Питання загрози російської пропаганди та методів боротьби з нею обговорювали на Капітолійському пагорбі. У вівторок слухання на цю тему пройшли в Сенатському комітеті з питань міжнародних відносин.
За словами заступника державного секретаря США Бенджаміна Зіффа, пропагандистська машина обходиться Росії в 1 мільярд 400 мільйонів доларів щорічно. У Кремлі вірять, що впливають своїми інформаційними продуктами на понад півмільярда людей у 130 країнах світу, каже Зіфф.
Насправді, на Заході, особливо в США, їм немає чим хизуватися, переконує дослідник Американського Інституту підприємництва Леон Арон. Каже, реальні рейтинги «Russia Today» досить низькі, а істотну частину їх аудиторії становлять радикали всіх мастей. Але російські пропагандисти адаптують інформацію для різних країн, і чим далі на Схід, тим більш обурливою стає брехня, і тим більшим є ефект пропаганди, стверджує експерт.
Серед рішень, запропонованих учасниками дискусії - створення розважальних та документальних програм російською мовою
«Саме там відбувається те, що відомо, як воєнізація інформації. Новини та аналіз використовуються як засіб провокування сильних негативних емоцій, що потенційно веде до ненависті, підбурювання, і, врешті-решт, до насильства», - говорить Арон, який також є одним з членів Ради директорів мовлення, яка спостерігає за діяльністю «Голосу Америки».
Російська пропаганда особливо успішна там, де проживають російські меншини, чимало з яких переживають реальні чи уявні образи, говорить Арон. Друга причина - недостатня кількість якісних джерел інформації,
Основна риса російської пропаганди - цинізм
Дослідник Інституту стратегічних і міжнародних досліджень Хезер Конлі стверджує, що вплив Кремля значний і в країнах НАТО. Озброївшись ідеєю захисту співвітчизників за кордоном і просування «Руського світу», вони купують ЗМІ, впливають на політичні партії і громадську думку.
«Концепція співвітчизника за кордоном, є дуже широкою. Якщо ви любите Толстого, велику російську літературу і музику, то для них ви вже співвітчизник. Звичайно, там де існують великі громади етнічних росіян, як у країнах Балтії, там пропаганда робить фокус на російську мову, російське громадянство. Але, наприклад, у Болгарії, де міцні культурні та суспільні зв'язки, вони діють через бізнес, фінансовий сектор, енергетику, медіа. Різними засобами вони малюють єдину картинку: Захід слабкий, декадентський, довіра до нього низька, а авторитарний режим набагато краще».
Найбільший цинізм у тому, що вони говорять, що немає різниці між правдою і брехнеюПітер Померанцев, дослідник Інституту Легатум.
Основна риса російської пропаганди - цинізм, стверджує письменник, журналіст та дослідник британського Інституту Легатум Пітер Померанцев. Російські ЗМІ та офіційні особи поширюють думку, що немає різниці між демократією та авторитарними країнами, а всі країні та їхні правителі однаково погані.
«Але найбільший цинізм у тому, що вони говорять, що немає різниці між правдою і брехнею. Не має значення, що Володимир Путін спочатку говорить, що в Криму немає російських солдатів, а через кілька тижнів заявляє, так, вони там є, бо для росіян загалом сама ідея правди не несе ніякої цінності»,- каже Померанцев.
Учасники фокус-груп у Східній Європі, з якими працював Померанцев, говорили, що вони не вірять нікому, але історії, які розповідають росіяни, здаються їм цікавішими та більш емоційними, і саме тому вони надають їм перевагу.
Пітер Померанцев активно виступає, досліджує і пише про російську кампанію дезінформації, яку він вважає найбільшою історією 21 століття. Чи сталися якісь зрушення в розумінні та протистоянні цій загрозі, поцікавився «Голос Америки».
У Брюсселі створили маленький відділ боротьби з дезінформацією. Там 8 людей і у них немає бюджетуПітер Померанцев, дослідник Інституту Легатум
"У Брюсселі створили маленький відділ боротьби з дезінформацією. Там 8 людей і у них немає бюджету. Естонці почали щось робити. Вони створюють свій канал. Ті, для кого це життєво важливо, почали щось робити. Велика робота ведеться в Україні. У Молдові, я сподіваюся, щось почнеться".
"Там країна опинилася на межі дуже хиткої ситуації, де пропаганда відіграє величезну роль. Ні, я ще не бачу якогось колективного розуму. Я бачу тільки якісь окремі дії, які робляться людьми, які розуміють, що вони на передовій".
"З іншого боку, рівень обговорення помінявся. Ми тепер про це розмовляємо. Рік тому я говорив про такі речі і люди відповідали «що?» Тепер ми вже розуміємо, про що йде мова, і є якесь зрушення. Принаймні, ті питання, які мені сьогодні задавали, були вже точні, предметні. Мене запитували: «Що нам потрібно робити?» Якщо рік тому мене питували, а це взагалі існує чи ні?», - відповів він.
«З моїх поїздок в Східну Європу я і мої колеги завжди повертаємося з думкою, що ми робимо недостатньо, - поділився з «Голосом Америки» своїми враженнями від почутого сенатор-республіканець Рон Джонсон, який головував на слуханнях. - Сьогодні, послухавши виступи, я подумав, що не все так погано. Радий був почути, що «Голос Америки» залишається дуже поважною організацією. І це важливо, коли ми боремося з пропагандою Володимира Путіна».
Серед рішень, запропонованих учасниками дискусії - створення розважальних та документальних програм російською мовою, більш активне мовлення США в таких країнах, як Болгарія та Угорщина, підтримка невеликих регіональних ЗМІ та громадських ініціатив, таких як українській сайт StopFake.
Дивіться також: Огляд: У Конгресі оцінювали, що Путін наробив у Сирії, і як його зупинити в Україні
