Що спонукає підлітків взятися за зброю у навчальних закладах?

Починаючи з 1996-го року в американських школах та університетах сталося понад 50 випадків безглуздого застосування вогнепальної зброї, жертвами яких стали десятки людей. Майже завжди, стрілянину влаштовують учні або ж колишні учні чи студенти. Останній випадок стався в штаті Огайо, де 27-го лютого учень старших класів розстріляв у шкільній їдальні групу підлітків. Що штовхнуло його та інших вирішити проблеми за допомогою зброї? У психологів є кілька версій.

«Близько 8-ої ранку працівник школи побачив, як 15-річний учень увійшов до будинку з рушницею», – пригадує охоронець.

Трохи згодом цей учень відкрив стрілянину, у результаті якої троє школярів загинули, ще троє отримали поранення. Нападником виявися 17-річний Ті Джей Лейн.

Що спонукає підлітків узятися за зброю? Психологи, правоохоронці та педагоги не вперше намагаються визначити психологічний портрет малолітніх нападника.

Аманда Нікерсон вивчає проблеми насильства у школах. Психолог не погоджується з твердженнями, що спільних рис у злочинців-підлітків дуже мало. За її словами, це не випадково, що всі вони – хлопці, і всі діють, переважно, поодинці:

«75% цих хлопців говорили, що над ними знущалися і їх залякували однокласники, що вони почувалися ізгоями. Часто вже після трагедії, ми дізнаємося, що вони страждали від депресії, були схильні до самогубства. Відтак додатковий стрес чи якась втрата спричиняються до трагедії».

Аманда Нікерсон каже, що не можна відкидати і психічні розлади: «Якщо подивитися на біографії людей, які поводилися жорстоко, то побачите історію психічних захворювань».

Багато родин не мають грошей, аби оплатити лікування дитини. Вер Іствуд розповідає, що його син скаржився на погане самопочуття, виглядав стомленим перед тим як у 2010-му році приніс у школу заряджену рушницю:

«Він звертався за допомогою. Пішов у кілька місць, але там йому сказали – якщо не можеш платити, ми не будемо тобі допомогти».

Психолог Нікерсон закликає дітей не ігнорувати «дивну» поведінку їх однокласників чи друзів:

«Дуже часто, трагедія не стається випадково. Потім з’ясовується, що хтось знав про ці плани чи знав, що таке готується».

Розслідування показують, завжди є хтось чи навіть група учнів, які свідомі про плани нападника, однак ніколи не звертаються у поліцію. Усе ж стрілянина в американських школах – рідкісне явище. За статистикою, шанси дитини загинути у школі приблизно один на мільйон. Звичайно, це мала втіха для батьків, чиї діти не повернулися з місця, де повинні перебувати у повній безпеці.