У середу 6 червня Рада Федерації Росії затвердила прийнятий напередодні Держдумою РФ закон, що посилює санкції за порушення на мітингах.
Документ надійшов у верхню палату російського парламенту вранці після 11 годин обговорення в Держдумі, де в результаті він був прийнятий в II і III читаннях. Понад десяток годин були знадобився для розгляду 411 поправок, які внесли депутати «Справедливої Росії» і КПРФ. Так званий «італійський страйк» не допоміг, і в ніч з вівторка на середу закон був прийнятий більшістю голосів.
Проти прийняття законопроекту в Раді Федерації проголосував лише один сенатор.
Тепер документ має надійти на підпис президента Росії. Очікується, що рішення президента РФ буде прийнято до 12 червня, дня, коли намічається черговий масовий мітинг опозиції.
Нові санкції
Поправки до закону про санкції за порушення на мітингах збільшують штрафи за порушення, вводять покарання за організацію фактично несанкціонованих масових акцій під виглядом масового збору громадян, або «гулянь» (якщо це призводить до порушення громадського порядку), вводять обов’язкові роботи для порушників на мітингах (новий вид покарання в адміністративному кодексі), забороняють приходити на мітинги в масках і багато іншого, включаючи заборону організовувати публічний захід людині, яка більше двох разів протягом року була заарештована «за порушення при проведенні масових заходів». Це означає, що найбільш активні лідери опозиції вже не зможуть проводити мітинги в цьому році.
Максимальні штрафи за порушення на мітингах для громадян складуть 300 000 рублів. Спочатку, цей штраф сягав 1 мільйона рублів. Крім покарань і штрафів безпосередньо для організаторів, вводяться штрафи і для учасників мітингів.
Більше трьох не збиратися?
Опозиція сприйняла новий закон як обмеження прав вільних громадян. Вона має намір подавати скарги не тільки в Конституційний суд РФ, але і в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Рада з прав людини (РПЛ) буде просити Володимира Путіна накласти вето на цей закон. Президент РФ обіцяв розглянути всі звернення до нього, перед тим як підписати документ.
Тим часом, новими санкціями зацікавилася міжнародна громадськість. 5 червня Вахта прав людини (Human Rights Watch) звернулася до парламентаріїв в Росії з рекомендацією відхилити поправки до федерального закону, які обмежують свободу мирних зібрань. Під час третього читання закону депутат Держдуми від фракції «Справедлива Росія» Ілля Пономарьов зазначив, що новий закон суперечить «Керівним принципам свободи мирних зібрань» Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ.
Опозицію найбільше турбує той факт, що будь-яке скупчення людей можна буде інтерпретувати як незаконне. На цю тему вже жартують не тільки в Інтернеті, але і в самій Держдумі.
Куди тепер скаржитися?
Глава російського відділення антикорупційної організації Transparency International Олена Панфілова вважає, що за допомогою необхідно звертатися в Конституційний суд РФ.
«Неможливо не помітити правові невідповідності нашому прямому чинному законодавству. Там величезна кількість «ляпів», – пояснила Панфілова кореспонденту Російської служби «Голосу Америки». Це бачить будь-який юрист, кожен, хто сприймає закон як закон, а не як політичну палицю. Конституційний суд повинен буде з цим розібратися».
Заступник генерального директора Центру політичної кон’юнктури Росії (ЦПКР) Олександр Шатілов вважає, що «даний закон... є малоефективним з точки зору забезпечення стабільності влади».
У розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки» він пояснив це тим, що, як показує практика, «організовані демонстранти можуть витрачати великі суми, у тому числі, і на судові витрати». «У російській практиці такі санкції сприймаються як каральні, і тому громадська думка буде на боці опозиції. Введення фінансових санкцій проти противника сприймається як «нечесна гра».
Шатілов впевнений, що опозиція намагатиметься оскаржити закон. Але «Суд РФ, швидше за все, визнає закон конституційним. Що стосується ЄСПЛ, на тлі загострень відносин із Заходом, їх негативний вердикт може бути просто проігноровано російськими властями».
Документ надійшов у верхню палату російського парламенту вранці після 11 годин обговорення в Держдумі, де в результаті він був прийнятий в II і III читаннях. Понад десяток годин були знадобився для розгляду 411 поправок, які внесли депутати «Справедливої Росії» і КПРФ. Так званий «італійський страйк» не допоміг, і в ніч з вівторка на середу закон був прийнятий більшістю голосів.
Проти прийняття законопроекту в Раді Федерації проголосував лише один сенатор.
Тепер документ має надійти на підпис президента Росії. Очікується, що рішення президента РФ буде прийнято до 12 червня, дня, коли намічається черговий масовий мітинг опозиції.
Нові санкції
Поправки до закону про санкції за порушення на мітингах збільшують штрафи за порушення, вводять покарання за організацію фактично несанкціонованих масових акцій під виглядом масового збору громадян, або «гулянь» (якщо це призводить до порушення громадського порядку), вводять обов’язкові роботи для порушників на мітингах (новий вид покарання в адміністративному кодексі), забороняють приходити на мітинги в масках і багато іншого, включаючи заборону організовувати публічний захід людині, яка більше двох разів протягом року була заарештована «за порушення при проведенні масових заходів». Це означає, що найбільш активні лідери опозиції вже не зможуть проводити мітинги в цьому році.
Максимальні штрафи за порушення на мітингах для громадян складуть 300 000 рублів. Спочатку, цей штраф сягав 1 мільйона рублів. Крім покарань і штрафів безпосередньо для організаторів, вводяться штрафи і для учасників мітингів.
Більше трьох не збиратися?
Опозиція сприйняла новий закон як обмеження прав вільних громадян. Вона має намір подавати скарги не тільки в Конституційний суд РФ, але і в Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ). Рада з прав людини (РПЛ) буде просити Володимира Путіна накласти вето на цей закон. Президент РФ обіцяв розглянути всі звернення до нього, перед тим як підписати документ.
Тим часом, новими санкціями зацікавилася міжнародна громадськість. 5 червня Вахта прав людини (Human Rights Watch) звернулася до парламентаріїв в Росії з рекомендацією відхилити поправки до федерального закону, які обмежують свободу мирних зібрань. Під час третього читання закону депутат Держдуми від фракції «Справедлива Росія» Ілля Пономарьов зазначив, що новий закон суперечить «Керівним принципам свободи мирних зібрань» Бюро з демократичних інститутів і прав людини ОБСЄ.
Опозицію найбільше турбує той факт, що будь-яке скупчення людей можна буде інтерпретувати як незаконне. На цю тему вже жартують не тільки в Інтернеті, але і в самій Держдумі.
Куди тепер скаржитися?
Глава російського відділення антикорупційної організації Transparency International Олена Панфілова вважає, що за допомогою необхідно звертатися в Конституційний суд РФ.
«Неможливо не помітити правові невідповідності нашому прямому чинному законодавству. Там величезна кількість «ляпів», – пояснила Панфілова кореспонденту Російської служби «Голосу Америки». Це бачить будь-який юрист, кожен, хто сприймає закон як закон, а не як політичну палицю. Конституційний суд повинен буде з цим розібратися».
Заступник генерального директора Центру політичної кон’юнктури Росії (ЦПКР) Олександр Шатілов вважає, що «даний закон... є малоефективним з точки зору забезпечення стабільності влади».
У розмові з кореспондентом Російської служби «Голосу Америки» він пояснив це тим, що, як показує практика, «організовані демонстранти можуть витрачати великі суми, у тому числі, і на судові витрати». «У російській практиці такі санкції сприймаються як каральні, і тому громадська думка буде на боці опозиції. Введення фінансових санкцій проти противника сприймається як «нечесна гра».
Шатілов впевнений, що опозиція намагатиметься оскаржити закон. Але «Суд РФ, швидше за все, визнає закон конституційним. Що стосується ЄСПЛ, на тлі загострень відносин із Заходом, їх негативний вердикт може бути просто проігноровано російськими властями».
