На Близькому Сході стає дедалі гострішим напруження між країнами. Ізраїль зосереджує свою військову міць для кращого захисту кордонів і, навіть почав передислокацію відомої системи протиракетної оборони «Залізний щит» до своїх північних кордонів, які вважаються надзвичайно небезпечним регіоном. На Ізраїль сьогодні чиниться тиск з усіх боків: Ірану, Лівану та Сирії. Остання навіть назвала дії Ізраїлю «оголошенням війни».
Бомбардування у Дамаску підкреслює дилему громадянської війни у Сирії, перед якою сьогодні стоїть арабський світ. Адже, ще зовсім недавно Ліга арабських держав відмовлялася визнавати уряд президента Сирії Башара аль-Асада. Тепер же арабські країни засудили бомбардування Ізраїлем сирійських територій. І все це у час, коли ЛАД намагається відновити дію старого плану мирного врегулювання стосунків, згідно з яким вони визнають єврейську державу, якщо Ізраїль визнає державу Палестина.
Але арабські країни далеко не одностайні у ставленні до ситуації у Сирії. Чимало країн, де більшість складають суніти, підтримують очолювану сунітами опозицію в Сирії. Вони прагнуть обмежити вплив у регіоні контрольованого шиїтами Ірану. Існує навіть негласна згода між сунітськими країнами на те, щоби дозволити Ізраїлю тиснути на Іран і не дати йому створити атомну зброю.
Втім, союзник Ірану – войовниче угруповання Гезболла у Лівані також користується широкою підтримкою у регіоні в основному за його анти-ізраїльську позицію. Джерела у розвідці кажуть, що атаки Ізраїлю мали на меті запобігти переправленню виготовлених в Ірані ракет в Ліван, де Гезболла могла застосувати їх проти Ізраїлю.
Влада Сирії спробували використати атаку на свою територію, щоб показати зв’язок Ізраїлю з сирійськими повстанцями, яких вона називає терористами.
Міністр інформації Сирії Омран аль-Зубі каже, що війська мають право і обов’язок захищати свою країну і її громадян від будь-якої форми втручання, будь то в середині країні чи з-за її меж.
Попри гостру критику у бік Ізраїлю, наразі виглядає, що ні Сирія, ні Іран не збираються відповідати йому військовими діями.
Так само, ні Захід, ні Ліга арабських держав поки що не готові застосовувати військову силу проти уряду Башара аль-Асада в Сирії.
Але Ізраїль, як виглядає, вирішив зайняти активнішу військову позицію стосовно Сирії.
Тим часом релігійне протистояння, яке спалахнуло у Сирії вже вийшло за межі цієї держави. На сьогодні більше мільйона біженців уже залишили цю країну і, скидається на те, що регіону так і не вдасться уникнути проблем.
Бомбардування у Дамаску підкреслює дилему громадянської війни у Сирії, перед якою сьогодні стоїть арабський світ. Адже, ще зовсім недавно Ліга арабських держав відмовлялася визнавати уряд президента Сирії Башара аль-Асада. Тепер же арабські країни засудили бомбардування Ізраїлем сирійських територій. І все це у час, коли ЛАД намагається відновити дію старого плану мирного врегулювання стосунків, згідно з яким вони визнають єврейську державу, якщо Ізраїль визнає державу Палестина.
Але арабські країни далеко не одностайні у ставленні до ситуації у Сирії. Чимало країн, де більшість складають суніти, підтримують очолювану сунітами опозицію в Сирії. Вони прагнуть обмежити вплив у регіоні контрольованого шиїтами Ірану. Існує навіть негласна згода між сунітськими країнами на те, щоби дозволити Ізраїлю тиснути на Іран і не дати йому створити атомну зброю.
Втім, союзник Ірану – войовниче угруповання Гезболла у Лівані також користується широкою підтримкою у регіоні в основному за його анти-ізраїльську позицію. Джерела у розвідці кажуть, що атаки Ізраїлю мали на меті запобігти переправленню виготовлених в Ірані ракет в Ліван, де Гезболла могла застосувати їх проти Ізраїлю.
Війська мають право і обов’язок захищати свою країну і її громадян від будь-якої форми втручання, будь то в середині країні чи з-за її меж.Омран аль-Зубі, міністр інформації Сирії
Влада Сирії спробували використати атаку на свою територію, щоб показати зв’язок Ізраїлю з сирійськими повстанцями, яких вона називає терористами.
Міністр інформації Сирії Омран аль-Зубі каже, що війська мають право і обов’язок захищати свою країну і її громадян від будь-якої форми втручання, будь то в середині країні чи з-за її меж.
Попри гостру критику у бік Ізраїлю, наразі виглядає, що ні Сирія, ні Іран не збираються відповідати йому військовими діями.
Так само, ні Захід, ні Ліга арабських держав поки що не готові застосовувати військову силу проти уряду Башара аль-Асада в Сирії.
Але Ізраїль, як виглядає, вирішив зайняти активнішу військову позицію стосовно Сирії.
Тим часом релігійне протистояння, яке спалахнуло у Сирії вже вийшло за межі цієї держави. На сьогодні більше мільйона біженців уже залишили цю країну і, скидається на те, що регіону так і не вдасться уникнути проблем.
