Під час пандемії стала популярною телемедицина, тобто консультація пацієнтів лікарем через інтернет, чи телефон. Не виключенням стали послуги й службових собак, які раніше допомагали пацієнтам у лікарнях.
Чотирилапі друзі чимчикували коридорами Стенфордської лікарні у Каліфорнії не просто так. Вони - службові собаки. Статус, який в Америці надають тваринам, якщо ті спеціально треновані допомагати фізично неспроможним. Собак впускали до палат пацієнтів, аби ті передавали позитивні емоції та заспокоювали нервову систему.
З пандемією COVID-19 візити чотирилапих терапевтів скасували. Вони не перестали допомагати людям, але тепер роблять це віртуально. Марта Кеслер, координаторка волонтерів, створила програму візуальної собачої терапії у партнерстві з програмою PAWS Stanford Health Care.
“Під час пандемії було багато статей, де обговорювалось, чи можна передати вірус якщо гладити собаку. І ми вирішили перелаштуватись і робити це все віртуально. Починаючи з березня минулого року ми робимо онлайн зустрічі щотижня,”– розповіла Марта Кеслер, координаторка волонтерів.
У віконечку Zoom собаки виконують трюки, відпочивають, чи просто замріяно дивляться в екран. В цей час господарі діляться історіями своїх чотирилапих друзів чи відповідають на запитання одне одного. Для Вірджинії Лі-Лью, яка працює в Стенфордській медичній школі собача терапія онлайн, як і віч-на-віч, знімає стрес.
“Коли я клацаю на кнопку початку зустрічі, і вони всі з'являються на екрані, це просто дарує мені усмішку і тепло. Собаки читають картки й роблять маленькі фокуси, цуценята стрибають одне через одного. Бадді може просто собі спати. Я хочу спостерігати за усіма ними.” – стверджує Вірджинія Лі-Лью, працівниця Стенфордської медичної школи.
За песиками щотижня спостерігають близько 50 людей, серед них студенти Стенфордського університету, співробітники Стенфордської служби охорони здоров'я, а також будь-який охочий. Зустрічі проходять безплатно.
“Нас відвідує група людей, які дуже б хотіли мати собак, але не можуть через певні причини. Тож я думаю люди задоволені виділити час для того, щоб побачити тварину і поговорити про неї.” – розповідає Марта Кеслер, Координатор волонтерів
Волонтери та пацієнти все ж сумують за собачою терапією в реальності, адже чухання вух, чи то пуза, тобто дотик, вважались найбільш ефективними. Втім, зрозуміли - просто дивитись на чотирилапих друзів може також принести затишок.
