Прага – Експерти попереджають про «вступ світу у невпевнений і небезпечний період неухильного підвищення цін на харчі та зростання кількості голодуючих у світі». Тут одна з головних причин, як кажуть дослідники, зростання негативного впливу змін клімату на зменшення врожайності в зернових державах, включно з Україною. Європейська преса також попереджає, що в Україні назріває політичний конфлікт між нинішньою владою «сім’ї» президента та частиною старих олігархів, яких клан «друзів Саші Януковича» позбавляє власності та примушує шукати союзників в українській опозиції. Тим часом проведене опитування показало неухильне зниження кількості «читаючих українців».
Британська The Guardian опублікувала дані досліджень групи з 60 вчених світу, які підтверджують прогнози Американської національної служби клімату про стійкий негативний вплив змін клімату, потепління, посухи, різких змін погоди, на результати розвитку аграрних секторів США, Канади, Росії, України, Австралії. Френк Ріжсберман, який координує роботу 15 світових дослідницьких центрів із проблем зернового господарства, висловлює серйозні сумніви щодо можливостей світового аграрного сектору наростити виробництво харчів до 2050 року на 60 відсотків, щоб таким чином йти в ногу з глобальним збільшенням населення світу та його зростаючими потребами у харчах. Вчені прогнозують, що під випливом негативних кліматичних змін, наприклад, виноградарі Каліфорнії можуть за цей час скоротити виробництво на 70 відсотків і зазнати збитків у 50 мільярдів доларів. А фермерство США у цілому за цей час зазнає збитків від негативних наслідків клімату в 300 мільярдів доларів. Вчені звертають увагу на проблеми з нещодавніми урожаями зернових в Росії, Україні, Австралії, США, коли у 2010 році негативні наслідки кліматичних змін призвели до втрати понад 30 відсотків урожаю в Росії, майже 20 відсотків урожаю пшениці в Україні та втрат Канадою у цей рік до 14 відсотків свого врожаю пшениці, а США – 9 відсотків. Керівники Продовольчої програми ООН попереджають про вступ світу в період «невпевненості та небезпечного випливу клімату на аграрний сектор, що веде до зростання цін на продовольство та підвищує вразливість бідного населення Землі до голоду».
Оглядач австрійської Die Presse Вінфрід Шнайдер-Детерс попереджає, що глава української держави президент Віктор Янукович готовий до створення «тотальної монополії на владу в Україні», а «олігархи будуть терпіти від цього поразку». Якщо з приходом Віктора Януковича до влади у 2010 році, як пише австрійський експерт, «існував олігархічний баланс в урядовому апараті України», то після парламентських виборів 2012 року Віктор Янукович вибудовує владну систему за принципом «особистої лояльності» і ставить до керма влади в уряді лише людей, котрі йому вірні і близькі особисто, котрі входять також у коло «друзів Саші» (старшого сина президента), якого в оточенні Віктора Януковича називають «молодим реформатором». Таким, як пише газета, є член «сім’ї» Сергій Арбузов, котрий на посаді першого віце-прем’єра контролює уряд Миколи Азарова. Поки-що члени «сім’ї» ділять владу в уряді з людьми Ріната Ахметова. Хоча в уряді все більше людей на кшталт міністра енергетики Едуарда Ставицького, який ще за часів прем’єрства Віктора Януковича (2007 рік) був головним виконавцем сумнівної приватизації «Межигір’я», 140 гектарів землі із забудовою типу «малого Версалю», у володіння нинішнього глави держави через низку підставних офшорних фірм в Україні, Британії та на Кіпрі, зауважує оглядач з віденського видання. Члени «сім’ї» президента Януковича, як наголошує Вінфрід Шнайдер-Детерс, взяли під контроль фінанси держави (Юрій Колобов та Ігор Соркін), МВС (Віталій Захарченко), СБУ (Олександр Якименко), податки, де керує один із «друзів Саші» – Олександр Клименко. Тут експерт з Австрії наводить дані міжнародних аналітиків про наступ «сім’ї» на інтереси українських олігархів, конфіскацію нею підприємств, бізнесів іноземних компаній, на користь «друзів Саші». Тут йдеться про те, що режиму Януковича сьогодні не так страшний гнів «вулиці», повстання своїх громадян. Натомість він має скоріше боятися олігархів, яких поступово витісняють від влади, фінансів, якраз вірні президенту члени його «сім’ї». Вінфрід Шнайдер-Детерс вважає також, що частина українських олігархів, усунутих «сім’єю» Януковича, можуть перешкоджати створенню ним «тотальної монополії на владу» вже перед наступними виборами президента в Україні у 2015 році якраз шляхом пошуку потенційних союзників в українській опозиції.
Московська «Независимая газета» зауважує, з посиланнями на дані соціологічних досліджень в Україні, що тут «відбувається відмова більшості українців від складної літератури та довгих роздумів», коли «суспільство втрачає потенціал свого розвитку». Понад 80 відсотків українців або не читає книг взагалі (понад 50 відсотків), або ж читають раз на рік (до 25 відсотків), або ж вряди годи (третина). І лише 17 відсотків українців читають книги практично щодня. Це разючі зміни у суспільстві, яке було нещодавно чи не найбільш читаючим у світі, попереджають соціологи. Видання з Москви наводить також слова письменниці Оксани Забужко, яка вважає, що такі зміни сталися не самі собою, а через волю людей, яким зручніше керувати примітивними спільнотами, які не вміють критично мислити. Україна перетворилася в державу, де неухильно скорочуються масштаби продажу книг та її рейтинг в індексу людського розвитку впав за останні роки з 69-ї сходинки до 79-ї, тоді, як в Росії – 55-а сходинка, в Білорусі – 50-а, Польщі – 39-а, Словаччини – 35-а сходинка світового рейтингу людського розвитку.
Британська The Guardian опублікувала дані досліджень групи з 60 вчених світу, які підтверджують прогнози Американської національної служби клімату про стійкий негативний вплив змін клімату, потепління, посухи, різких змін погоди, на результати розвитку аграрних секторів США, Канади, Росії, України, Австралії. Френк Ріжсберман, який координує роботу 15 світових дослідницьких центрів із проблем зернового господарства, висловлює серйозні сумніви щодо можливостей світового аграрного сектору наростити виробництво харчів до 2050 року на 60 відсотків, щоб таким чином йти в ногу з глобальним збільшенням населення світу та його зростаючими потребами у харчах. Вчені прогнозують, що під випливом негативних кліматичних змін, наприклад, виноградарі Каліфорнії можуть за цей час скоротити виробництво на 70 відсотків і зазнати збитків у 50 мільярдів доларів. А фермерство США у цілому за цей час зазнає збитків від негативних наслідків клімату в 300 мільярдів доларів. Вчені звертають увагу на проблеми з нещодавніми урожаями зернових в Росії, Україні, Австралії, США, коли у 2010 році негативні наслідки кліматичних змін призвели до втрати понад 30 відсотків урожаю в Росії, майже 20 відсотків урожаю пшениці в Україні та втрат Канадою у цей рік до 14 відсотків свого врожаю пшениці, а США – 9 відсотків. Керівники Продовольчої програми ООН попереджають про вступ світу в період «невпевненості та небезпечного випливу клімату на аграрний сектор, що веде до зростання цін на продовольство та підвищує вразливість бідного населення Землі до голоду».
Оглядач австрійської Die Presse Вінфрід Шнайдер-Детерс попереджає, що глава української держави президент Віктор Янукович готовий до створення «тотальної монополії на владу в Україні», а «олігархи будуть терпіти від цього поразку». Якщо з приходом Віктора Януковича до влади у 2010 році, як пише австрійський експерт, «існував олігархічний баланс в урядовому апараті України», то після парламентських виборів 2012 року Віктор Янукович вибудовує владну систему за принципом «особистої лояльності» і ставить до керма влади в уряді лише людей, котрі йому вірні і близькі особисто, котрі входять також у коло «друзів Саші» (старшого сина президента), якого в оточенні Віктора Януковича називають «молодим реформатором». Таким, як пише газета, є член «сім’ї» Сергій Арбузов, котрий на посаді першого віце-прем’єра контролює уряд Миколи Азарова. Поки-що члени «сім’ї» ділять владу в уряді з людьми Ріната Ахметова. Хоча в уряді все більше людей на кшталт міністра енергетики Едуарда Ставицького, який ще за часів прем’єрства Віктора Януковича (2007 рік) був головним виконавцем сумнівної приватизації «Межигір’я», 140 гектарів землі із забудовою типу «малого Версалю», у володіння нинішнього глави держави через низку підставних офшорних фірм в Україні, Британії та на Кіпрі, зауважує оглядач з віденського видання. Члени «сім’ї» президента Януковича, як наголошує Вінфрід Шнайдер-Детерс, взяли під контроль фінанси держави (Юрій Колобов та Ігор Соркін), МВС (Віталій Захарченко), СБУ (Олександр Якименко), податки, де керує один із «друзів Саші» – Олександр Клименко. Тут експерт з Австрії наводить дані міжнародних аналітиків про наступ «сім’ї» на інтереси українських олігархів, конфіскацію нею підприємств, бізнесів іноземних компаній, на користь «друзів Саші». Тут йдеться про те, що режиму Януковича сьогодні не так страшний гнів «вулиці», повстання своїх громадян. Натомість він має скоріше боятися олігархів, яких поступово витісняють від влади, фінансів, якраз вірні президенту члени його «сім’ї». Вінфрід Шнайдер-Детерс вважає також, що частина українських олігархів, усунутих «сім’єю» Януковича, можуть перешкоджати створенню ним «тотальної монополії на владу» вже перед наступними виборами президента в Україні у 2015 році якраз шляхом пошуку потенційних союзників в українській опозиції.
Московська «Независимая газета» зауважує, з посиланнями на дані соціологічних досліджень в Україні, що тут «відбувається відмова більшості українців від складної літератури та довгих роздумів», коли «суспільство втрачає потенціал свого розвитку». Понад 80 відсотків українців або не читає книг взагалі (понад 50 відсотків), або ж читають раз на рік (до 25 відсотків), або ж вряди годи (третина). І лише 17 відсотків українців читають книги практично щодня. Це разючі зміни у суспільстві, яке було нещодавно чи не найбільш читаючим у світі, попереджають соціологи. Видання з Москви наводить також слова письменниці Оксани Забужко, яка вважає, що такі зміни сталися не самі собою, а через волю людей, яким зручніше керувати примітивними спільнотами, які не вміють критично мислити. Україна перетворилася в державу, де неухильно скорочуються масштаби продажу книг та її рейтинг в індексу людського розвитку впав за останні роки з 69-ї сходинки до 79-ї, тоді, як в Росії – 55-а сходинка, в Білорусі – 50-а, Польщі – 39-а, Словаччини – 35-а сходинка світового рейтингу людського розвитку.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
