У Центрі виконавських мистецтв імені Джона Кеннеді у Вашингтоні відбувся концерт, приурочений до відкриття 19 Міжнародної конференції з проблем ВІЛ / СНІДу, що цими днями проходить в американській столиці. У заході взяли участь відомі музиканти, політики, бізнесмени, активісти, які знаходяться в авангарді боротьби з епідемією СНІДу на планеті, а також люди з різних країн світу, які є носіями ВІЛ-інфекції.
На сцену вашингтонського центру виконавчих мистецтв вийшли Анни Леннокс, Герб Генкок, Аліша Кіс. Із заявами та закликами виступили старший радник президента Обами Валері Джаррет, глава Об'єднаної програми ООН по ВІЛ / СНІДу Мішель Сідібе, відома тележурналістка Андреа Мітчелл, підприємець і громадський діяч Білл Ґейтс. Представники молодого покоління - Барбара Буш, дочка президента Джорджа Буша-молодшого, і Квекі Мандела, онук першого чорношкірого президента Південно-Африканської Республіки Нельсона Мандели - розповіли про те, що заснували НГО для молодих людей, де вони можуть внести свій вклад у боротьбу з цим захворюванням.
Вперше з початку епідемії ВІЛ / СНІДу 30 років тому, завдяки науковим відкриттям, внеску урядів і роботі громадянського суспільства можна говорити не тільки про те, що зростання епідемії захворювання зупинене, а й що в недалекому майбутньому СНІД на планеті може бути повністю переможений. Багато виступаючих цитували нове гасло ЮНЕЙДС (UNAIDS) «Мета - нуль»: «Нуль нових випадків ВІЛ-інфікування. Нуль дискримінації. Нуль смертей внаслідок СНІДу».
Член Палати представників США демократ Барбара Лі і колишній сенатор-республіканець від штату Міннесота Норм Коулман зі сцени продемонстрували двопартійну єдність. Ці представники конкуруючих в Конгресі партій, які в даний час мало в чому погоджуються, говорили про те, що союз демократів і республіканців можливий, коли мова йде про боротьбу зі СНІДом. Барбара Лі заявила: «Патологія не знає ідеології».
Відразу після концерту колишній сенатор Коулман, який багато разів підтримував законодавчі ініціативи, спрямовані на виділення фінансової допомоги на боротьбу з цією недугою, дав інтерв'ю Російській службі «Голосу Америки». Коулман розповів, що можуть зробити уряди для боротьби з ВІЛ / СНІДом і, що для нього ця проблема пов'язана з особистою трагедією.
Вікторія Купчінецка: У Росії проблема ВІЛ / СНІДу не є вирішеною, в минулому році кількість ВІЛ-інфікованих зросла на 5%. Що б Ви порадили в цій ситуації російським властям і громадянському суспільству?
Норм Коулман: «Потрібно пам'ятати, що в світі є позитивні моделі боротьби зі СНІДом, і на них можна багато чому навчити. Ви тільки подумайте - 10, 15 років тому в Африці була катастрофічна ситуація. Але поступово вона була взята під контроль. Не кажучи вже про прогрес, досягнутий в США. Уряди повинні виділяти ресурси, щоб у хворих був доступ до антиретровірусних препаратів. Громади, представники громадянського суспільства повинні об'єднувати свої зусилля. Коли ми турбуємося - що буде в Росії? що буде в Китаї? - потрібно звертатися до досвіду минулого. У цих країнах повинні розуміти, що хтось до них вже пройшов цей шлях. Росія теж може досягти в цій області успіхів, як і інші країни».
В.К.: Люди, наділені владою, можуть сильно допомогти, чи не так? Ось Ви, наприклад, виступали з законодавчими ініціативами щодо виділення допомоги на боротьбу зі СНІДом в Африці. Ви підтримували надзвичайну програму по боротьбі зі СНІДом президента Буша-молодшого.
Н.К.: «Я не думаю, що наші успіхи - тільки від влади. Вони - і від пересічних людей, які об'єднуються в своїх громадах. Люди в якийсь момент починають розуміти, що епідемія може зруйнувати все суспільство. Урядам теж невигідно не звертати на це уваги - їм вигідно, щоб громади були міцними, здоровими. Тому що здорові люди працюють, щось роблять, створюють нові можливості. Якщо вони хворіють і вмирають - нічого не відбувається. Так що робота повинна робитися і на рівні урядів, і на рівні пересічних громадян та громад».
В.К.: Ви так глибоко відчуваєте проблему СНІДу тому, що вона пов'язана з особистою трагедією?
Н.К.: «Так, моя сестра і її чоловік померли від СНІДу в 90-му році. Їхні діти залишилися сиротами. Тоді ця хвороба була ще незрозумілою, не було антиретровірусних препаратів. Моя сестра померла болісною смертю - як і мільйони інших людей від цієї хвороби в ті роки. Сьогодні такому можна запобігти. Сьогодні є ліки, сьогодні носії ВІЛ можуть жити нормальним життям. Це не тільки моя особиста трагедія - це глобальна трагедія. Але я сповнений оптимізму. Ми можемо покінчити зі СНІДом, ми можемо зробити це дуже скоро, я це знаю».
В.К.: Які Ви сьогодні бачите основні складності в цій області - в США, і в світі взагалі?
Н.К.: «Головна складність - це гроші, економіка. Ми живемо в економічно дуже складні часи. Пересічний американський громадянин, який живе де-небудь в Небрасці або в Міннесоті, не стикається зі СНІДом і думає - а мені-то що до нього? Ми повинні йому пояснити, що це питання національної безпеки, що глобальна стабільність дуже важлива. Країни, де багато хто вмирає від хвороб, є нестабільними, стають притулком терористів. Так що навіть в ці економічно дуже складні часи ми повинні вкладати кошти в глобальну боротьбу зі СНІДом, в забезпечення хворих антиретровірусними препаратами. А якщо ми цього робити не будемо - нам це потім дорого обійдеться».
На сцену вашингтонського центру виконавчих мистецтв вийшли Анни Леннокс, Герб Генкок, Аліша Кіс. Із заявами та закликами виступили старший радник президента Обами Валері Джаррет, глава Об'єднаної програми ООН по ВІЛ / СНІДу Мішель Сідібе, відома тележурналістка Андреа Мітчелл, підприємець і громадський діяч Білл Ґейтс. Представники молодого покоління - Барбара Буш, дочка президента Джорджа Буша-молодшого, і Квекі Мандела, онук першого чорношкірого президента Південно-Африканської Республіки Нельсона Мандели - розповіли про те, що заснували НГО для молодих людей, де вони можуть внести свій вклад у боротьбу з цим захворюванням.
Вперше з початку епідемії ВІЛ / СНІДу 30 років тому, завдяки науковим відкриттям, внеску урядів і роботі громадянського суспільства можна говорити не тільки про те, що зростання епідемії захворювання зупинене, а й що в недалекому майбутньому СНІД на планеті може бути повністю переможений. Багато виступаючих цитували нове гасло ЮНЕЙДС (UNAIDS) «Мета - нуль»: «Нуль нових випадків ВІЛ-інфікування. Нуль дискримінації. Нуль смертей внаслідок СНІДу».
Ви тільки подумайте - 10, 15 років тому в Африці була катастрофічна ситуація. Але поступово вона була взята під контроль. Не кажучи вже про прогрес, досягнутий в США».Норм Коулман, колишній сенатор США
Член Палати представників США демократ Барбара Лі і колишній сенатор-республіканець від штату Міннесота Норм Коулман зі сцени продемонстрували двопартійну єдність. Ці представники конкуруючих в Конгресі партій, які в даний час мало в чому погоджуються, говорили про те, що союз демократів і республіканців можливий, коли мова йде про боротьбу зі СНІДом. Барбара Лі заявила: «Патологія не знає ідеології».
Відразу після концерту колишній сенатор Коулман, який багато разів підтримував законодавчі ініціативи, спрямовані на виділення фінансової допомоги на боротьбу з цією недугою, дав інтерв'ю Російській службі «Голосу Америки». Коулман розповів, що можуть зробити уряди для боротьби з ВІЛ / СНІДом і, що для нього ця проблема пов'язана з особистою трагедією.
Вікторія Купчінецка: У Росії проблема ВІЛ / СНІДу не є вирішеною, в минулому році кількість ВІЛ-інфікованих зросла на 5%. Що б Ви порадили в цій ситуації російським властям і громадянському суспільству?
Норм Коулман: «Потрібно пам'ятати, що в світі є позитивні моделі боротьби зі СНІДом, і на них можна багато чому навчити. Ви тільки подумайте - 10, 15 років тому в Африці була катастрофічна ситуація. Але поступово вона була взята під контроль. Не кажучи вже про прогрес, досягнутий в США. Уряди повинні виділяти ресурси, щоб у хворих був доступ до антиретровірусних препаратів. Громади, представники громадянського суспільства повинні об'єднувати свої зусилля. Коли ми турбуємося - що буде в Росії? що буде в Китаї? - потрібно звертатися до досвіду минулого. У цих країнах повинні розуміти, що хтось до них вже пройшов цей шлях. Росія теж може досягти в цій області успіхів, як і інші країни».
В.К.: Люди, наділені владою, можуть сильно допомогти, чи не так? Ось Ви, наприклад, виступали з законодавчими ініціативами щодо виділення допомоги на боротьбу зі СНІДом в Африці. Ви підтримували надзвичайну програму по боротьбі зі СНІДом президента Буша-молодшого.
Н.К.: «Я не думаю, що наші успіхи - тільки від влади. Вони - і від пересічних людей, які об'єднуються в своїх громадах. Люди в якийсь момент починають розуміти, що епідемія може зруйнувати все суспільство. Урядам теж невигідно не звертати на це уваги - їм вигідно, щоб громади були міцними, здоровими. Тому що здорові люди працюють, щось роблять, створюють нові можливості. Якщо вони хворіють і вмирають - нічого не відбувається. Так що робота повинна робитися і на рівні урядів, і на рівні пересічних громадян та громад».
В.К.: Ви так глибоко відчуваєте проблему СНІДу тому, що вона пов'язана з особистою трагедією?
Н.К.: «Так, моя сестра і її чоловік померли від СНІДу в 90-му році. Їхні діти залишилися сиротами. Тоді ця хвороба була ще незрозумілою, не було антиретровірусних препаратів. Моя сестра померла болісною смертю - як і мільйони інших людей від цієї хвороби в ті роки. Сьогодні такому можна запобігти. Сьогодні є ліки, сьогодні носії ВІЛ можуть жити нормальним життям. Це не тільки моя особиста трагедія - це глобальна трагедія. Але я сповнений оптимізму. Ми можемо покінчити зі СНІДом, ми можемо зробити це дуже скоро, я це знаю».
В.К.: Які Ви сьогодні бачите основні складності в цій області - в США, і в світі взагалі?
Н.К.: «Головна складність - це гроші, економіка. Ми живемо в економічно дуже складні часи. Пересічний американський громадянин, який живе де-небудь в Небрасці або в Міннесоті, не стикається зі СНІДом і думає - а мені-то що до нього? Ми повинні йому пояснити, що це питання національної безпеки, що глобальна стабільність дуже важлива. Країни, де багато хто вмирає від хвороб, є нестабільними, стають притулком терористів. Так що навіть в ці економічно дуже складні часи ми повинні вкладати кошти в глобальну боротьбу зі СНІДом, в забезпечення хворих антиретровірусними препаратами. А якщо ми цього робити не будемо - нам це потім дорого обійдеться».
