Виконавча рада Світового банку 10 жовтня схвалила створення фінансового посередницького фонду (Financial intermediary fund або FIF англійською) для сприяння виконанню обіцянки країн Групи семи та ЄС надати Україні 50 мільярдів доларів додаткового фінансування до кінця 2024 року.
Про це в ексклюзивному репортажі повідомляє агентство Reuters з посиланням на три неназвані джерела, ознайомлені з рішенням.
Внески до фонду очікувано надійдуть від Сполучених Штатів, Канади та Японії, й будуть забезпечені відсотками із заморожених російських суверенних активів. Точна сума внесків кожної з країн наразі ще невідома.
Управління фондом здійснюватиме Світовий банк.
Єдине заперечення проти створення фонду надійшло від Росії, повідомили Reuters два з джерел, знайомих з ходом голосування.
Голосування у Світовому банку щодо створення фонду відбулося наступного дня після того, як 9 жовтня представники Європейського Союзу, попри опозицію Угорщини, схвалили надання Україні до 35 мільярдів євро позики у цьому році.
Ця сума є часткою, яку погодився виділити Євросоюз в межах більшої позики країн Групи семи. Вона також буде гарантована доходами від знерухомлених активів російського центробанку за межами Росії.
Представляючи в мережі Х свою промову 9 жовтня у Європарламенті, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала Україну головним пріоритетом.
“Сьогодні я хотіла б зосередитися на деяких найбільш актуальних проблемах, з якими ми стикаємося під час президентства Угорщини в Раді ЄС.
По-перше, Україна. По-друге, конкурентоспроможність. По-третє, міграція.
Питання, які заслуговують чіткого, єдиного європейського фронту”, - написала фон дер Ляєн.
“Сьогодні Рада досягла згоди щодо пакету фінансової допомоги Україні, включаючи виняткову макрофінансову допомогу (МФК) на суму до 35 мільярдів євро та механізм кредитної співпраці, який підтримуватиме Україну в погашенні кредитів на суму до 45 мільярдів євро (50 мільярдів доларів - ред.), наданих ЄС і партнерами Групи семи”, - йдеться в заяві Європейської Ради з цього приводу.
“Мета полягає в тому, щоб зробити кредит МФК доступним у 2024 році з виплатою у 2025 році та погашенням протягом максимального періоду у 45 років”, - йдеться далі в заяві.
Президентка Єврокомісії формально оголосила про майбутнє надання позики у 35 мільярдів євро під час свого візиту до Києва 20 вересня.
Пропозицію Європейської комісії щодо позики Україні також має схвалити Європейський парламент, який очікувано голосуватиме за неї 22 жовтня, згідно з заявами дипломатів.
“Це така сума грошей, яка змінює всю гру”, - сказав агентству Reuters Джош Ліпскі, старший директор Геоекономічного центру Атлантичної ради, коментуючи рішення ЄС та Світового банку.
“Це реальні ресурси на місці, які можуть змінити ситуацію”, - додав він, пояснивши, що загальні витрати України на ведення війни у 2023 році становили близько 80-90 мільярдів доларів.
Президент Світового банку Аджай Банга заявив агентству Reuters у травні, що він “абсолютно” відкритий до ідеї управління кредитним фондом країн Групи семи для України — принаймні для невійськових цілей.
За його словами, Світовий банк має великий досвід управління подібними невійськовими донорськими фондами, в тому числі для Афганістану, й може використати цей досвід у випадку України.
Країни Групи семи разом з Європейським Союзом оголосили про майбутню позику Україні розміром 50 мільярдів доларів у червні цього року.
Обслуговування позики мало бути здійснене за рахунок прибутків від суверенних російських активів, заморожених на Заході у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року.
Понад дві третини цих активів, або близько 210 мільярдів євро, перебувають у країнах ЄС, і більшість з них зберігаються в бельгійському депозитарії Euroclear.
Раніше повідомлялось, що США та ЄС мали надати по 20 мільярдів доларів позики, а решту — інші країни. Однак ця ідея загальмувала через технічні складнощі.
США висловили занепокоєння, що вимога поновлення санкцій проти Росії кожні пів року, особливо з огляду на опозицію до санкцій, яку висловлює, зокрема, Угорщина, робить видачу цього кредиту надто ризикованою.
Угорщина наразі не підтримала пропозицію ЄС продовжити період, необхідний для поновлення санкцій. Серед пропозицій було затвердження санкції кожні 36 місяців або кожні 5 років. Представник уряду Угорщини заявив, що до цього питання можна буде повернутись після президентських виборів у США 5 листопада.
