Сирійські біженці борються за виживання у таборах в сусідніх країнах

Через збройні сутички у Сирії, які точаться вже рік, дедалі більше людей тікають з тієї країни. Сусідні держави, як наприклад Йорданія, намагаються їм допомогти, але на цей наплив біженців є лише обмежені ресурси.

Один з таборів для біженців розташований у йорданській долині. Дехто з 80-ти тисяч сирійців, які знайшли притулок в Йорданії, приходять на фермерські господарства у пошуках роботи. 16-річний Халед аль-Ахмед прибув сюди кілька днів тому, тікаючи від, як він це назвав, різні, яка відбувається на півночі Сирії. Він не показує свого обличчя на камеру – адже боїться за безпеку своїх батьків, які залишилися в Сирії. Він каже, що його сім’я у розпачі:

«Вони не мають їжі, не мають на що жити. Я хочу передати їм звідси трохи грошей, але не можу, бо по дорозі їх все одно відберуть. Тож як вони можуть там жити? Вони ж голодують».

Кровопролиття в Сирії стає дедалі жорстокішим. Проти повстанців армія використовує танки і важку артилерію. Найгірше страждає цивільне населення, яке свого часу почало виступати проти 40-річного правління режиму родини Ассадів. Головний лікар у лікарні Ірбід – Васфі аль-Рашда каже, що стан здоров’я біженців просто жахливий, хоча цього слід було очікувати:

«Будь-який біженець, який залишає свою домівку, свою країну, безумовно потребуватиме допомоги як гуманітарної, так і медичної».

Чимало біженців отримують допомогу від йорданців. Місцевий фермер дозволив цим людям жити на його землі. А уряд Йорданії виділив намети і покривала. Втім, цього недостатньо. Алі Гамад прибув сюди близько двох місяців тому з Гами, що в центральній Сирії. Він каже, що життя біженців у таборі – важке. І найкраще, на що вони можуть розраховувати, так це на тимчасову роботу у полі:

«Ми тут нічим не займаємося. Якщо знайдеться якась робота, то заробляємо на основне, щоби вижити. Трохи їжі, може якийсь одяг для дітей. Ми більше не просимо».

Алі Гамад заручений з 20-річною Меріам. Вони хотіли б одружитися, але не можуть зробити це, будучи біженцями. Меріам сподівається, що збройний конфлікт врешті закінчиться:

«Дасть Бог і я повернуся в Сирію, закінчиться війна і все стане на свої місця. Тоді я й повернуся».

Про це ж саме думають і решту біженців.