Відвертання уваги Заходу від України. Експерти про ймовірну участь Росії в новому сербо-косівському конфлікті

Росія зацікавлена у новому конфлікті, який спалахнув між Сербією і Косово. Кремль хоче відвернути увагу Заходу від війни в Україні та підірвати довіру до НАТО і США. Так вважають експерти, опитані албанською та сербською службами Голосу Америки.

Нове напруження між сербами і косоварами почалось минулого тижня. На півночі Косова, у селищі Баньска, 24 вересня, 30 чоловіків напали на поліціянтів. Під час сутички загинули один правоохоронець та троє нападників.

Міністр внутрішніх справ Косова Целал Свечла звинуватив в організації та озброєнні людей сербську владу. А також додав, що правоохоронці з'ясовують можливу причетність Росії до інциденту. На місці злочину знайшли російську зброю та обладнання, а також документи, які вказують на зв'язок з Москвою, пояснив міністр.

"Росія серйозно підтримує Сербію у всіх її маніпуляціях. Вона зацікавлена в підвищенні напруги регіоні. Створення нових критичних точок відвертає увагу Заходу від України. Це новий фронт. А Балкани дуже важливі для Заходу, особливо для ЄС" - заявила в інтерв'ю Голосу Америки Соня Бісерко, керівниця Гельсінського комітету щодо прав людини у Белграді.

За словами сербської правозахисниці, Росія навряд використає у регіоні свої війська, але у неї є чимало "своїх проксі (довірених людей - ред.), які зроблять брудну справу за них".

"Розпалювання проблем за допомогою Сербії, як свого агента є елементом гібридної війни. Вони хочуть бачити більше нестабільності в регіоні", - вважає генерал у відставці Веслі Кларк, який командував об'єднаними силами НАТО в Європі під час війни у Косово.

Саме після втручання сил НАТО у 1999 році був завершений конфлікт між косоварами (албанцями) і сербами. Косово через 9 років офіційно проголосило незалежність від Сербії. Незалежність країни визнали 119 держав, в тому числі США та більшість країн ЄС. Україна не визнає суверенітету Косова.

Косово здебільшого населяють етнічні албанці, але на півночі більша частина населення - серби, які нерідко протестують проти присутності там поліції Косова. Миротворчі сили НАТО KFOR досі є гарантами безпеки в регіоні.

"Косово не є головною мішенню російських інтересів у регіоні. Це лише інструмент для боротьби із НАТО, який поширюється по всій Європі" - заявив в інтерв'ю Голосу Америки Душан Яніч, керівник Форуму етнічних відносин у Белграді.

Підбурюючи новий конфлікт, Росія намагається показати, що Америка "не є надійним гарантом стабільного миру", пояснює правозахисник.

Влада Косова вважає, що Сербія переймає російський досвід війни проти України. Зокрема міністерка закордонних справ Косова Доніка Гервалла-Шварц заявила, що поведінка Сербії нагадує дії Росії перед нападом на Україну у 2022 році: "Мало того, що війська стягуються до кордону, так ще й всі схеми однакові. Мова, вибір слів, методи - все схоже на те, як Путін поводиться в Україні".

Військове керівництво Сербії запевняє, що не має ніякого відношення до інциденту на півночі Косово, а кількість військ на кордоні зменшило вдвічі, до "звичайних" розмірів - 4500 осіб, уточнив начальник генштабу армії Сербії генерал Мілан Мойсіловіч.

Чи так це насправді - ще треба перевірити, кажуть у Держдепі США.

Тим часом американський генерал у відставці Веслі Кларк вказує на ще одну спільність у методах роботи сербів та росіян. Під час інциденту у Косово минулого тижня нападники сховались у православному храмі. Те, що вони отримали там прихисток, - не простий збіг обставин, вважає Кларк.

"Так сталось, що по всій Східній Європі православні церкви стали осередками націоналізму. Не випадково, до речі, що у випадку з Україною необхідно було вжити заходів проти російських православних церков, тому що вони були лояльними та підтримували Москву" - пояснює генерал у відставці.

На думку Кларка, із православним сербськими храмами Косово потрібно діяти жорстко. Миротворці НАТО повинні взяти ці церкви під контроль, не виключаючи, що там можуть зберігатись склади зброї.

Існує ще одна проблема: серби Косово та у самій Сербії перебувають під сильним впливом російської пропаганди, вказує Бісерко: Серед громадської думки превалює переконання в тому, що ЄС та США переживають економічну кризу. Це повторює сам президент Сербії Вучич, а також російські медіа, такі як Sputnik".

Підрив довіри до ЄС - основна мета пропаганди, каже правозахисниця. Адже примирення із Косово - це одна з основних вимог до Сербії на її шляху до членства в Євросоюзі.