Цього року ЄБРР збільшив запланований обсяг інвестицій в українську економіку вдвічі – з половини до одного мільярда євро. Такий обсяг інвестицій в Україну банк планує підтримувати на протязі наступних шести років. Про те, куди саме підуть ці гроші та якими бачить перспективи української економіки, з президентом ЄБРР Сумою Чакрабарті спілкувалася Тетяна Ворожко.
Тетяна Ворожко: Які напрямки інвестування ЄБРР визначив в якості пріоритетних в цьому році?
Сума Чакрабарті: Одним з вирішальних для успіху всієї економіки України є фінансовий сектор. Без ефективного фінансового сектору, без банків, які добре працюють, не можна запускати успішні проекти.
Другим є енергетичний сектор, який так само визначає успіх всієї економіки. Україна має одну з найбільш енергомістких економік в регіоні. Це має змінитися. Одним з основних напрямків нашої роботи буде розвиток та запровадження енергозберігаючих технологій, різноманітних інновацій.
І останнє – малий та середній бізнес. В Україні дуже багато малих підприємств. Їм потрібна підтримка, тому що вони є основою економіки. І ми мусимо почати працювати, щоб компанії негайно отримали робочий капітал.
Т.В.: Які саме інновації в енергетичному секторі Ви маєте на увазі?
С.Ч.: Україна, звичайно, є дуже залежною від постачання газу з Росії. Їй потрібно диверсифікувати джерела енергії - чи ми говоримо про сланцевий газ чи про альтернативні джерела енергії. Ми це розглянемо.
Але, я думаю, що саме зараз на порядку денному стоять енергозберігаючі технології. Багато підприємств та багатоповерхових будинків можуть використовувати набагато менше енергії, зекономити багато грошей. Ми досягли успіху в інших країнах в цій сфері. Ми хотіли б, щоб наша ініціатива «Україна – стійка енергія» запрацювала на повну потужність, щоб допомогти з енергозберігаючими технологіями.
Також ми вже протягом певного часу розглядаємо проект щодо транспортування газу. За деякими оцінками, близько 20% газу, який Україна закуповує, просто втрачається через погане транспортування, через застарілі, неякісні труби, які протікають, через прості речі, які можна залагодити. Не знаю, чи 20% правильна оцінка, але це досить високий обсяг газу, який просто губиться.
Т.В.: Що Ви думаєте про політику Нацбанку під керівництвом Степана Кубіва та різке падіння курсу гривні?
С.Ч.: Я думаю, що гривня була раніше переоцінена. Я думаю, що Нацбанк проводить розумну політику, намагаючись знайти прийнятний для економіки курс гривні. Для населення це болісно, ніхто цього не заперечує. Але, з іншого боку, будь-яка валюта має відображати закон попиту та пропозиції. Цього не було раніше. Вона була штучно завищена. Я розумію, що робить банк, але також розумію і негативну реакцію людей.
Т.В.: На Вашу думку, чи достатньо швидко уряд проводить необхідні реформи?
С.Ч.: Однією з проблем Україна протягом багатьох років було відкладання проведення необхідних реформ. Навіть якщо закони приймалися, вони не виконувалися. Основне зараз не лише прийняти необхідні закони, а і здійснити реформи у правильному порядку.
Політики мають пояснити суспільству, що ці реформи треба було зробити вже давно.
Вони будуть болісними, але Україна має реальний потенціал, на відміну від багатьох країн. Це велика, диверсифікована економіка, яка, у разі проведення реформ, може зростати дуже швидкими темпами.
Т.В.: У чому Ви бачите потенціал української економіки? Найчастіше згадують агробізнес та ІТ-сектор.
С.Ч.:Так воно і є. У довготерміновій перспективі український агробізнес має бути одним з провідних бізнесів у світі. Не лише в регіоні. Ми в ЄБРР дивимося на це з глобальної точки зори: чи зможе, наприклад, Україна допомогти експортом сільськогосподарської продукції в Північну Африку, загалом допомогти з безпекою харчування? Ми вважаємо, що Україна зможе це зробити.
Але це був сектор, який, за попереднього режиму, часто страждав від жорсткого рейдерства. Дуже жорсткого. І страждав від жахливої корупції. Одна з причин, чому я особисто настільки цікавився антикорупційною ініціативою, полягає в тому, що компанії, з якими ми працювали в цьому секторі, говорили мені, що вони просто не можуть працювати в цій ситуації. Нам потрібно боротися з корупцією.
В ІТ- секторі багато потенціалу, тому що якість технічної освіти в Україні досить висока. Але для того, щоб Україна могла скористалася з власних переваг, вона мусить реформувати систему надання державних послуг. Дуже багато талановитих українців працюють в інших країнах, куди вони емігрували, в тому числі, і з через низьку якість державного управління. Але вони люблять Україну. Кожен раз, коли я буваю в Україні, мене шокує якість та стандарти державного адміністрування та надання послуг. Вони мають бути набагато кращої якості, враховуючи якість людей.
Вважаю, що ЄБРР, Світовий банк і країни, які хочуть допомогти Україні, можуть вже зараз надати фінансування для реформи цього сектору, а також заохотити українців, які емігрували на Захід, повернутися в Україну для роботи в цьому секторі, для його реформування, щоб допомогти країні встати на ноги. Ми хочемо допомогти у технічному співробітництві, фактично профінансувати, щоб заохотити цих людей повернутися.
Т.В.: Минулого року Ви розпочали антикорупційну ініціативу. Що зараз з нею відбувається?
С.Ч.: У лютому минулого року я поїхав в Київ, де публічно заявив про те, що Україна не може так далі рухатися. Її економіка забагато втрачає через корупцію. І навіть тодішній уряд сказав, що так, ми погоджуємося і щось будемо робити. І ми працювали над антикорупційною ініціативою. Ми її не підписали, тому що я не вірив, що вони будуть її запроваджувати. В них не було ані бажання, ані здатності її запроваджувати.
Зараз я вірю, що новий уряд має і бажання, і матиме здатність її запровадити. У нас готовий проект антикорупційної ініціативи. Ми його обговорюємо з українським урядом, говорили про це з українськими міністрами і у Вашингтоні. Ми сподіваємося, що ми його підпишемо протягом найближчих кількох тижнів. Дуже важливо, що цю ініціативу підтримує не лише уряд та ЄБРР чи іноземний бізнес, який працює в Україні, а і український бізнес. Ми її разом готували. Фундаментальна частина цієї ініціативи – інститут омбудсмена, до якого зможуть звертатися представники бізнесу, що зазнали спроб корупції. Ця особа зможе робити власне розслідування.
Т.В.: У чому ще полягає основна різниця у підходах ЄБРР до роботи з попереднім українським урядом і теперішнім?
С.Ч.: Я та мої колеги відчувають, що новий уряд України готовий робити складні та необхідні кроки, незважаючи на те, наскільки вони є болісними. Ми мусимо їм з цим допомогти. Вони йдуть на величезний ризик і ми, зі свого боку, мусимо збільшити фінансування. І саме це ми і робимо. Ми хочемо поділити з ними цей ризик.
Рік тому ми вирішили, що треба суттєво зменшити фінансування. Ми не бачили бажання уряду проводити реальні реформи. Отже ми почали працювати виключно з приватним сектором. Ми перейшли з інвестицій в понад мільярд євро до п’ятиста мільйонів. З новою адміністрацією, по-перше, обсяг буде іншим. Ми орієнтуємось на щонайменше мільярд євро щороку. Вже в перші три місяці цього року ми схвалили видачу кредитів на понад п’ятисот мільйонів євро.
По-друге, тому що уряд готовий проводити реформи, ми також починаємо працювати у державному секторі, а не лише в приватному. Цього тижня ми вже схвалили одну позику в приватному секторі, а також – транш на двісті мільйонів євро на будівництво доріг. Гроші на останній проект надійдуть, як тільки Україна підпише угоду з МВФ. Ми хочемо робити більше в державному секторі. Також ми будемо працювати з органами місцевого самоврядування.
Крім того ми відкрили новий офіс у Львові для роботи з малими та середніми підприємствами. До нас звертається багато компаній, яким потрібна експертна допомога в питаннях ведення бізнесу, пошуку фінансування. І цим займатиметься новий офіс у Львові.
Т.В.: Яким є ваш прогноз щодо економічної ситуації в Україні?
С.Ч.: Зрозуміло, що зараз економіка знаходиться в дуже поганому стані. По-перше, тому що в минулому уряд уникав проведення реформ. Україна не могла скористатися з власного потенціалу.
Вона також важка, тому що інвестор, дивлячись на цей регіон, не лише на Україну, а взагалі на цілий регіон, включно з Росією, не поспішає заходити. Завдання нашої команди – спробувати переконати інвесторів йти в Україну. Ми мусимо їх переконати, що Україна має потенціал стати великою економікою. І ті, хто прийдуть першими, отримають переваги. Для них буде більше можливостей. Вони теж мусять ризикувати. І до того ж це безпечно - заходити разом з ЄБРР.
Т.В.: А чи готовий ЄБРР і далі працювати в Україні, якщо Росія розв’яже широкомасштабну війну?
С.Ч.: Ми і раніше працювали в умовах збройного конфлікту – наприклад, в Боснії, Грузії. Звичайно, що ми не хочемо, щоб це сталося. Потрібний політичний діалог. Конфлікт робить життя важчим для всіх – для нас, українців, інвесторів.
Т.В.: Чи зміниться стратегія ЄБРР після президентських виборів, в залежності від їх результату?
С.Ч.: Ми маємо підготувати нову «Стратегію країни» для України. Ми мусимо почати над цим працювати після виборів. Результати вплинуть, оскільки різні кандидати мають дещо різні пріоритети. Ми дочекаємося нових виборів, щоб зрозуміти, що це будуть за пріоритети. Після цього ми її напишемо і затвердимо з новим українським урядом, нашою радою і вже будемо від цього відштовхуватися в нашій роботі.
Тетяна Ворожко: Які напрямки інвестування ЄБРР визначив в якості пріоритетних в цьому році?
Сума Чакрабарті: Одним з вирішальних для успіху всієї економіки України є фінансовий сектор. Без ефективного фінансового сектору, без банків, які добре працюють, не можна запускати успішні проекти.
Ми розглядаємо проект щодо транспортування газу. За деякими оцінками, близько 20% газу, який Україна закуповує, просто втрачається через погане транспортування, застарілі, неякісні труби, які протікають, через прості речі, які можна залагодити.Сума Чакрабарті, Президент ЄБРР
Другим є енергетичний сектор, який так само визначає успіх всієї економіки. Україна має одну з найбільш енергомістких економік в регіоні. Це має змінитися. Одним з основних напрямків нашої роботи буде розвиток та запровадження енергозберігаючих технологій, різноманітних інновацій.
І останнє – малий та середній бізнес. В Україні дуже багато малих підприємств. Їм потрібна підтримка, тому що вони є основою економіки. І ми мусимо почати працювати, щоб компанії негайно отримали робочий капітал.
Т.В.: Які саме інновації в енергетичному секторі Ви маєте на увазі?
С.Ч.: Україна, звичайно, є дуже залежною від постачання газу з Росії. Їй потрібно диверсифікувати джерела енергії - чи ми говоримо про сланцевий газ чи про альтернативні джерела енергії. Ми це розглянемо.
Але, я думаю, що саме зараз на порядку денному стоять енергозберігаючі технології. Багато підприємств та багатоповерхових будинків можуть використовувати набагато менше енергії, зекономити багато грошей. Ми досягли успіху в інших країнах в цій сфері. Ми хотіли б, щоб наша ініціатива «Україна – стійка енергія» запрацювала на повну потужність, щоб допомогти з енергозберігаючими технологіями.
Також ми вже протягом певного часу розглядаємо проект щодо транспортування газу. За деякими оцінками, близько 20% газу, який Україна закуповує, просто втрачається через погане транспортування, через застарілі, неякісні труби, які протікають, через прості речі, які можна залагодити. Не знаю, чи 20% правильна оцінка, але це досить високий обсяг газу, який просто губиться.
Політики мають пояснити суспільству, що ці реформи треба було зробити вже давно. Вони будуть болісними, але Україна має реальний потенціал, на відміну від багатьох країн. Це велика, диверсифікована економіка, яка, у разі проведення реформ, може зростати дуже швидкими темпами.Сума Чакрабарті, Президент ЄБРР
Т.В.: Що Ви думаєте про політику Нацбанку під керівництвом Степана Кубіва та різке падіння курсу гривні?
С.Ч.: Я думаю, що гривня була раніше переоцінена. Я думаю, що Нацбанк проводить розумну політику, намагаючись знайти прийнятний для економіки курс гривні. Для населення це болісно, ніхто цього не заперечує. Але, з іншого боку, будь-яка валюта має відображати закон попиту та пропозиції. Цього не було раніше. Вона була штучно завищена. Я розумію, що робить банк, але також розумію і негативну реакцію людей.
Т.В.: На Вашу думку, чи достатньо швидко уряд проводить необхідні реформи?
С.Ч.: Однією з проблем Україна протягом багатьох років було відкладання проведення необхідних реформ. Навіть якщо закони приймалися, вони не виконувалися. Основне зараз не лише прийняти необхідні закони, а і здійснити реформи у правильному порядку.
Політики мають пояснити суспільству, що ці реформи треба було зробити вже давно.
Вони будуть болісними, але Україна має реальний потенціал, на відміну від багатьох країн. Це велика, диверсифікована економіка, яка, у разі проведення реформ, може зростати дуже швидкими темпами.
Т.В.: У чому Ви бачите потенціал української економіки? Найчастіше згадують агробізнес та ІТ-сектор.
Аграрний сектор за попереднього режиму страждав від жорсткого рейдерства. Одна з причин, чому я особисто настільки цікавився антикорупційною ініціативою, полягає в тому, що компанії, з якими ми працювали в цьому секторі, говорили мені, що вони просто не можуть працювати в цій ситуації.Сума Чакрабарті, президент ЄБРР.
С.Ч.:Так воно і є. У довготерміновій перспективі український агробізнес має бути одним з провідних бізнесів у світі. Не лише в регіоні. Ми в ЄБРР дивимося на це з глобальної точки зори: чи зможе, наприклад, Україна допомогти експортом сільськогосподарської продукції в Північну Африку, загалом допомогти з безпекою харчування? Ми вважаємо, що Україна зможе це зробити.
Але це був сектор, який, за попереднього режиму, часто страждав від жорсткого рейдерства. Дуже жорсткого. І страждав від жахливої корупції. Одна з причин, чому я особисто настільки цікавився антикорупційною ініціативою, полягає в тому, що компанії, з якими ми працювали в цьому секторі, говорили мені, що вони просто не можуть працювати в цій ситуації. Нам потрібно боротися з корупцією.
В ІТ- секторі багато потенціалу, тому що якість технічної освіти в Україні досить висока. Але для того, щоб Україна могла скористалася з власних переваг, вона мусить реформувати систему надання державних послуг. Дуже багато талановитих українців працюють в інших країнах, куди вони емігрували, в тому числі, і з через низьку якість державного управління. Але вони люблять Україну. Кожен раз, коли я буваю в Україні, мене шокує якість та стандарти державного адміністрування та надання послуг. Вони мають бути набагато кращої якості, враховуючи якість людей.
Вважаю, що ЄБРР, Світовий банк і країни, які хочуть допомогти Україні, можуть вже зараз надати фінансування для реформи цього сектору, а також заохотити українців, які емігрували на Захід, повернутися в Україну для роботи в цьому секторі, для його реформування, щоб допомогти країні встати на ноги. Ми хочемо допомогти у технічному співробітництві, фактично профінансувати, щоб заохотити цих людей повернутися.
Т.В.: Минулого року Ви розпочали антикорупційну ініціативу. Що зараз з нею відбувається?
С.Ч.: У лютому минулого року я поїхав в Київ, де публічно заявив про те, що Україна не може так далі рухатися. Її економіка забагато втрачає через корупцію. І навіть тодішній уряд сказав, що так, ми погоджуємося і щось будемо робити. І ми працювали над антикорупційною ініціативою. Ми її не підписали, тому що я не вірив, що вони будуть її запроваджувати. В них не було ані бажання, ані здатності її запроваджувати.
Зараз я вірю, що новий уряд має і бажання, і матиме здатність її запровадити. У нас готовий проект антикорупційної ініціативи. Ми його обговорюємо з українським урядом, говорили про це з українськими міністрами і у Вашингтоні. Ми сподіваємося, що ми його підпишемо протягом найближчих кількох тижнів. Дуже важливо, що цю ініціативу підтримує не лише уряд та ЄБРР чи іноземний бізнес, який працює в Україні, а і український бізнес. Ми її разом готували. Фундаментальна частина цієї ініціативи – інститут омбудсмена, до якого зможуть звертатися представники бізнесу, що зазнали спроб корупції. Ця особа зможе робити власне розслідування.
Т.В.: У чому ще полягає основна різниця у підходах ЄБРР до роботи з попереднім українським урядом і теперішнім?
С.Ч.: Я та мої колеги відчувають, що новий уряд України готовий робити складні та необхідні кроки, незважаючи на те, наскільки вони є болісними. Ми мусимо їм з цим допомогти. Вони йдуть на величезний ризик і ми, зі свого боку, мусимо збільшити фінансування. І саме це ми і робимо. Ми хочемо поділити з ними цей ризик.
Рік тому ми вирішили, що треба суттєво зменшити фінансування. Ми не бачили бажання уряду проводити реальні реформи. Отже ми почали працювати виключно з приватним сектором. Ми перейшли з інвестицій в понад мільярд євро до п’ятиста мільйонів. З новою адміністрацією, по-перше, обсяг буде іншим. Ми орієнтуємось на щонайменше мільярд євро щороку. Вже в перші три місяці цього року ми схвалили видачу кредитів на понад п’ятисот мільйонів євро.
По-друге, тому що уряд готовий проводити реформи, ми також починаємо працювати у державному секторі, а не лише в приватному. Цього тижня ми вже схвалили одну позику в приватному секторі, а також – транш на двісті мільйонів євро на будівництво доріг. Гроші на останній проект надійдуть, як тільки Україна підпише угоду з МВФ. Ми хочемо робити більше в державному секторі. Також ми будемо працювати з органами місцевого самоврядування.
Крім того ми відкрили новий офіс у Львові для роботи з малими та середніми підприємствами. До нас звертається багато компаній, яким потрібна експертна допомога в питаннях ведення бізнесу, пошуку фінансування. І цим займатиметься новий офіс у Львові.
Т.В.: Яким є ваш прогноз щодо економічної ситуації в Україні?
Завдання нашої команди – спробувати переконати інвесторів йти в Україну. Ми мусимо їх переконати, що Україна має потенціал стати великою економікою. І ті, хто прийдуть першими, отримають переваги. Для них буде більше можливостей. Вони теж мусять ризикувати. І до того ж це безпечно - заходити разом з ЄБРР.Сума Чакрабарті, президент ЄБРР
С.Ч.: Зрозуміло, що зараз економіка знаходиться в дуже поганому стані. По-перше, тому що в минулому уряд уникав проведення реформ. Україна не могла скористатися з власного потенціалу.
Вона також важка, тому що інвестор, дивлячись на цей регіон, не лише на Україну, а взагалі на цілий регіон, включно з Росією, не поспішає заходити. Завдання нашої команди – спробувати переконати інвесторів йти в Україну. Ми мусимо їх переконати, що Україна має потенціал стати великою економікою. І ті, хто прийдуть першими, отримають переваги. Для них буде більше можливостей. Вони теж мусять ризикувати. І до того ж це безпечно - заходити разом з ЄБРР.
Т.В.: А чи готовий ЄБРР і далі працювати в Україні, якщо Росія розв’яже широкомасштабну війну?
С.Ч.: Ми і раніше працювали в умовах збройного конфлікту – наприклад, в Боснії, Грузії. Звичайно, що ми не хочемо, щоб це сталося. Потрібний політичний діалог. Конфлікт робить життя важчим для всіх – для нас, українців, інвесторів.
Т.В.: Чи зміниться стратегія ЄБРР після президентських виборів, в залежності від їх результату?
С.Ч.: Ми маємо підготувати нову «Стратегію країни» для України. Ми мусимо почати над цим працювати після виборів. Результати вплинуть, оскільки різні кандидати мають дещо різні пріоритети. Ми дочекаємося нових виборів, щоб зрозуміти, що це будуть за пріоритети. Після цього ми її напишемо і затвердимо з новим українським урядом, нашою радою і вже будемо від цього відштовхуватися в нашій роботі.
