Російські політики та експерти, які стежили за перебігом і результатами позачергових виборів до Верховної Ради України, єдині в своєму висновку: вибір українців підтверджує їхнє прагнення зблизитися із Заходом.
Ігор Бунін: Захід перемагатиме в Україні
Президент фонду «Центр політичних технологій» Ігор Бунін в інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки» каже, що результати голосування в Україні свідчать про це дуже чітко: «Унаслідок приєднання Росією Криму та тієї ситуації, яка виникла на Донбасі, зрозуміло, що Захід (умовний Захід, Захід як ідеологія) буде в Україні перемагати. Схід становитиме тільки опозицію. Тому, порівняно з президентськими виборами, частина виборців перейшла від Порошенка до Яценюка чи до "Самопомочі" як до партій, що жорстко ставляться до Росії. На мою думку, і захід, і центр України орієнтовані на Європу. І з цим уже нічого вдіяти не можна».
Політолог аналізує той факт, що «Блок Петра Порошенка» набрав суттєво менше голосів, а «Народний фронт» Арсенія Яценюка – набагато більше, аніж багато хто прогнозував: «Український виборець, мабуть, не дуже хотів, щоб була монополія однієї людини, однієї партії. Він хотів створення системи стримувань і противаг. У вигляді такої системи стримувань і противаг сприймалася партія Яценюка. Ясно, що Яценюк зберігає своє прем’єрство, що це буде блок з, як мінімум, двох партій, хоча, можливо, вдасться отримати підтримку партії "Самопоміч", яка права, але не радикально права».
Також Ігор Бунін вважає закономірною поразку політиків з потужним популістським складником: «Опитування, які давали Радикальній партії Ляшка понад 10%, не справдилися з простої причини: Ляшко – це популістський лідер, для якого найголовніше – епатаж. Він нагадує в цьому сенсі Жириновського, але в ситуації, коли вирішувалася доля країни, ясно, що такого типу лідер багато набрати не міг. Також ми бачимо провал Юлії Тимошенко, яка насилу подолала п’ятивідсотковий бар’єр, тобто від кандидата на пост президента, постійного конкурента Януковича, людини, яка кидала йому виклик, яка сиділа стільки часу в тюрмі, політично нічого не залишилося».
Олексій Пушков: Україна стане ще більш залежною країною
Голова комітету Державної Думи з міжнародних справ Олексій Пушков в розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки» був скептичний щодо незалежного курсу України після виборів: «На виборах дві перші позиції отримали партія президента і партія прем’єра. Обидві ці партії, на мою думку, роблять ставку на залежність України від зовнішніх центрів сили, передусім від США. Обидві ці партії використовують гасло незалежності України суто з пропагандистською метою. Про жодну незалежність України не йдеться».
На думку Олексія Пушкова, у керівництві України щодо Росії будуть виявлятися різноспрямовані тенденції: «Щодо Росії ми будемо бачити поєднання порівняно прагматичних кроків Порошенка, що мають вимушений характер, з агресивними заявами Яценюка, з його дивними ініціативами на зразок будівництва стіни, яку, звичайно, ніколи не буде побудовано, оскільки не можна обладнати стіною в 2,5 тисячі кілометрів кордону з Росією. Мені здається, що, скажімо так, порівняно розумний підхід, який іноді демонструє Порошенко, розуміючи необхідність торговельних зв’язків з Росією, нейтралізується різко антиросійською налаштованістю Яценюка».
Пушков висловив певність, що жодних нових рис унаслідок голосування 26 жовтня українська політика не набуде: «Це поєднання «Порошенко – Яценюк» уже півроку керує Україною. Цілком ясно, що якщо зараз Євросоюз не допоможе Україні фінансами для оплати доставки російського газу, їм нічим буде навіть за газ платити».
Микола Петров: з новою українською владою Росії буде важко
«Це досить складний для Росії розклад», – оцінює в інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки» нову розстановку політичних сил в Україні професор Вищої школи економіки Микола Петров.
На його думку, «якщо очікувалося, що Порошенко отримає «контрольний пакет» і з ним, як з одноосібним лідером, буде легше про щось домовлятися, то зараз ми отримуємо принаймні дві серйозні політичні сили, зокрема одну, яка, найімовірніше, представляє Майдан і досить критично висловлювалася про політику Порошенка, насамперед, щодо Мінських домовленостей».
«Ми побачимо досить складну і для Порошенка, і для Кремля політичну ситуацію, коли доведеться враховувати набагато більше політичних сил, аніж просто одну, з якою можна про щось домовлятися, коли баланс сил буде не просто складним, а й мінливим», – каже Микола Петров.
Як і більшість його колег, експерт стверджує, що європейський вибір України сумніву не підлягає: «Без частини Донецької та Луганської областей, без Криму політичний баланс, який раніше був майже рівним, і часто на користь Сходу, а не Заходу, зараз змінився, і змінився серйозно. Мені здається, усі політичні сили, які зараз проходять до Ради, цілком єдині щодо європейського вектора. А той факт, що праві радикали отримують доволі низький результат, теж позитивний. Він дезавуює ідею про якийсь великий націоналістичний ухил в українській політиці».
Олександр Кинєв: бажання змін згуртувало українське суспільство більше, ніж війна
Експерт з виборів, керівник регіональних програм Фонду розвитку інформаційної політики Олександр Кинєв каже, що бажання змін відбилося на результатах голосування в Україні більше, аніж війна.
«Думаю, що головне в цьому випадку – спільне бажання змін. Так, звичайно, там був дуже суттєвий елемент піару, пов’язаного із захистом національних інтересів, особливо, скажімо, у партії "Народний фронт", у списку якої і Турчинов, і Аваков, і Яценюк. Але водночас треба розуміти, що це тільки лише один з елементів загального образу, тому що йдеться про комплексну реформу, пов’язану з політичною системою, з економікою. Найголовніше, що партії, які домоглися найбільшого успіху, – це партії проєвропейського вибору», – каже він.
Єдність жителів України, зазначає Кинєв, багато в чому відобразилася на результатах голосувань за партії: «Якщо взяти голосування в Україні, які були, скажімо, ще на початку нульових, то регіони голосували дуже контрастно. Так, усе одно в областях Східної України йде "Опозиційний блок", умовний спадкоємець "Партії регіонів". Але результати стали набагато рівнішими по всій країні. Ми бачимо ситуацію, коли внутрішня ідентичність, внутрішня політична єдність країни стала яскравіше вираженою. Динаміка за останні 14 років абсолютно очевидно присутня, це свідчить, що всередині самої країни фактор розуміння України як якогось єдиного цілого збільшується».
«Головна реакція масової свідомості на війну – це набагато гостріше й чіткіше розуміння того, що таке Україна сьогодні, яка її місія, яке її місце, який її цивілізаційний вибір. Я думаю, що в цьому сенсі для багатьох людей відповідь на ці запитання стала, напевно, очевидніша. Якщо ми подивимося опитування, пов’язані зі ставленням до української незалежності, то абсолютно очевидно, що кількість прихильників її зросла», – підсумовує Олександр Кинєв.
