В Європі активізувались обговорення щодо використання заморожених на Заході активів російського центробанку. Естонія запропонувала Європі план конфіскації таких активів, щоб збільшити допомогу Україні, а, згідно з повідомленням FT і Politico, Франція та Німеччина починають прихильніше ставитись до використання таких активів в межах перемовин щодо припинення вогню.
Це питання обговорюють і в Брюсселі, де 6 березня відбувається екстрений саміт європейських лідерів.
Напередодні саміту майже 50 членів парламентів країн Європи та Європарламенту закликали короля Бельгії підтримати таку конфіскацію і передачу активів Україні.
Більшість із заморожених на Заході 300 мільярдів євро російських активів - приблизно 210 заморожено в країнах ЄС, включаючи 183 в бельгійському депозитарії "Євроклір".
"Міжнародний закон визнає право держав конфіскувати активи агресора, щоб компенсувати жертвам і фінансувати відбудову", - йдеться в листі, копію якого розміщено в соцмедіа.
План конфіскації активів запропонував своїм європейським колегам міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
Він назвав конфіскацію активів серед шляхів, яким Європа може збільшити допомогу Україні, після рішення США призупинити військову допомогу Києву.
"До червня, коли настає кінцевий строк на продовження дії санкцій, введених проти Росії, має бути політичне рішення щодо використання заморожених активів", - заявив Цахкна 3 березня.
Франція та Німеччина, які дотепер виступали проти такої конфіскації, зараз розмірковують над можливістю використати російські заморожені активи на допомогу Україні, повідомили Financial Times три поінформовані особи. Видання каже, що французькі посадовці припускають можливість конфіскувати активи у випадку, якщо Росія порушить можливу домовленість про припинення вогню з Україною. Це, за задумом, може зміцнити гарантії безпеки для Києва, зазначає FT.
Лідер Франції минулого тижня виступав проти конфіскації російських активів. На спільній пресконференції з президентом США Дональдом Трампом 24 лютого президент Франції Еммануель Макрон заявив, що конфіскація є незаконною, але кошти можна використати як важіль в перемовинах.
"Неможливо забрати російські заморожені активи. Це суперечить міжнародному праву, - заявив президент Франції. - Ці активи не є заставою для кредиту, бо вони нам не належать. Вони заморожені. Якщо зрештою у перемовинах, які ведуться з Росією, вони будуть готові віддати їх нам, супер - це буде кредит, зрештою, за який заплатить Росія. Це моє бажання".
Речник уряду Німеччини заявив, що позиція ЄС, як і раніше, полягає в тому, щоб використовувати відсотки, що накопичуються на заморожені російські активи. Наразі відсотки, що акумулюються на заморожені російські активи йдуть на відшкодування кредиту обсягом 5 мільярдів доларів, який країни "Групи семи" надають Україні.
Велика Британія озвучила більш жорстку позицію щодо заморожених активів. Міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі закликав конфіскувати російські активи.
"Європа має діяти швидко - маємо перейти від замороження до конфіскації цих активів", - заявив Ламмі, відповідаючи на питання в парламенті наприкінці лютого.
Він, однак, зазначив, що британський уряд мусить в цій сфері діяти разом "із європейськими союзниками".
"Квитком до перемовин" назвав російські заморожені активи міністр закордонних справ Литви Кестутіс Будріс.
"200 мільярдів євро активів російського центробанку в наших руках - це може бути квиток до перемовин. Тоді нас не зможуть ігнорувати в будь-якому дизайні цього припинення вогню та миру", - зазначив Будріс в інтерв'ю DW 4 лютого і закликав проявити політичну волю в цьому рішенні.
У США деякі політики закликали конфіскувати російські активи.
"300 мільярдів доларів заморожених російських активів сидять в Брюсселі. Чому б Європі не конфіскувати їх і не використати на підтримку української оборони?" - твітує конгресмен від Республіканської партії США Джо Вілсон 28 лютого.
