Сестра українського режисера Олега Сенцова Наталія Каплан розповіла про його голодування в російській в'язниці журналістці "Голосу Америки" Ксенії Турковій.
Ксенія Туркова: Чи було для Вас неочікуваним рішення Олега про голодування?
Наталія Каплан: Абсолютно неочікуваним, адже Олег досі був категорично проти таких методів. За всі чотири роки він жодного разу про це не казав. Я не вважаю, що був якийсь поштовх, це був усвідомлений крок, він, очевидно, довго це обмірковував. Однак, це стало несподіванкою для всіх, ніщо це не віщувало. Він сказав про це лише адвокату.
К.Т.: Чому для оголошення голодування він обрав саме цей час? Ви говорили про те, що він, можливо, невипадково зробив це напередодні чемпіонату світу з футболу в Росії.
Дивіться також: Джемілєв у прямому ефірі закликав Сенцова припинити голодування. Інтерв'ю
Н.К.: Як він пояснив адвокату, це справді було зроблено напередодні чемпіонату. Він намагається так привернути увагу до українських політичних в'язнів, які перебувають в російських в'язницях і в'язницях анексованого Криму. Він говорить: "Якщо я помру і про це стане відомо протягом чемпіонату, це допоможе розголосу і стане підтримкою для інших політичних в'язнів".
К.Т.: Як сприйняла мама його рішення про голодування?
Н.К.: Мама дуже важко переживає: вона говорить, що він нікого не хоче бачити, навіть близьких. Їй дуже важко.
К.Т.: Як себе почуває Олег тепер?
Н.К.: Сьогодні (інтерв'ю було проведене на початку тижня - ГА) у нього був лікар (до нього кожного дня ходить тюремний лікар). На сьогодні стан стабільний. Примусове голодування доки на застосовують. Поки тримається сам.
К.Т.: Це - сухе голодування?
Н.К.: Він це не пояснив, а адвокат не уточнив, але, я гадаю, що все ж не сухе, думаю, він п'є воду.
К.Т.: Наскільки рішуче він налаштований?
Н.К.: Знаючи Олега, так. Він піде до кінця і це справді дуже страшно. Це не буде: "о, мені стало недобре, я зомлів і тому поки припиню, а потім знову всіх налякаю". Це не метод Олега. Якщо він сказав, він сказав і піде до кінця.
К.Т.: Що Вам відомо про умови, в яких його утримують?
Н.К.: У нас з ним зв'язок виключно через листування. Зараз з цим проблем немає, як раніше в Якутську. Він перебуває в місті Лабитнангі - це Ямал, далека Північ, за Полярним колом, російська Арктика. Там поруч білі ведмеді живуть. Дуже суворий клімат, взимку доходить до - 60. До того ж, клімат дуже вологий, на відміну від Якутська, де він раніше сидів. І цей вологий морозний клімат дуже шкодить здоров'ю. Там навіть люди, які не є у в'язниці, постійно хворіють, у них серцево-судинні проблеми. Що ж казати про в'язнів. І що говорити про людину, який - справжній кримчанин. В одному з листів він говорив, що у нього випадає волосся і кришаться зуби. Але це, ймовірно, не лише клімат, але і погане харчування і відсутність вітамінів і психологічний тиск..
К.Т.: Чи вірить він в те, що йому вдасться домогтись звільнення політв'язнів?
Н.К.: Вважаю, що він вірить, бо інакше не пішов би на це. Можливо, не вірить що вдасться всіх звільнити, але в те, що людей почнуть відпускати, він вірить. Можливо, і не одразу, але ця скеля може зрушити.
К.Т.: Чи відомо Вам щось про можливі переговори про звільнення Сенцова? Наприклад, його обміну на керівника «РІА Новини Україна» Кирила Вишинського, про що раніше говорили представники українського МЗС?
Н.К.: Мені про це нічого не відомо. Я знаю, що очільники європейських держав спілкувались з Путіним з цього питання, але результату поки немає.
К.Т.: Я, звичайно, бачила Ваш емоційний пост у Facebook про те, що ніхто за час голодування не поцікавився долею Олега. Це правда?
Н.К.: Так, це правда. Жодної ініціативи я не бачу абсолютно. Доводиться самостійно стукати в усі двері, ходити кабінетами, що забирає неймовірно багато сил і часу. Ми вже декілька років намагаємось добитись, щоб в Україні був уповноважений зі справ політв'язнів, або, хоча б знався на них, міг назвати їх імена, знав які у них процеси. Цього досі немає. Зараз з'явився законопроект про допомогу політв'язням, однак він не працює і не відповідає реальності взагалі.
К.Т.: Навіть після Вашого поста ніхто не зателефонував?
Н.К.: Ні. Можливо, їм було не до того. Я не бачу цікавості з боку політиків. Я чую стандартні фрази: "ми працюємо над цим", "ми робимо все можливе, але звільнити Олега дуже складно, тому що Путін поганий і він не хоче його віддавати, а віддати його може лише Путін". Все це я чую вже п'ятий рік. І не лише я - родичам інших політв'язнів говорять те саме. Якихось справді конкретних речей, які б робились, я не бачу. Навіть елементарно призначити людину, яка б відповідала за ці питання, розробляла б стратегію. Багато структур, які це роблять, але вони роз'єднані.
К.Т.: Звідки йде більше зацікавленості до долі Олега?
Н.К.: Це, звичайно, кінематографісти. І це правозахисники, і країна тут не має значення. Цікавляться правозахисники всіх країн, включно з Росією.
К.Т.: Що зараз найбільше потрібно Олегові? Насамперед, від нас, журналістів, осіб як висловлюються публічно.
Н.К.: Він потребує підтримки, щоб якось достукатись до політиків міжнародного рівня. Він має шукати переговірника, який має прямий доступ до Путіна, як, наприклад, Макрон, чи Меркель. Той, хто може справді вирішити ці питання. Давайте говорити відверто: Україна не справляється. Потрібен сильний переговірник від якоїсь третьої сторони. Потрібно, щоб про Олега якомога більше говорили. Хто погодиться вступитись за якогось Олега Сенцова, якщо його ніхто не буде знати?
К.Т.: Які у Вас зараз відчуття, передчуття?
Н.К.: Я не знаю. Вже не раз був привід звільнити, але цього не стається, все закінчується нічим. Тому, можу чесно сказати, я боюсь сподіватись на краще. Я приготувалась до найгіршого, але буду робити все можливе, щоб цього не сталось.
Дивіться також: Час-Тайм. “Армія Росії причетна до збиття MH17” – міжнародне слідство
