Незважаючи на те, що Захід переймається експансіонізмом Росії, розвал цієї держави може створити ще більше проблем для світової спільноти, пише британський тижневик Economist. Тим часом, аналітик з торгової політики Євген Воробйов запевняє, що купівля голосів на виборах здешевлює нову українську демократію. А винищувачі Балтійської місії НАТО з моніторингу повітря перехопили 22 російських літаки у декількох місцях протягом останнього тижня, пише редактор Financial Times.
Хоча Захід і переймається експансіонізмом Росії, розвал цієї держави може створити ще більше проблем для світової спільноти, пише британський тижневик Economist. Сепаратистські рухи для Росії не є чужими. Зокрема, історично подібні тенденції спостерігалися у Чечні, Татарстані та Уральському регіоні, який вже намагався у 1993 році створити республіку довкола Єкатеринбурга.
Тим не менш, російський президент Володимир Путін протягом останніх десяти років призначав у регіонах власних губернаторів, які забезпечували йому голоси на президентських виборах. У відповідь російський лідер надавав їм частку прибутків із нафтового бізнесу, а також можливість правити так, як вони вважають за потрібне, пише часопис.
«Незважаючи на російську параною з приводу того, що США намагається розвалити їхню державу, цей сценарій є одним із найгірших західних жахів», – пише Economist.
По-перше, постає питання контролю над російською ядерною зброєю. Хоча командний центр залишиться у Москві, гарантувати недоторканність ядерних ракет, розташованих по всій території Росії, буде складніше, ніж після падіння Радянського Союзу, зазначає тижневик. Угоди, на кшталт Будапештського меморандуму, які мали б забезпечувати недоторканність країн, що відмовилися від ядерної зброї, після російської анексії українського Криму більше не мають жодної цінності, зазначає Economist.
«Порушивши пострадянські кордони, Путін відкрив ящик Пандори… Він привів у рух сили, які живляться війною та націоналізмом. Це не сили імперіалістичної експансії. Росії не вистачає динамізму, ресурсів і бачення, які необхідні для побудови імперії. Це сили хаосу та дезорганізації. Схід України перетворився на гніздо злочинців і рекетирів. Вони не можуть поширювати російську цивілізацію, лише анархію», – пише тижневик.
Редактор німецької газети Die Welt Гольґер Зшепіц: «Цікавий інтелектуальний експеримент: що буде, коли Росія розвалиться».
Купівля голосів на виборах здешевлює нову українську демократію, пише аналітик із торгової політики Євген Воробйов на сторінках американського часопису Foreign Policy. Він розповідає про власний досвід роботи спостерігачем на виборах у Чернігові, де, незважаючи на понад 90 кандидатів на крісло народного депутата України, справжня боротьба відбувалася між двома – членом політичної сили президента України Сергієм Березенком і людиною, близькою до олігарха Ігоря Коломойського, Геннадієм Корбаном.
Згідно з офіційними результатами, із 36 відсотками голосів вибори виграв Березенко. Тим не менш, його команду звинувачують у підкупі виборців перед днем голосування, пише експерт. Так само й Корбан, який отримав 15 відсотків голосів, роздавав продукти на вулицях міста, зазначає Воробйов.
«Довибори у Чернігові, таким чином, показали незручну правду про українську демократію – більшість політиків радо експлуатують бідність виборців… Замість того, щоб долучитися до дискусій про політику, яка б поборола бідність, кандидати просто дістали свої гаманці. Те, що протиборчі політичні табори вдалися до такої тактики, незважаючи на прискіпливу увагу громадськості до процесу виборів – свідчить про гнітючу безсоромність еліти навіть за невисокими стандартами української політичної культури», – пише Воробйов.
Таким чином, вважає експерт, наступні українські вибори, заплановані на жовтень, скоріш за все, також перетворяться на змагання серед найзаможніших – із купівлі голосів найбільш знедолених, підсумовує експерт.
Foreign Policy блог Democracy Lab: «Українські політики знають, що їхні виборці бідні, – і вони не проти використати цей факт».
Винищувачі Балтійської місії НАТО з моніторингу повітря перехопили протягом останнього тижня 22 російських літаки у декількох місцях, у тому числі, вони зробили два найбільших перехоплення над небом у Східній Європі з моменту, коли напруження з Москвою почало зростати 18 місяців тому, пише редактор британської газети Financial Times Сем Джоунс.
«Торік російська повітряна активність поруч із кордонами НАТО зросла у плані кількості та складності. Російські літаки часто літають із вимкнутими транспондерами, не надають планів польоту і не комунікують з повітряними диспетчерами», – цитує чиновника НАТО автор статті.
Джоунс зазначає, що Росія фактично не порушує повітряного простору альянсу, однак зростання активності можна розглядати як спробу Москви випробувати часові рамки реакції війська НАТО.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
