в реальному житті.
Наприклад, 3-Де відеоконференційну систему, що проектує відеозображення одного з учасників у конференцзалі і дає можливість спілкуватися з іншими учасниками зустрічі. При цьому спілкуватися вони можуть без спеціальних окулярів. Пол Дебевек пояснює:
«Людина, яка включається у розмову на відстані, зможе подивитися на присутніх у залі, і кожен буде знати, що дивляться саме на нього. А це основа людського спілкування».
Пол переконаний, що діловий світ почне використовувати цю відео-систему відео-конференцій у наступні п’ять років. Однак громадськість побачить наступне покоління цієї технології трохи раніше, у Фонді імені Шоа в Каліфорнії.
За допомогою «світлової сцени» та інтерактивної технології 3-Де працівники інституту записали свідчення людей, які пережили Голокост. Їх зображення 3-Де можна дивитися на спеціальних екранах у шкільних класах чи музеях. Система запрограмована таким чином, щоб отримати відповідь на конкретні запитання учнів чи відвідувачів.
Говорить виконавчий директор Фонду ім. Шоа Кім Саймон:
«Питання можуть бути про віру, про любов, про ідентичність».
Кім Саймон працює виконавчим директор фонду. Він каже:
«Це та золота середина, в якій молоді люди почуваються комфортно. І об’єм інформації, який поступає, коли ти бачиш обличчя людини і чуєш її голос, значно збільшується».
Інтерактивне 3-Де спілкування між свідками Голокосту і студентами може стати можливим уже наступного року.
А ще через років 10, як переконані дизайнери інституту, ми зможемо грати у відеоігри 3-Де без спеціальних окулярів.
Само собою зрозуміло, що кіногерой Супермен насправді не літає. Це спецефекти. Утім у кінофільмі «Супермен: повернення» пішли навіть далі, не лише політ не справжній, Супермена грає навіть не людина, а віртуальний актор. Створення цифрового дублера починається з того, що справжнього актора поміщають на так звану світлову сцену. Комп’ютер фіксує контури його обличчя і записує, як вони відбивають світло.
Пояснює дизайнер Пол Дебевек з Інституту креативних технологій:
«Ми освітлюємо їх спеціальним світлом, яким оперує комп’ютер, і робимо фотографії зі семи різних точок за допомогою тривимірної технології».
Пол Дебевек працює в Інституті креативних технологій при Південно-Каліфорнійському університеті. Він входить у команду, яка працює над створенням комп’ютеризованого зображення людей, об’єктів та середовищ, що оптимально наближені до реального життя. Пол каже, що світлова сцена дозволяє створювати цифрову версію людини, як це було зроблено у фільмі «Аватар». В інституті, де була розроблена ця технологія, вважають, що їх винахід незабаром можна буде застосувати і в реальному житті.
Наприклад, 3-Де відеоконференційну систему, що проектує відеозображення одного з учасників у конференцзалі і дає можливість спілкуватися з іншими учасниками зустрічі. При цьому спілкуватися вони можуть без спеціальних окулярів. Пол Дебевек пояснює:
«Людина, яка включається у розмову на відстані, зможе подивитися на присутніх у залі, і кожен буде знати, що дивляться саме на нього. А це основа людського спілкування».
Світлова сцена дозволяє створювати цифрову версію людини, як це було зроблено у фільмі «Аватар». В інституті, де була розроблена ця технологія, вважають, що їх винахід незабаром можна буде застосувати і в реальному житті.
Пол переконаний, що діловий світ почне використовувати цю відео-систему відео-конференцій у наступні п’ять років. Однак громадськість побачить наступне покоління цієї технології трохи раніше, у Фонді імені Шоа в Каліфорнії.
За допомогою «світлової сцени» та інтерактивної технології 3-Де працівники інституту записали свідчення людей, які пережили Голокост. Їх зображення 3-Де можна дивитися на спеціальних екранах у шкільних класах чи музеях. Система запрограмована таким чином, щоб отримати відповідь на конкретні запитання учнів чи відвідувачів.
Говорить виконавчий директор Фонду ім. Шоа Кім Саймон:
«Питання можуть бути про віру, про любов, про ідентичність».
Кім Саймон працює виконавчим директор фонду. Він каже:
«Це та золота середина, в якій молоді люди почуваються комфортно. І об’єм інформації, який поступає, коли ти бачиш обличчя людини і чуєш її голос, значно збільшується».
Інтерактивне 3-Де спілкування між свідками Голокосту і студентами може стати можливим уже наступного року.
А ще через років 10, як переконані дизайнери інституту, ми зможемо грати у відеоігри 3-Де без спеціальних окулярів.
