Росія і Захід перебувають нині на грані серйозного обміну економічними санкціями внаслідок військового вторгнення Москви до України. Під особливою загрозою є фінанси Росії, котрі повністю залежать від Заходу, а також російські очільники та олігархи, котрі ховають свої гроші від податків у західних офшорах. Тому, як вважають чимало аналітиків, занадто емоційне втручання Путіна в Україні може дуже дорого обійтися не лише його оточенню, але й економіці Росії у цілому.
Найбільшими торговими партерами Росії є ЄС і Китай. Але цього разу, як виглядає, у наростаючій кризі довкола України, котра дедалі сильніше підвищує градус напруги між Заходом і Росією, найсильнішою зброєю будуть не танки, а банки.
Поки що ЄС призупинив видачу віз групам російських впливових осіб та переговори про нарощування співпраці з Росією, а Вашингтон також вдався до обмеження фінансових дій росіян та візових обмежень групам людей з України й Росії, котрі причетні до наростання української кризи. Але і Брюссель, і Вашингтон кажуть, що наступний етап санкцій може мати набагато сильніші наслідки для Росії.
Держсекретар США Джон Керрі попередив серед тижня, що санкції проти Москви «можуть стати швидкими та дієвими», а канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила у Бундестазі у четвер, що Росія ризикує постати перед «масштабними політичними та економічними втратами». І Захід готовий, як виглядає, й сам понести значні збитки, але Росія постає перед значно масштабнішими потрясіннями, незважаючи на її покладання на газовий тиск на Європу, де Москва має серйозні зобов’язання та також загрози болючих санкцій.
Залежність Росії від Заходу набагато більша
Андерс Ослунд, американський фахівець із проблем Росії, зазначає, що Москва повністю залежить у фінансовому плані від Заходу.
«Фінансовий центр Росії у Лондоні. І вона нині має високу залежність від глобальної фінансової ситуації. Ми бачили, як рухнула у 2008 році російська фінансова біржа, коли з травня по жовтень це складало не менше ніж 80 відсотків», зауважує експерт.
Згідно з даними Bloomberg, російські компанії взяли позичок на Заході у 2013 році на майже 60 мільярдів доларів, що більше майже на 40 мільярдів від обсягів запозичень Москви у 2012 році. Цього року вже йшлося про позички для росіян у 8 мільярдів доларів, але переговори про це під загрозою зриву, та й падіння на московській фондовій біржі через вторгнення Путіна в Україну робить позики Росії на Заході дорожчими.
Економіст із неурядової світової організації Global Financial Integrity (GFI) з базою у Вашингтоні Дев Кар каже про сильне переплетення російських фінансових ділків із податковими схованками на Кіпрі, що впливає на російську економіку.
«У 2011 році тіньова економіка Росії складала більше третини ВВП країни. Офіційний ВВП стрімко зростав з 1994 року, і це одна з головних причин падіння його реальної вартості, що в абсолютних вимірах є дуже великим», – зазначає Кар.
Російські верхи сподівалися, що тісні зв’язки з банками та ділками в західних офшорах (Бермуди, Багами, Люксембург, Нідерланди, Вірджинські острови), котрі мають вагомий політичний вплив на Заході та величезні прибутки від російських багатомільярдних вливань, допоможе їм уникнути серйозніших санкцій. Але неочікувано жорстка позиції Вашингтона і ЄС в останні дні, як виглядає, не виправдовує таких сподівань Путіна та його оточення.
Захід налаштований вдарити по російських «брудних грошах»
Представник Global Financial Integrity (GFI) у Лондоні Кларк Ґаскойн каже, що Велика Британія має тверді наміри «задіяти офіційний реєстр великих власників», де багато росіян із влади та оточення Путіна.
Той же Андерс Ослунд сказав Радіо Свобода, що банківська криза на Кіпрі показала велике занепокоєння багатьох багатих росіян та українців і чимало з них не могли переказати гроші до інших країн, бо офіційним державним чиновникам зазвичай не дозволено мати рахунки в іноземних банках. Ослунд також наголошує, що російські урядовці спільно з приватними компаніями, фактично, є «синдикатами організованої злочинності».
Тому експерти вважають, що рахунки багатьох російських фірм, офіційних державних осіб Росії, є надзвичайно вразливими до можливих нових санкцій Заходу та більш суворих кроків Заходу у боротьбі з відмиванням брудних грошей.
Експерти поки-що не розуміють, настільки глава Кремля Володимир Путін може реально оцінювати небезпеку санкцій у зв’язку з ситуацією в Україні. Колишній посол Великої Британії в Москві (1995-2000) Ендрю Вуд з цього приводу сказав Радіо Свобода: «У цих діях Путіна є величезний емоційний підтекст. І для нього, Путіна, особисто, після його повернення у 2012 році до Кремля, важливо покладатися на масову пропаганду, на сталий електорат, а не на тих, хто обачний. І такий собі «ура-патріотизм» добре служить йому та обіцяє Путіну підтримку його прихильників на майбутнє. Санкції, якщо вони поширяться на банківську систему і фінансування та інші сфери, матимуть значний негативний ефект на російську економіку. Але чи будуть вони відчутними для Путіна – це вже інша справа».
Аналітики вважають, що якраз широкомасштабні санкції Заходу можуть надовго підірвати роль Росії у світовій економці.
Найбільшими торговими партерами Росії є ЄС і Китай. Але цього разу, як виглядає, у наростаючій кризі довкола України, котра дедалі сильніше підвищує градус напруги між Заходом і Росією, найсильнішою зброєю будуть не танки, а банки.
Поки що ЄС призупинив видачу віз групам російських впливових осіб та переговори про нарощування співпраці з Росією, а Вашингтон також вдався до обмеження фінансових дій росіян та візових обмежень групам людей з України й Росії, котрі причетні до наростання української кризи. Але і Брюссель, і Вашингтон кажуть, що наступний етап санкцій може мати набагато сильніші наслідки для Росії.
Держсекретар США Джон Керрі попередив серед тижня, що санкції проти Москви «можуть стати швидкими та дієвими», а канцлер Німеччини Анґела Меркель заявила у Бундестазі у четвер, що Росія ризикує постати перед «масштабними політичними та економічними втратами». І Захід готовий, як виглядає, й сам понести значні збитки, але Росія постає перед значно масштабнішими потрясіннями, незважаючи на її покладання на газовий тиск на Європу, де Москва має серйозні зобов’язання та також загрози болючих санкцій.
Залежність Росії від Заходу набагато більша
Андерс Ослунд, американський фахівець із проблем Росії, зазначає, що Москва повністю залежить у фінансовому плані від Заходу.
«Фінансовий центр Росії у Лондоні. І вона нині має високу залежність від глобальної фінансової ситуації. Ми бачили, як рухнула у 2008 році російська фінансова біржа, коли з травня по жовтень це складало не менше ніж 80 відсотків», зауважує експерт.
Згідно з даними Bloomberg, російські компанії взяли позичок на Заході у 2013 році на майже 60 мільярдів доларів, що більше майже на 40 мільярдів від обсягів запозичень Москви у 2012 році. Цього року вже йшлося про позички для росіян у 8 мільярдів доларів, але переговори про це під загрозою зриву, та й падіння на московській фондовій біржі через вторгнення Путіна в Україну робить позики Росії на Заході дорожчими.
Економіст із неурядової світової організації Global Financial Integrity (GFI) з базою у Вашингтоні Дев Кар каже про сильне переплетення російських фінансових ділків із податковими схованками на Кіпрі, що впливає на російську економіку.
«У 2011 році тіньова економіка Росії складала більше третини ВВП країни. Офіційний ВВП стрімко зростав з 1994 року, і це одна з головних причин падіння його реальної вартості, що в абсолютних вимірах є дуже великим», – зазначає Кар.
Російські верхи сподівалися, що тісні зв’язки з банками та ділками в західних офшорах (Бермуди, Багами, Люксембург, Нідерланди, Вірджинські острови), котрі мають вагомий політичний вплив на Заході та величезні прибутки від російських багатомільярдних вливань, допоможе їм уникнути серйозніших санкцій. Але неочікувано жорстка позиції Вашингтона і ЄС в останні дні, як виглядає, не виправдовує таких сподівань Путіна та його оточення.
Захід налаштований вдарити по російських «брудних грошах»
Представник Global Financial Integrity (GFI) у Лондоні Кларк Ґаскойн каже, що Велика Британія має тверді наміри «задіяти офіційний реєстр великих власників», де багато росіян із влади та оточення Путіна.
Той же Андерс Ослунд сказав Радіо Свобода, що банківська криза на Кіпрі показала велике занепокоєння багатьох багатих росіян та українців і чимало з них не могли переказати гроші до інших країн, бо офіційним державним чиновникам зазвичай не дозволено мати рахунки в іноземних банках. Ослунд також наголошує, що російські урядовці спільно з приватними компаніями, фактично, є «синдикатами організованої злочинності».
Тому експерти вважають, що рахунки багатьох російських фірм, офіційних державних осіб Росії, є надзвичайно вразливими до можливих нових санкцій Заходу та більш суворих кроків Заходу у боротьбі з відмиванням брудних грошей.
Експерти поки-що не розуміють, настільки глава Кремля Володимир Путін може реально оцінювати небезпеку санкцій у зв’язку з ситуацією в Україні. Колишній посол Великої Британії в Москві (1995-2000) Ендрю Вуд з цього приводу сказав Радіо Свобода: «У цих діях Путіна є величезний емоційний підтекст. І для нього, Путіна, особисто, після його повернення у 2012 році до Кремля, важливо покладатися на масову пропаганду, на сталий електорат, а не на тих, хто обачний. І такий собі «ура-патріотизм» добре служить йому та обіцяє Путіну підтримку його прихильників на майбутнє. Санкції, якщо вони поширяться на банківську систему і фінансування та інші сфери, матимуть значний негативний ефект на російську економіку. Але чи будуть вони відчутними для Путіна – це вже інша справа».
Аналітики вважають, що якраз широкомасштабні санкції Заходу можуть надовго підірвати роль Росії у світовій економці.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
