В інтерв’ю «Голосу Америки» Евелін Фаркас, яка донедавна була одним із заступників помічника міністра оборони США, висловила переконання, що надання протанкової зброї Україні не призвело б до ескалації ситуації..
Голос Америки: Пані Фаркас, чому нинішня адміністрація Білого дому свого часу категорично відмовилася поставляти «Джавеліни» до України?
Евелін Фаркас: Ми повинні визнати той факт, що США вже надали українським збройним силам допомоги на суму у понад 266 мільйонів доларів. Тому ми повинні визнати, що важлива допомога надходила до України і вона відповідала українським пріоритетам. Уряд США вирішив не продавати та не постачати Україні протитанкові ракети, а саме ракетний комплекс «Джавелін». Мені здається, що на той момент причиною цього було, що уряд був дуже обережним та намагався не нагнітати ситуацію. Тому не надаючи подібного роду систем, було свідоме рішення спробувати знизити співпрацю у військовій сфері, щоб не нагнітати на військовому аспекті вирішення проблеми. Особисто я не вірю, що ця зброя призведе до ескалації ситуації, оскільки вона має оборонний характер. Думаю, що на той час уряд США розглянув надання цієї допомоги та прийшов до висновку, що вона не сприятиме деескалації ситуації.
З військової точки зору не думаю, що надання Україні протитанкової зброї призведе до будь-якої ескалації, військової відповіді з боку Росії.
ГА: Що може стати спусковим гачком для надання летальної зброї України? Повномасштабний напад ?
ЕФ: Чесно кажучи, не думаю, що має бути якийсь спусковий гачок. Навпаки: якщо надати зброю у мирний час чи під час нападу Росію, це може надіслати певний сигнал, який підживлюватиме ескалацію чи, принаймні, войовничу риторику. Ми знаємо, що відповідь росіян може бути дуже негативною. З військової точки зору не думаю, що надання Україні протитанкової зброї призведе до будь-якої ескалації, військової відповіді з боку Росії. Саме тому я виступаю за надання цих систем Україні. Значно легше уникнути войовничої риторики, якщо надати їх під час мирного часу і перед тим, як Росія загарбає ще більше території. Аргумент був: надати зараз, надати їх у будь-який момент. «Джавеліни» примусили б росіян двічі подумати, це б врівноважило ситуацію, оскільки протитанкова зброя призначена для знищення танків, у яких знаходяться солдати. Якби росіяни побачили, що вони можуть зазнати втрат, вони б прорахували, на який ризик можуть піти.
ГА: Наскільки ситуація у Сирії впливає на Україну?
ЕФ: Життя у Кремля дуже важке, оскільки вони воюють на два фронти. Однак, я не бачу зв’язку між ситуацією у Сирії та Україною, Сполучені Штати не бачать зв’язку. Уряд США зайняв дуже чітку позицію щодо цього питання, і ви чули нашого президента. Він дав ясно зрозуміти: зв’язку мж Сирією та Україною немає. Це дві різні ситуації, два різні процеси і США твердо підтримують український територіальний суверенітет. В цьому немає жодних сумнівів. Ситуація у Сирії ускладнює життя російській владі. Це також демонструє багатьом нашим союзникам та партнерам, які були невпевнені щодо дії та політики Кремля те, що режим зацікавлений у порушенні міжнародних правил. Те, що зараз вони бачать, що Москва робить у Сирії вкладається у певну схему. Дедалі більше людей визнають: це уряд, який використовує свою військову потугу, військову силу для досягнення своїх цілей. Ситуація у Сирії є гарним уроком для тих, хто досі не зрозумів, якими були наміри Кремля.
ГА: У статті виданню Newsweek Ви писали, що США повинні збільшити співпрацю з Україною у сфері безпеки. Що саме Ви мали на увазі?
ЕФ: Мова йшла про те, що США вже зробили і, що президент планує збільшити фінансування на підтримку наших союзників по НАТО та країн не-членів Альянсу. В першу чергу – це навчання. Я думаю, що в цьому відношенні час знаходиться на боці України, тому що все, що Сполучені Штати і деякі з наших ключових союзників по НАТО робили з українськими військовими, щоб зробити їх більш боєздатними. Це навчання, які проходять на Яворівському полігоні, це тренування з проведення спецоперацій – все це робить українські збройні сили більш боєздатними. Це набагато важливіше, ніж будь-яке обладнання, яке ми можемо надати Україні, і, звичайно, ви знаєте, що Україна має свою власну військову промисловість…
ГА: Так, але за оцінками деяких військових експертів, український ВПК застарів.
ЕФ: Це правда. Я сподіваюся і вірю, що американська та західна індустрія можуть співпрацювати з українським ВПК, щоб допомогти у модернізації, переорієнтувати Україну на інші ринки замість російського. Допомога, яку надають США, а це у першу чергу тренування, включає в себе і військове обладнання, необхідне під час тренувань. Це радіозв’язок, тощо.
ГА: Ви неодноразово казали, що Росія несе загрозу національним інтересам США у регіоні. Мова йде лише про пряму військову загрозу?
ЕФ: Коли ми говоримо про загрози, ми повинні подивитися, яку мету переслідує Москва. Російський уряд хоче переписати правила міжнародного порядку. Ми бачили це у Молдові, ми бачили це у Грузії, 20% території якої досі окуповано, ми бачимо це на прикладі незаконної анексії Криму і у тому, що вони роблять у Східній Україні. Тобто, зміна кордонів силоміць робить владу Росії не світовою силою рівня статус-кво. Іншим компонентом цього є те, що у Росії вважають, що не повинно бути ніякого зовнішнього втручання у країни, з метою врятування цивільних осіб, громадян від демагогів - від правителя, який використовує бочкові бомби проти власного народу, як це робить Башар аль-Асад. Цей правитель повинен залишатися при владі, і зовнішні сили не повинні брати участь у його відстороненні від влади. Кремль виступає проти втручання ззовні з тим, щоб домогтися демократичних змін.
ГА: У статті Politico Ви написали, що новий президент США повинен чи повинна переконати Росію, що неорадянський авантюризм на її переферії не допоможе просуванню її інтересів. До яких саме кроків повинна вдатися нова адміністрація?
ЕФ: Ми, Сполучені Штати, повинні бути більш активними та збільшити свою присутність у регіоні. Я б вітала рішення нового президента відвідати країни на периферії Росії. Він чи вона повинні надіслати у цей регіон нового держсекретаря, міністра оборони, інших посадових осіб. Це - дипломатичний аспект. Окрім цього, США повинні притягнути Росію до відповідальності за збиття малайзійського «Боїнга», за порушення Договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності та вжити інших заходів, щоб запобігти подальшим крокам Росії у цьому напрямку. Нам необхідно зміцнювати наших союзників і партнерів. Є і економічний аспект. В той час як ми твердо протистоїмо Росії, нам необхідно зміцнювати наших союзників і партнерів. Ми повинні забезпечити більшу економічну підтримку Україні, Грузії та Молдові, зокрема, тому, що ці три країни вирішили вступити в ЄС, вони намагаються реалізувати Угоду про асоціацію. США повинні надавати військову підтримку. Нічого з цього не є радикальним, це зробить нашу загальну стратегію більш передбачуваною. Твердо стоячи проти Росії, зміцнивши наших союзників і партнерів, за допомогою санкцій, які мають негативний тиск на Росію, ми сподіваємося, що уряд Росії зрозуміє, що його нинішня стратегія, його тактика не переможе.
ГА: Дякуємо.
Дивіться також: Звільнення Савченко можуть добитись лише світові лідери - адвокат. Відео
