Після паризьких терористичних актів Захід ризикує зробити необдумані й навіть панічні кроки в бік співпраці з Російською Федерацією задля боротьби з екстремістським угрупованням «Ісламська держава». При цьому українське питання може відступити на задній план як менш важливе. Таку думку в інтерв’ю Українській службі «Голосу Америки» висловив старший науковий співробітник Американської ради закордонної політики Стівен Бланк.
Теракти в Парижі налякали не лише рядових мешканців французьких міст, але й політичні кола в усьому світі. Вже в понеділок директор ЦРУ Джон Бреннан заявив, що США й Росія мають започаткувати тіснішу співпрацю й у такий спосіб попереджати терористичні акти у майбутньому й боротися проти «Ісламської держави» у Сирії.
Критика від політичних еліт не забарилася. Такі заяви – необдумані й здійснені під впливом шоку від паризьких подій вважає старший науковий співробітник Американської ради закордонної політики Стівен Бланк. На ділі – переконаний він – Путін не лише не бореться з тероризмом у Сирії, але навіть його підтримує.
«Якщо ви тверезим оком подивитесь на те, що Путін зробив у Сирії, то зрозумієте, що він не бореться з «Ісламською державою». Російський уряд дозволив терористам «Ісламської держави» залишити Північний Кавказ, щоб відправитися в Сирію й Ірак. Також росіяни є основним постачальником зброї для Гамасу й Гезболли. І вони ж здійснюють терористичні акти в Україні. Росія бореться з тероризмом? Справді? Не смішіть», - іронізує старший науковий співробітник Американської ради - Стівен Бланк.
Росія бореться з тероризмом? Справді? Не смішітьСтівен Бланк
Експерт наполягає – більшість авіарейдів, які росіяни здійснили у Сирії досі, були націлені не проти терористів «Ісламської держави», а радше на опозиційні групи, що є противниками чинного президента Сирії Башара аль-Асада. Екс-посол США в Україні Стівен Пайфер також визнає: погоджуватись на співпрацю з Росією можна лише, якщо та відмовиться від такої практики.
«Питання зараз у тому, чи росіяни, які досі провадили свою кампанію авіарейдів головно проти поміркованих опозиційних груп в Сирії, змістять свою ціль на «Ісламську державу», – каже Стівен Пайфер, екс-посол США в Україні. – Допоки цього не буде я не бачу основи для справжньої співпраці у Сирії між західною коаліцією та Росією».
Питання зараз у тому, чи росіяни, які досі провадили свою кампанію авіарейдів головно проти поміркованих опозиційних груп в Сирії, змістять свою ціль на «Ісламську державу
Питання зараз у тому, чи росіяни, які досі провадили свою кампанію авіарейдів головно проти поміркованих опозиційних груп в Сирії, змістять свою ціль на «Ісламську державуСтівен Пайфер
Далі погляди Пайфера й Бланка розбігаються. Пайфер вірить, що Росія може змінити політику в Сирії, Бланк радить Заходу не сидіти в очікуванні дива й тісніше кооперуватися з Європою та країнами жертвами тероризму – Ізраїлем, Єгиптом, Йорданією й Туреччиною. Від часу терактів 11-го вересня 2001 року США не бачили великої допомоги й підтримки із боку російської розвідки, каже Банк, та сама історія повторилася, коли американські розвідники спробували кооперуватися з російськими колегами в справі терактів у Бостоні скоєних братами Царнаєвими.
«Ціль Путіна змусити Захід співпрацювати з Росією. Це його головне завдання. Адже це доведе, що Росія – не ізольована, що Захід не зможе добитися прогресу без Росії, а відтак, що українське питання не таке вже й важливе. Знаєте, успіх, який Путін отримує в цьому питанні, це свого роду пам’ятник. Так це – цілий пам’ятник, який треба поставити неефективній політиці, яку Захід провадить у відношенні до України», – додає Бланк.
Ціль Путіна змусити Захід співпрацювати з Росією. Це його головне завданняСтівен Бланк
Бої, що з новою силою вибухають в Східній Україні, на думку Стівена Бланка – ще один важель впливу, який використовує Путін. «Вони навмисно посилили бої на сході України для того, щоб змусити Захід зрозуміти: якщо ви не домовитесь із нами щодо Сирії, ми влаштуємо більше проблем в Україні», - підкреслює він.
Бланк переконаний все що досі Путін робив у Сирії певним чином готувало й підштовхувало Захід до висновків про співпрацю. Й, на жаль, якщо так буде тривати й надалі – рано чи пізно терези нерішучості Заходу схиляться на його бік.
Дивіться також: Ось чому пропозиція Кремля щодо боргу Януковича не варта уваги України, Заходу
